Презентація на тему «Життя та творчість Дмитра Павличка» (варіант 1)

Презентація
на тему:
“Життя та творчість Дмитра
Павличка”

Майстер слова
Павличко
Дмитро
Васильович
28.09.1929

Біографія
Народився поет 28 вересня у с.Стопчатові на Івано-Франківщині у багатодітній родині,«коли копати картоплю мати з батьком йшли»тверда земля Дмитрові «була за ліжко,шорсткий киптар за пелюшки». Початкову освіту здобув у польській школі в с.Яблунів,продовжив навчання в Коломийській гімназії,далі у радянській дестирічці.
Коломийська гімназія

З осені 1945 p. до літа 1946 р. був ув'язнений за сфабрикованим сталінськими каральними органами звинуваченням у приналежності до УПА
Біографія

Біографія
1948 р. Дмитро Павличко вступає на філологічний факультет Львівського університету .Очолює відділ поезії журналу “Жовтень”(1957-1959).Вже 1 січня у газеті “За Радянську владу” публікується перший вірш “Дві ялинки”.1953 року вступає до аспірантури.
Львівський університет імені Івана Франка

Біографія
1964 р. Дмитро Павличко переїхав до Києва і очолив сценарну майстерню кіностудії ім. О. Довженка. За його сценаріями поставлені фільми "Сон" (1965 р.) — у співавторстві з В. Денисенком та "Захар Беркут" (1970 р.) З 1966 р. по 1968 р. поет працює у секретаріаті Спілки письменників України, а з 1971 р. по 1978 p. редагує журнал "Всесвіт". 1977 р. Д. Павличко стає лауреатом Державної премії України ім. Т. Шевченка. Далі працює секретарем СП СРСР із 1986 р., а з 1988 р. — секретарем правління СПУ.
Кіностудія імені Олександра Довженка

Нагороди
1997 р. поета нагороджено орденом "За заслуги" III ст., а 1999 р. - орденом князя Ярослава Мудрого V ст.
Орден князя Ярослава Мудрого
Орден “За заслуги”

Політична діяльність
.
У 1990 році був обраний депутатом Верховної Ради України.
3 червня 1990 року Голова Комісії у закордонних справах.Входив до Народної ради. Лідер парламентської фракції Демократичної партії України Верховної Ради України.
З 26 лютого 1999 по 11 січня 2002 року – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща.
Указом Президента України Леоніда Кучми № 1140/2004 від 27 вересня 2004 року «за визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну і політичну діяльність» письменнику, громадському діячу Дмитру Васильовичу Павличко присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.
У 2004 році став Народним депутатом України ІV скликання.

Творчість
ОСНОВНІ ТВОРИ: Збірки :
«Любов і ненависть», «Таємниця твого обличчя»;
Твори :
«Коли умер кривавий Торквемада», «Голгофа», «Два кольори», «Ти зрікся мови рідної...», «Якби я втратив очі, Україно...», «О рідне слово, що без тебе я?!.», «Де найкраще місце на землі», «Пригоди кота Мартина», цикл «Покаянні псалми».

“Моя Земля”
В усіх ліричних темах Д.Павличка пульсував пафос всеможності, невичерпної сили молодечого духу, бриніла висока оптимістична нота руху через «терні до зірок». В голосі молодого поета  було щось неструджене, неперемерхле, щось від святого неофітського захвату. Все те, що згодом вигартується в усвідомлене і невідступне служіння Правді, в оце освячене її підбадьорливим горішнім доторком «Людино - ти можеш!».

“Правда кличе!”
«Правда кличе!» (1958), книга, яка стала духовним порогом «шестидесятників», - слава і сором свого часу, дитя мужності і жертва напівправди. Вісімнадцятитисячний її тираж було вилучено з обігу й знищено.

“Два кольори”
Як  я  малим  збирався  навесні  Піти  у  світ  незнаними  шляхами,  Сорочку  мати  вишила  мені  Червоними  і  чорними  нитками.  Два  кольори  мої,  два  кольори,  Оба  на  полотні,  в  душі  моїй  оба,  Два  кольори  мої,  два  кольори:  Червоне  —  то  любов,  а  чорне  —  то  журба.  Мене  водило  в  безвісті  життя,  Та  я  вертався  на  свої  пороги,  Переплелись,  як  мамине  шиття,  Мої  сумні  і  радісні  дороги.  Два  кольори  мої,  два  кольори,  Оба  на  полотні,  в  душі  моїй  оба,  Два  кольори  мої,  два  кольори:  Червоне  —  то  любов,  а  чорне  —  то  журба.  Мені  війнула  в  очі  сивина,  Та  я  нічого  не  везу  додому,  Лиш  горточок  старого  полотна  І  вишите  моє  життя  на  ньому.  Два  кольори  мої,  два  кольори,  Оба  на  полотні,  в  душі  моїй  оба,  Два  кольори  мої,  два  кольори:  Червоне  —  то  любов,  а  чорне  —  то  журба.  

“Два кольри мої,два кольори”
Людину все життя супроводжують два кольори: червоний — то любов, а чорний — то журба. Такими ж нитками, за народною традицією, вишивали рушники та сорочки. Проводжаючи сина в дорогу, мати дала вишитий рушник, як оберіг, як символ своєї любові. І це була найдорожча річ, яку він зберігав протягом довгих років, бо мати ніби вгадала синову долю, вишила її на полотні.Поет підібрав такі задушевні слова, так зумів виразити почуття , що вірш став улюбленою народною піснею для багатьох поколінь

Тема України в творчості
Тема рідної землі, Вітчизни, України посідає в творчості Дмитра Павличка особливе місце. У поетовому серці Україна жила з дитинства. Втративши матір, він ані хвилини в житті не відчував себе сиротою, бо "вела мене в світ Україна моя!"Для поета Україна - це земля Франка, земля Шевченка, яка і його діла і думки надихнула снагою, "вічно молодою жагою правди й доброти".. Україна - то зірниця, що світить у непроглядну ніч і не дає загинути в імлі. Вона, як мати, благословляє свого сина любов'ю і снагою на творчість.