Презентація на тему «Алжир в ХХ столітті»
Презентація на тему: «Алжир в ХХ ст»
Підготувала
Анна Петрух
11-Б
Історія Алжиру тісно повязана з історією Північної Африки, яку також часто називають Магріб.
Алжирська Народна Демократична Республіка
Державний прапор.
Герб.
Лише з середини 1961 р. почали з'являтися надії на мирне вирішення алжирського питання. Ряд взаємних поступок під час переговорів, що відбулися 18 березня 1962 р. у французькому місті Евіан-ле-Бене між ФНЗ і Францією, привів до припинення воєнних дій.
Алжир отримав незалежність у 1962 році після 8 років війни з французами. Ахмед Бен Белла, лідер Національного Фронту визволення, був обраний президентом, але1965 року — скинутий під час військового перевороту.
Ahmed Ben Bella
Ахмед бен Белла (Мухаммад Ахмад бін Балла),— перший президент Алжиру, якого часто розглядають як батька алжирської нації.
Він був обраний президентом Алжиру на безальтернативних виборах в 1963р.
Алжир як і раніше існував за рахунок щорічних субсидій Франції і допомоги інших країн, включаючи позики СРСР і КНР, а також постачання продовольства зі США.
Ахмед Бен Белла 1965 року був скинутий з поста презедента під час військового перевороту , організованого воєнним лідером та колишнім другом Бен Белли Хуарі Бумедьєном.
Хуарі Бумедьєном
Бен Белла
Після Бен Белла на пост прийшов Хуарі Бумедьєн.За роки його правління був введений Режим Бумедьєна. Вживалися заходи для реформування сільського господарства, розвитку промислового виробництва і вирішення проблеми безробіття.
У 1969 р. Алжир став членом Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) і відіграв важливу роль у чотириразовому підвищенні цін на нафту у 1973–1974 рр. і встановленні ембарго на продаж нафти Ізраїлю.
У 1970-х роках різко збільшилися державні надходження Алжиру від продажу нафти і природного газу. Незважаючи на те що був режим Бумедьєна, економіка країни залишалася у великій залежності від нафтогазового сектора.
Покращення відносин між сусідніми державами створило умови для проголошення Союзу Арабського Магрибу, організації, спрямованої на зміцнення політичних і економічних зв'язків північноафриканських держав (Алжиру, Лівії, Мавританії, Марокко і Тунісу).
Дякую за увагу!