Презентація на тему «Культура Японії на початку ХХ століття»
Культура Японії XX ст.
Культура Японії на початку ХХ століття
Культура Японії склалась в результаті історичного процесу, який почався з переселення предків японського народу на японський архіпелаг з материка і зародження культури періоду Дзьомон. Сучасна японська культура відчула сильний вплив країн Азії, Європи і Північної Америки.
На культуру Японії вплинуло її ізольоване територіальне положення, особливі природні явища (часті землетруси і тайфуни), що виразилось в своєрідному відношенні японців до природи, як до живого створіння. Уміння захоплюватись красою природи, як особливість національного характеру японця.
Основною релігією Японії вважається Синтоїзм (або Синто, дослівно перекладається «шлях богів»). Основу цієї течії складає поклоніння силам природи. Важливою особливістю синтоїзму є культ предків. В сучасній Японії частка населення, одночасно сповідаючого дві релігії — буддизм та синтоїзм, складає 84 %.
Японська мова завжди була важливою складовою японської культури. Переважна частина населення країни розмовляє на японській мові. Японська характеризується важкою системою написання, яка складається з трьох різних типів знаків — китайські символи кандзі, складові азбуки хірагана і катакана.
Японський живопис один з найбільш древніх і вишуканих з японських видів мистецтв, характеризується широким розмаїттям жанрів і стилів. Для японського живопису, як і для літератури, характерно відведення провідного місця природі і зображення її як носійки божественного начала.
Найдревнішим із видів мистецтв Японії є скульптура. В якості основного матеріалу для скульптур використовувалось дерево. Статуї часто покривали лаком, позолочували або яскраво фарбували. Також в якості матеріалу для статуй використовувалась бронза або інші метали.
Хоча, щодо походження оріґамі є деякі розбіжності, але напевно можна сказати, що розвинулось оріґамі саме в Японії. Спочатку це була забавка переважно для дітей, доки Йосідзава Аківа не додав нові технології, такі як мокре складання та система зображення отримання фігур, що отримала назву система Йосідзави-Рендлета.
В період Хейан сформувався класичний японський музичний жанр гагаку (яп. «вишукана музика»), зображуючий собою музику в виконанні оркестру (дзвони, ударні та духові інструменти).
Матеріалами для виготовлення японських ляльок служать дерево, папір, тканина, глина або навіть живі хризантеми.
В XVII столітті склався один із найбільш відомих видів японського традиційного театру кабуки , актори цього театру були виключно чоловіки, їх обличчя були загримовані.