Презентація на тему «Егейська культура»

Тема 3:Егейська культура(ІІІ тис. – ХІІ ст. до н. е.)

Генріх Шліман (1822-1890)

Генріх Шліман (1822-1890)

Генріх Шліман (1822-1890)

Артур Еванс (1851-1941)

Егейська культура:
- Критська (мінойська) (30-12 ст. до н.е.) з центром на острові Крит;
- Кікладська на кікладських островах (III тис. – 14 ст. до н. е.);
- Елладська у власне Греції (28-10 ст. до н.е.).

Карта Мінойсько-мікенського світу в Мінойсько-мікенський період

Мистецтво Криту(Мінойська культура)
(30-12 ст. до н.е.)

Періодизація критської культури1. Ранньомінойський (допалацовий) період (2800-2100 рр. до н. е.): - перший ранньомінойський - другий ранньомінойський - третій ранньомінойський 2. Середньомінойський (2100-1600 рр. до н. е.):- перший середньомінойський- другий середньомінойський - третій середньомінойський (1700-1600 рр. до н. е.)3. Пізньомінойський (1600-1200 рр. до н. е.):- перший пізньомінойський (1600-1450 рр. до н. е.) - другий пізньомінойський (1450-1400 рр. до н. е.) - третій пізньомінойський (1400-1200 рр. до н. е.) NB!Період старих (перших) палаців (2100- 1700 рр. до н. е.)Період нових (других) палаців (1700-1400 рр. до н. е.) – час найбільшого розквіту.

Крит

РОЗВИТОК ТОРГІВЛІ НА КРИТІ
Країни, з якими торгували:
з країнами Сходу (Єгипет, Вавілон);
Сирія;
Мала Азія;
Сицилія;
Іберійський (Піренейський) півострів.
ЕКСПОРТ:
вино;
оливкова олія;
вироби художнього ремесла (посуд, тканини, прикраси та зброя).
ІМПОРТ:
коні (Сирія);
сильфій, слонова кістка та дорогоцінні метали (Лівія);
кольорове скло та фаянс (Єгипет);
мідь (Кіпр).

Богиня зі зміями (Кноський палац)(1700-1600 рр. до н. е.)

Священний ритон у вигляді голови бика(Малий палац у Кносі, стеатит зі вставками з гірського кришталю та вапняка,бл. 1500 рр. до н. е., Геракліон)

Лабрис

Лабрис
Подвійна сокира з критським ієрогліфічним письмом

Глечик у вигляді птаха з Кумаси, Крит. Теракота. 2100-1900 рр. до н. е.Фігурка тварини, знайдена поблизу Поховання в Порті, Крит. Теракота. 2100-1900 рр. до н. е. Жіноча фігурка з Хамезі, Крит. Теракота. 2100-1900 рр. до н. е.

Малія. Житловий будинок

Малія. Залишки гончарної майстерні

Малія. Залишки ливарні.

Малія. Залишки палацу

Малія. Ринок.

План Кноського палацу

Схема Кносського палацу

Кноський палац

Кноський палац

Розкопки Кноського палацу

Кноський палац

Кноський палац

Кноський палац

Кноський палац

Кноський палац. Поч. II тис. до н.е. Крит.

Цар-жрецьБл. 1500 р. до н.е.  Розпис з Кноського палацу на острові Крит.Зберігається в музеї Геракліона, Греція

Збирач шафрану1700-1600 рр. до н.е.  Фрагмент фрески Кноського палацу. Зберігається в музеї Геракліона, Греція

РибалкаБл. 1500 р. до н.е. Зберігається в Археологічному музеї, Афіни, Греція

Парижанка Фрагмент фрескиКноського палацу.1600-1500 рр. до н. е. Геракліон. Музей.

Блакитний птахФрагмент фрески Кноського палацу.1600-1500 рр. до н. е. Геракліон. Музей.

Дами в блакитному (1100 рр. до н.е.)

Гра з бикомXVI ст. до н.е.  Розпис палацу в Кноссі на острові Крит, Греція

Брелок у вигляді двох бджіл.З поховання поблизу Малії, Крит. Золото, бл. 2000 р. до н.е.

Ваза "камарес"

Ваза "камарес".Бл. 1900-1700 рр. до н.е. Археологічний музей, Геракліон.
Критські вазописці виготовляли різні за формою та розміром сосуди. Їх розфарбовували яскраво, використовуючи червону, чорну, білу, синю фарби. Композиції містили як геометризовані форми, так і образи живої природи. Найкрасивіші вази Мінойської епохи знайдені у печері Камарес поблизу Феста, звідки й походить їх назва – вази «камарес».

