Презентація на тему «Російська імперія другої половини XIX ст»

Російська імперія другої половини XIX ст.

Зовнішня політика
Після Віденського конгресу (1815 р. ) роль Російської імперії у європейському житті значно зросла

Передумови Кримської війни
Плани щодо посилення впливу на Балканах
На початку 50-х pp. XIX ст. Микола І готувався завдати Османській Імперії вирішального удару.
Окупація залежних від Туреччини дунайських князівств Молдавії та Валахії
Дії Росії викликали негативну реакцію в Європі, і вона опинилась у дипломатичній ізоляції

Кримська війна
Англія та Франція, не бажаючи подальшого посилення Росії, 1854 р. оголосили про вступ у війну на боці Туреччини. Згодом до них приєдналося Сардинське королівство.
У вересні-жовтні 1854 р. десант союзників завдав тут кількох поразок росіянам і оточив головну морську базу імперії на Чорному морі - Севастополь.

Облога Севастополя
Героїчна оборона тривала 11 місяців
У серпні 1856 р. захисники Севастополя залишили місто
1856 – Паризькі статті

Відновлення ролі Росії у світовій політиці
Вміла політика міністра зовнішніх справ Олександра Горчакова – вихід з ізоляції
Завоювання Середньої Азії та Далекого сходу:
1858, 1860 – договори з Китаєм (Приамур'я, Примор'є)
1875 – договір з Японією (Сахалін)
1891 – Транссибірська залізниця
1877-1878 – російсько-турецька війна (Балкани, Закавказзя)
Союз із Францією (1891-1893) та Англією(1907) - Антанта

Внутрішня політика

Реформи
Оголошення царського маніфесту 19 лютого 1861 р
Поразка Росії у Кримській війні та принизливі для неї умови Паризького мирного договору 1856 р. поставили перед імператором Олександром II складні проблеми. Однією з них було кріпосне право, оскільки Росія залишалась єдиною європейською країною, де використовувалася підневільна праця.

Реформи
земська
міська
фінансова
судова
шкільна
військова
поліцейська
Скасування кріпосного права потягло необхідність подальших перетворень відповідно до нових історичних умов.
Імператор Олександр ІІ

Значення реформ
Реформи 60-70-х pp. XIX ст. стали поштовхом до швидкого й динамічного економічного та соціально-політичного розвитку Росії.
Особливості реформ у Росії полягали в тому, що їх проведення повністю залежало від правлячої верхівки, вони були непослідовними й половинчастими, особливо в політичній сфері.
Росія залишалась абсолютною монархією, без представницької системи, багатопартійності, чітко окреслених громадянських прав і свобод.