Презентація на тему «Інтегральний націоналізм»
Презентація на тему:“Інтегральний націоналізм” Дмитра Донцова
Дмитро Донцов
Дмитро Донцов -Український публіцист, суспільно-політичний письменник, теоретик ідеології інтегрального націоналізму як крайньої форми українського радикалізму Д. Донцов
Практичне значення роботи
Воно полягає у тому, що її основні положення й результати можна використовувати в якості аналітичного довідника з зазначеної теми. Отримані результати можна використати на наукових та науково-практичних конференціях, тематика яких наближена до теми роботи, для розробки учбових доповідей на тематику.
Актуальність роботи
Тема є однією з найдискусійніших
Суто науковий аспект
“Інтегральний націоналізм” як основа інших течій
Мета роботи
Мета обумовлює такі дослідницькі завдання:
а) визначити типологічну належність ідеології “чинного націоналізму;
б) виявити теоретичні міркування Донцова щодо явищ нації та націоналізму й оцінити внесок Донцова у становлення студій націоналізму
в)охарактеризувати головні положення концепції
г) висвітлити позитивні та негативні наслідки, що їх спричинила поява концепції “інтегрального націоналізму
Сутність “Інтегрального націоналізму”
Українська ідея має стати яскравою, виключною, всеобіймаючою. Вона має розпрощатися із „неясністю” свого змісту, який є першою причиною нашого „національного атеїзму”. Українці мають навіки припинити „анархію доктрин”, яку Донцов формулює так: „ані з унією, ні з православ`ям, ні з демократією, ні з автократією, ні з капіталізмом, ні з соціалізмом, ні з Заходом, ні зі Сходом” . Українська ідея має стати всеохоплюючою, усі „ідейки”, а особливо ті, які відверто шкодять українству, мають відмерти. Нова українська ідея має подолати традиційну для українців байдужість до влади, провінційність. Тільки якщо ми матимемо „інтегральну” ідею звичайні виступи і бунти проти соціального гноблення отримають вищу мету
Нація - абсолютна цінність. Політичні партії, класи повинні поєднатися заради Вищої мети.- Нація є не сукупністю окремих індивідів, а єдиним організмом, який об'єднує всі покоління (і мертвих, і живих, і ненароджених).
- Інтереси та цінності нашої нації вищі від усіх інших інтересів і цінностей (окремих осіб, соціяльних груп, інших націй, людства загалом).
- Діяльність усіх членів нації має підпорядковуватися національним інтересам.
- Слід нещадно усувати з національного організму все, що загрожує його єдності, інтересам і цінностям.
- Природним станом відносин між націями є боротьба за існування і домінування.
- Щоб здобути нашій нації панівне становище у світі конкурентних націй, слід усіма засобами зміцнювати її силу і волю до боротьби.
Основні засади “Інтегрального націоналізму”:
Керуючись ідеями Ніцше і Ортем-і-Гасета, Донцов прийшов до головного висновку:
Нація – не лише “мовна чи національна збірнота”, - нація – це воля щось спільне творити”.
Донцов намагався прищепити українській суспільності волю до влади і волю до життя , фанатизм на шляху боротьби за власну ідею, тверду віру у власні сили, і тільки такий вихід він вбачав у творенні повновартісної нації.
Націю може порятувати лише народження нової психології переможців, а не рабів, “не вічний стогін покараних рабів і сльози”.
Донцов доводить, що війна між націями – явище перманентне і беззаперечне.
Це не добре і не погано, це просто факт, усвідомлення цього і є проявом того самого „здорового глузду”, до якого апелює лібералізм.
Причиною “інтегрального націоналізму” є “прагнення до боротьби, та свідомість її конечності, без якої неможливі ні вчинки героїзму, ні інтенсивне життя, ні віра в нього, ані тріумф жодної нової ідеї ”.
Ми повинні обрати
Або свободу та цілісність нації?
Або рабство навіки!
Донцов констатує – права не дають, права беруть! Якщо зовсім коротко підсумувати – то ідеал Донцова – це ірраціональна національна воля, яка у боротьбі з іншими національними волями виборює собі життя, а отже і владу.
Висновки
“Інтегральний націоналізм” Д.Донцова не спирався на ретельно обґрунтовану систему ідей. Він скоріше ґрунтувався на на ряді ключових понять, основна мета яких полягала не в тлумаченні дійсності, а у спонуканні людини до дії.
Джерела та література
1. Баган О., Поміж містикою і політикою (Дмитро Донцов на тлі української політичної історії 1-ї половини ХХ ст.). - Донцов Д. Твори. Том І. Геополітичні та ідеологічні праці. – Львів: Кальварія, 2001
2. Горський В.С., Кислюк К.В., Історія української філософії: Підручник. – К.: Либідь, 2004
3. Дашкевич Я., Дмитро Донцов і боротьба навколо його спадщини. - Донцов Д. Твори. Том І. Геополітичні та ідеологічні праці. – Львів: Кальварія, 2001
4. Донцов Д. Дух нашої давнини. – Дрогобич, 1991
5. Донцов Д. Твори. Том І. Геополітичні та ідеологічні праці. – Львів: Кальварія, 2001
Web
Politiko.ua
Форум ВО Свобода
Дякую за увагу!