Ваза "камарес"

Ваза "камарес"

Ваза "камарес"

Ваза "камарес"

Ваза "камарес"

Ваза "камарес"

Ваза "камарес"

Чаша та соусник, з Василики, Крит,  2300-2000 до н.е. Теракота Музей Геракліона

Кришка піксиди з фігуркою собаки,Мохлос, Крит2800-2400 до н.е.Стеатит (Геракліон, Музей)

Кикладська культура(III тис. – 14 ст. до н. е.)

Кикладський архіпелаг

Киклади

Заселення Киклад
Мелос,
Феру (Санторин), Антипарос заселили дорійці
1. Киклади колонізовані Критом; 2.Наксос, Парос, Андрос, Тенос заселили іонійці
Догрецьке населення, вихідці з європейського та азійського узбережжя
V-III тис. до н.е.
II тис. до н.е.
I тис. до н.е.

О. Саліагос

О. Саліагос, Киклади(бл. 5300-4800 рр. до н.е.)

Обсидіанові інструменти. Саліагос, IV тис. до н.е.Археологічний музей Пароса

Схематичні мармурові ідоли. Саліагос, IV тис. до н.е. Археологічний музей Пароса

"Дама з Саліагоса«V - IV тис. до н.е. Археологічний музей Пароса.

Мармуровий ідол.Саліагос.5300-4300 рр. до н.е.Археологічний музей Наксоса.

Мармурові ідоли.Регіон Егеїди. 5000-3500 рр. до н.е.

Періодизація Кикладської цивілізації
Періоди
Культура за Ренфрю
3200-2000 рр. до н. е.
Ранньокикладський І (ECI) (3200-2800 гг. до н.э.):
фаза Лакудес, фаза Пелос, фаза Пластірас.
Культура Гротта-Пелос
Ранньокикладський II (ECII) (2800-2300 рр. до н.е):
фаза Кампос, фаза Сирос.
Культура Керос-Сірос
Ранньокикладський III (ECIII) (2300-2000 до н.е.)
Культура Кастрі
Середньокикладський
(MCI, MCII, MCIII) (2000-1550 рр. до н. е.)
Філакопі (MCI)
асиміляція мінойською цивілізацією
Пізньокикладський (LCI, LCII, LCIII) (1550-
1100 рр. до н.е.)

Хронологічна послідовність періодів та фаз Ранньокикладської культури та їх присутність на островах архіпелагу

Ранньокикладський період І (3200-2800 рр. до н. е.)

Ранньокикладський період І (3200-2800 рр. до н. е.)

Циліндрична піксида.Наксос. Некрополь Фіррогес. Національний Археологічний музей. Афіни.

Розмальована фляга.Музей Кикладського мистецтва. Афіни.

Розмальована фляга.Музей Кикладського мистецтва. Афіни.

Скрипічні ідоли з о. Антипарос.Національний Археологічний музей. Афіни.

Голова ідола (мармур)2500-2000 рр. до н.е. З острова Аморгос, Кіклади.Лувр, Париж, Франція

Мармуровий жіночий ідол. Археологічний музей Наксоса.

Чоловічий мармуровий ідол.Археологічний музей Наксоса.

Мармуровий жіночий ідол. Музей Кикладського мистецтва, Афіни.

Мармуровий жіночий ідол. Музей Кикладського мистецтва, Афіни.

Мармурове блюдо.Музей Кикладського мистецтва, Афіни.

Мармурова ваза-кандила. Музей Кикладського мистецтва, Афіни.

Пиксида. Наксос.Національний Археологічний музей. Афіни

Ваза. ДеспотікоНаціональний Археологічний музей.

ВазаАрхеологічний музей Наксоса

Фігурка вагітної жінки,3 тис. до н.е.

Мармурові ідоли фази ПластирасНаціональний археологічний музей. Афіни.

Зооморфна мармурова піксида. (Наксос)

Ранньокикладський період ІІ (2800-2300 рр. до н. е.)

Ранньокикладський період ІІ (2800-2300 рр. до н. е.)

Ваза з Агія Анаргирої.Наксос. Археологічний музей Наксоса.

Кикладські "сковорідки". Музей Кикладського Мистецтва. Афіни.

Кикладські "сковорідки". Музей Кикладського Мистецтва. Афіни.

Керамічні сковорідки
Сирос, некрополь Халандріані.Національний Археологічний музей.
Афіни.

