Презентація на тему «Андреа Муссоліні»
«Лише ідіоти і мертві не міняють своїх
переконань, ми розумні люди і ми їх міняємо».
Бені́то Амі́лькаре Андре́а Муссолі́ні́
(29 липня 1883 - 28 травня 1945)
«Добре довіряти
іншим, але не довіряти — значно краще».
Беніто Мусоліні народився в 1883 р. у Предаппіо, поблизу Форлі, в Романьї, в невеликому селі Довіа. Його мати Роза була шкільною учителькою і набожною католичкою. Батько Алессандро був ковалем, запеклим анархістом і безбожником.
Місце народження Муссоліні, використовується як музей.
Беніто Мусоліні назвали на честь трьох відомих діячів — мексиканського революціонера Беніто Хуареса, італійського соціаліста Андреа Коста та Амількаре Чіпріані.
Беніто Хуарес Андреа Коста Амількаре Чіпріані
З 1900 р. активно цікавиться політикою. Стає переконаним соціалістом, а пізніше марксистом. Великий вплив на нього справили твори Фрідріха Ніцше та погляди брата Арнальдо, який став визначним теоретиком фашизму.
« Немає нічого істинного, все дозволене».
Ніцше
« Соціалізм — ошуканство, комедія, фантом, шантаж».
Отримавши у 1901 році освіту вчителя початкових класів, 1902 року він емігрував в Швейцарію. Не маючи можливості знайти там постійну роботу, був арештований за бродяжництво та депортований.
У 1908 році стає у Форлі редактором соціалістичної газети La Lotta di Classe («Класова боротьба»).
«Речі, вимовлені народу, необхідні, щоб викликати ентузіазм для війни».
У листопаді 1914-го року він заснував нову газету Il Popolo d'Italia («Народ Італії») та провійськову групу. Муссоліні сподівався, що війна призведе до розпаду суспільства, і в хаосі він зможе прийти до влади. За пропаганду серед народу ідеї участі у війні в жовтні 1914 р.
У березні 1919 р. Мусоліні збирає своїх прихильників в «Спілку боротьби»
Іда Далзер
Ракель Гуйда
2 жовтня 1922 р. Муісоліні зі своїми прихильниками, побудованими в багатотисячні колони, здійснюють похід на Рим. Внаслідок чого італійський король Віктор Мануїл ІІІ запросив Беніто Муссоліні сформувати новий уряд. 31 жовтня 1922 року Муссоліні став наймолодшим прем'єр-міністром в історії Італії.
« Наша програма проста. Ми хочемо управляти Італією».
Прихід до влади в Німеччині Гітлера дав Мусоліні гідного союзника.
«Раса! Це почуття, а не дійсність: на дев'яносто п'ять відсотків, принаймні, - це почуття. Ніщо ніколи не змусить мене повірити, що сьогодні існують біологічно чисті раси. Досить кумедно, що жоден з тих, хто проголосив «велич» тевтонської раси, не був німцем».
« Правда в тому, що люди втомилися від свободи».
« … цей Гітлер - істота зла і жорстока. Він змушує згадати Аттілу. Німеччина так і залишилась з часів Тацита країною варварів. Вона - прадавній ворог Риму ».
«Якщо я йду вперед, ідіть за мною! Якщо я відступлю, вбийте мене! Якщо я помру, помстіться за мене!»
«Суть фашизму полягає в тому, що це політична система, при якій інтереси держави ставляться вище за інтереси особи».
Іспанська республіканський плакат проти «італійського загарбника»
Зображення Муссоліні у вигляді сфінкса, створене солдатами після перемоги в Ефіопії
Його ім'я набиралося великим шрифтом на кожній сторінці, у всіх газетах. Це був найбільший в Європі культ особистості, неподільно пануючий в Італії з жовтня 1922 р. по липень 1943 р.
Беніто Муссоліні відвідує фабрики «Alfa Romeo»
З вересня 1943 року по квітень 1945 року, Муссоліні очолював маріонетковий уряд в окупованій німцями Північної Італії. В кінці війни, Муссоліні спробував пробратися через швейцарський кордон в німецькій шинелі. Але італійські партизанські впізнали його та схопили. Муссоліні був страчений на наступний день, а його труп був підвішеним вниз головою на центральній площі Мілану.
Так закінчилося життя людини, що прагнула до створення нової Великої Римської імперії.
«Держава виховує громадян у цивільних доброчесностях, воно дає їм усвідомлення своєї місії і спонукав їх до єднання, гармонізує інтереси за принципом справедливості; забезпечує спадкоємність завоювань думки в галузі знань, мистецтва, права, гуманної солідарності; підносить людей від елементарного, примітивного життя до висот людської потужності».
«Аби нація залишалася здоровою, вона повинна воювати кожні двадцять п'ять років».
«Краще прожити день левом, ніж сто років вівцею».
У 1946 тіло Муссоліні було ексгумовано і викрадено трьома фашистами під керівництвом Доменіко Леччізі. Тіло було знайдено в серпні того ж року, проте залишалося непохованим протягом 10 років через відсутність політичного консенсусу. В даний час тіло Муссоліні покоїться в фамільної крипті в рідному місті Предаппіо. У 2011 році в Італії було створено документальний фільм «Тіло вождя» (італ. Il corpo del Duce), присвячене тому, що відбувалося з тілом дуче після смерті.
Сімейний склеп Муссоліні
на кладовищі в Предаппіо
Гробниця Б. Муссоліні в сімейному
склепі на кладовищі в Предаппіо