Керамічні сковорідки та гравійовані сосуди
Сирос, некрополь Халандріані.Національний Археологічний музей. Афіни.

Сосуд у формі їжака.Сирос, некрополь Халандріані.Національний Археологічний музей. Афіни.

Сосуд у формі їжака.Наксос. Археологічний музей

Мармурові піксида та "сковорідка". Наксос. Археологічний музей Наксоса.

Мармурові сосуди - "Ваза голуба", поїльник.Музей Кикладського мистецтва. Афіни.

Мармурові ідоли типу Лурос.Наксос. Національний Археологічний музей. Афіни.

Мармурові ідоли фази Сирос(EC II) спеціального типу

Мармурові ідоли канонічного типу. Варіант Спедос.Музей Кикладського мистецтва, Афіни.

Великий мармуровий жіночий ідол
Висота - 47 см
Ранньокикладський період II (EC II).
Бл. 2800 - 2300 рр. до н. е.
Досить рідкісний ідол. Як правило, мармурові кикладські ідоли не перевищують у висоту (чи довжину?) 20-30 см. Існують лише 2 ідола практично людського зросту (містяться у Афінському національному археологічному музеї та Кикладському музеї) та невелика кількість фігур, які досягають на зріст "росту" 50 см. Один з них міститься у Мюнхенській колекції. Цей ідол, як і численні інші, зберіг залишки давньої фарби.

Мармурові жіночі ідоли тастеатитова піксида у формі кикладського житла
Ранньоекикладський період II (EC II).
Бл. 2800-2300 рр. до н.е.
Піксида повторює влаштування кикладського помешкання – сім круглих приміщень, схожих на хранилища, оточені стіною та розташовані під загальним дахом.

Стеатитова піксида у формі кикладського житла
Вигляд зі сторони парадного, перекритого трикутним фронтоном, входу. Висота 9,5 см. Ранньокикладський період II (EC II). Острів Мелос . Бл. 2800-2300 рр. до н.е. Спіралевидный орнамент, який прикрашає усю поверхню піксиди, вважається кикладським винаходом. Принаймні у Європі цей малюнок з'являється вперше саме на кикладських виробах. Пізніше він був запозичений крито-мікенською та єгипетською культурами.

Жіночі мармурові ідоли традиційної форми – зі складеними під грудьми руками.ЕС ІІ. Бл. 2800-2300 рр. до н.е.

Бронзові інструменти:долота, серповидний скребок, тесла. Наксос.

Бронзові наконечники списів, кинжали; бронзові та срібні голки та шпильки. Аморгос, Наксос, Сирос. Національний археологічний музей. Афіни.

Ранньокикладський період ІІІ (2300-2000 рр. до н. е.)

Ранньокикладський період ІІІ (2300-2000 рр. до н. е.)

Керамічний посуд Філакопі I Національний археологічний музей. Афіни.

Кікладський керносдавньогрецька посудина з чашечками на віночку. Кернос був поширений у східній частині Середземномор'я. Імовірно, використовувався в ритуальних цілях

Керамічний посуд.Зооморфний аск, Філакопі I. Конічна пиксида, СиросНаціональний археологічний музей. Афіни

Мрмурові схематичні фігурини постканонічного типу. Музей Кикладського мистецтва. Афіни.

Діаграма розвитку кикладських мармурових фігуринКостис Іліакис // Greek Art. The Dawn of Greek Art, Ekdotiki Athenon, Athens 1994.)

Класифікація кикладських ідолів за варіантами основних типів з прикладами: Салиагос, Пластирас, Лурос, Спедос, Капсала, Докатизмата, Кумаса, Халандриани (Renfrew C., The Development and Chronology of the Early Cycladic Figurines, AJA 73, 1-32. 1969.)

Еладська культура(28-10 ст. до н. е.)

Періодизація Еладської культури
Періоди за Блегеном
Датування за Блегеном
Культури за Ренфрю,кераміка за Дікінсоном
Ранньоелладський І
2800-2500 до н. е.
Евтресіс
Ранньоелладський ІІ
2500-2300 до н. е.
Кораку, локально  - Лефканді
Ранньоелладський ІІІ
2300-2100 до н. е.
Тиринф
Середньоелладський І-ІІІ
2100-1550 до н. е. до н. е.
Мінійська кераміка
Пізньоелладський І
1550-1500 до н. е.
Шахтові гробниці
Пізньоелладський ІІ
1500-1400 до н. е.
Мікенська культура
Пізньоелладський ІІІ
1400-1060 до н. е.
Мікенська культура
Субмікенський
1060-1000 до н. е.
Протогеометричний стиль
1000 до н. е.

Періодизація Еладської цивілізації
Періоди та датування за Блегеном
Ранньоелладський (EH)
2800-2100 до н. е.
Середньоелладський (MH)
2100-1550 до н. е.
Пізньоелладський (LH)
1550-1060 до н. е.

Мінійська кераміка

Мінійська кераміка

Сіра мінійська кераміка:сосуд з Лерни СЕ доби. Матово-розписна кераміка:сосуд з о. Егіна СЕ доби.

Мінійська кераміка

Еладські сосуди XIV ст. до н. е.:ПЕ III А

Еладські сосуди XIII ст. до н. е.:ПЕ III В

Еладські сосуди XII-XI ст. до н. е.: ПЕ III С

Еладські сосуди XII-XI ст. до н. е.: ПЕ III С(в – вузький стиль, г – амбарний стиль)

“Будинок черепиць” у Лерні (2 пол. ІІІ тис. до н. е.)
Лерна (Lerna) – давня назва місцевості на півострові Пелопонес, 10 км на південь від м. Аргос. Розкопками 1952-1957 американського вченого Дж. Л. Каски відкрито багатошарове поселення, яке існувало з часів раннього неоліту до епохи пізньоїбронзи (сер. 6-го тис. до н. е. - 3-я чверть 2-го тис. до н. е.). Відкрито залишки оборонних споруд та помешкань(втому числі двоповерхового помешкання правителя, так званий «будинок черепиць», 2-а половина 3-го тис. до н. е.), кераміка та поховання, які належать до різних періодів існування поселення.Карстові джерела збереглися до сьогодення, в той час як озеро у 19 ст. зменшилося до розмірів невеликої лагуни, а потім пересохло. Страбон писав, що лернейськіджерела вважалися цілющими (Географія, 8.6.8). В Лерні відзначалися Лернейські містерії, присвячені Деметрі. Поблизу Алкіонського озера був вхід у підземний світ. Павсаній (2.37.4) та його сучасники були переконані,що озеро надзвичайно глибоке, та нікто зі смертних не міг досягнути його дна та виплисти. Хоронителькою входу у підземний світ була Лернейська гідра, яку потім убив Геракл.

План «будинку черепиць" та його реконструкція

Лерна. Захисні споруди.

Мікенська культура(пізньоелладська)(17-12 ст. до н. е.)

Періодизація розвитку Мікенської цивілізації
- ранньомікенський (1700-1550 рр. до н.е.)
- середньомікенський (1550-1400 рр. до н.е.)
- пізньомікенський (1400-1200 рр. до н.е.)

Періодизація розвитку Мікенської цивілізації
- ранньомікенський (1700-1550 рр. до н.е.)
- середньомікенський (1550-1400 рр. до н.е.)
- пізньомікенський (1400-1200 рр. до н.е.)

Греція Мікенської доби

Реконструкція Мікен

Мікени

Мікени
Мікени розташовані на околиці Арголідської долини біля підніжжя гори Евбея, на дорозі, яка поєднувала Арголідську затоку з північчю (Коринф, Афіни). Перші поселення на цьому пагорбі належать до епохи неоліта (4 тис. до Р.Х.). Розквіт Мікен припадає на пізній період бронзового століття (1350-1200 рр. до Р.Х.). У цей період мікенський акрополь був оточений масивними фортифікаційними спорудами, побудованими у три етапи: 1350, 1250 та 1225 рр. до Р.Х., які давні греки називали «циклопічними стінами». Таку назву було дано через те, що що давнім грекам було важко повірити, що такі величезні глиби (вага деяких доходить до 100 тон), могли бути споруджені людьми.

Циклопічна кладка

Палац Агамемнона
У Мікенах був «Палац Агамемнона», де, як стверджують міфи, дружина могутнього Агамемнона Клітемнестра вбила вождя усіх греків, який повернувся з Трої. На вершині пагорбу знайдено залишки палацу, нижче на схилі – частково залишки будинків. Збереглися також монументальні Лев'ячі ворота, головні ворота давніх Мікен,з найдавнішим геральдичним символом Європи.

Лев'ячі ворота. Мікени.

Мегарон

Мегарон
- Тристоронній поділ: балкон, коридорчик та тронна кімната;- велике кругле вогнище в центрі тронної кімнати;- 4 колони, які розташовані у формі квадрата навколо каміна у тронній кімнаті;- трон розташований навпроти середини правої стіни в тронній кімнаті;- підлога та стіни мегарона багато прикрашені фресками та геометричними орнаментами;- біля правої та лівої стін тронної зали розташовані камінні лавиці.

Шахтні гробниці кола А

Шахтні гробниці кола А

Стела шахтної гробниці кола А із зображенням колісниці

Скарбниця Атрея. Реконструкція

Скарбниця Атрея

Скарбниця Атрея

Фреска (Мікени, 1150 р. до н.е.)

Фреска «Полювання на кабана", Тиринф

Фреска. Пілос,13 ст. до н.е.

Фреска («Палац Нестора" в Пілосі)

Реконструкція «Палацу Нестора" в Пілосі

Фреска з «Палацу Нестора" в Пілосі

Маска Агамемнона. XVI ст. до н.е.  З гробниць у Мікенах Зберігається в Національному музеї, Афіни, Греція

Поховальна маска.16 ст. до н. е.
Листове золото; чеканка; гравірування.З гробниці V кола в Мікенах. Шліман помилково приписав цю маску легендарному царю Агамемнону. Насправді маска належала мікенському царю, який жив у першій половині 16 ст. до н. е.

Поховальна маска.
16 ст. до н. е.Листове золото; гравірування З гробниці V А кола в Мікенах

Жіночий перстень-печатка
15 ст. до н. е. Золото; різьблення. Зображено процесію підношення чотирма демонами ритуальних сосудів богині, яка сидить на троні. Знайдений у Тиринфі. Належить мінойській майстерні.

Жіночий перстень-печатка
15 ст. до н. е. Золото; різьблення. З гробниці IV кола А в Мікенах. Декорований сценою поєдинку.

Дзеркало,12 ст. до н. е., Мікени

Сережки, 12 ст. до н. е., Мікени

Вінок. Золото

Намисто з мікенських поховань

Золоті вироби, Мікени

Золотий канфар, бл.1550–1500 рр. до н.е.

Кубок Нестора
Листове золото.З гробниці IV кола А в Мікенах. Зроблений з єдиного золотого листа, до якого прикріплені ручки з фігурками птахів.

Ритон у вигляді голови лева (золото)
XVІ ст. до н.е.  З розкопок в Мікенах. Зберігається в Національному музеї в Афінах, Греція

Печатка, Мікени, 12 ст. до н. е.

Золото Мікен

Кераміка, 12 ст. до н. е., Мікени

Чаша, кін. 14 ст. до н.е., Мікени, теракота

Кратер, 1 пол. 13 ст. до н.е. Мікени.

Глечик з восьминогом, бл. 1200-1100 рр. до н.е.Теракота, Мікени.

Військова ваза. 12 ст. до н.е.

Клинки кинжалів
(бронза, золото, срібло, чернь)
XVI ст. до н.е. 
З гробниць в Мікенах. Зберігається в Національному музеї в Афінах, Греція

Фігура з гробниці в Мікенах

Три жіночі фігури.Бл. 1400-1300 рр. до н.е., теракота

Письмо

Системи писемності Егейського світу
Ієрогліфічна
Перша пол. ІІ тис. до н. е.
Лінійне письмо А
17-14 ст. до н. е.
Лінійне письмо Б
14-13 ст. до н. е.

Лінійне письмо "А"

Лінійне письмо А

Лінійне письмо "А"

Лінійне письмо Б

Лінійне письмо  "Б»

Лінійне письмо Б

Складова таблиця Вентріса лінійного письма Б

Фестський диск(17 ст. до н.е.)

Троянська війна(1240-1230 рр. до н. е.)

Греція (кін. ІІ тис. до н. е.)

Вторгнення дорійців

Основні переселення грецьких племен на межі II-I тис. до н.е.

Вторгнення дорійців

Народження Єлени з яйця(бл. 375-350 рр. до н.е.). Апуліанський червонофігурний кратер. Дійон. Археологічний музей, Барі.

Троянська війнаБарельєф на саркофагу

Ахіл перев'язує пораненого Патрокла

Ахіл та вбитий ним Гектор

Неоптолем убиває царя Пріама

Аякс і Касандра

Ахіл убиває мечем Пентесилію, царицю амазонок

Троянський кінь
Бл. 675-650 рр. до Р.Х. Фрагмент горличка рельєфної поховальної вази. Киклада. Мікенський археологічний музей, Мікени.

Одісей та сирени

Жіночі прикраси з Трої, знайдені під час розкопок Шліманом

Троянська колона

Розкопки античних стін в Трої