Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2)
![Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #1 Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #1](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ca8/a2c559b74e215dbbb11737f6bfa12dfd.jpeg)
Володимир Дрозд
(1939 – 2003)
![Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #2 Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #2](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ca9/234a4b174d6345efdb1a72f36cfaf070.jpeg)
Народився 25 серпня 1939 в селі Петрушин Чернігівського району Чернігівської області, помер 23 жовтня 2003 р.
Володимир Дрозд двадцятитрирічним юнаком видав першу книжку новел та оповідань («Люблю сині зорі», 1962) і одразу був прийнятий до Спілки письменників.
Розпочавши літературну працю як новеліст і продовжуючи вряди-годи друкувати новели, В. Дрозд поступово утверджується як автор повісті й роману.
![Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #3 Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #3](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/caa/3a6d8d6593becf63832bfc876768800f.jpeg)
Закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1968).
Працював у редакціях Олишівської районної газети, обласної молодіжної газети "Комсомолець Чернігівщини", республіканських газет "Літературна Україна", "Молодь України", у видавництві "Радянський письменник".
Член Спілки письменників України (з 1962). У 1982-85 роках - головний редактор ttжурналу "Київ".
Письменник Володимир Дрозд із дружиною Іриною Жиленко (відома українська поетеса) з донькою Орисею та сином Павликом. Із родинного архіву. Фото 1980-х років.
![Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #4 Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #4](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/cab/2ea5cb0dc197d4d9c540e5b541043824.jpeg)
23 жовтня 2003 року після важкої хвороби пішла із життя ця неповторна сильна творча особистість. Похований письменник на Байковому цвинтарі в Києві
![Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #5 Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #5](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/cac/cecd1ef79a3dcee927862befe6cdf75f.jpeg)
Дещо осібно стоять у творчості письменника романи- біографії
«Ритми життя» (1974),
«Дорога до матері» (1979) — про родину академіка О. Богомольця,
«Так було, так буде», «Новосілля», 1987),
(«Інна Сіверська, суддя», 1983) – проторадянські твори.
З іншого боку — твори, які міг написати тільки В. Дрозд і які не мали «зеленої вулиці»: повість «Вовкулака», про всяк випадок переназвана у видавництві на «Самотнього вовка», йшла до читача дванадцять років,
«Ирій» — шість;
![Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #6 Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #6](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/cad/2db2b6d29d370bb4b2e6588bc209722e.jpeg)
Основні твори — повісті й романи «Маслини» (1967), «Семирозум» (1967), «Ирій» (1974), «Катастрофа» (1968), «Спектакль» (1985), «Листя землі», багато новел — зображують, повторюють, доосмислюють поліську Йокнапатофу, малий всесвіт, що має всі ознаки великого світу, із центром у Пакулі. Якщо котрийсь із героїв і виривається поза межі цього світу, то за підтвердженням свого буття вертається назад, у Пакуль.
![Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #7 Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #7](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/cae/5a1bf97a1b03755275b66840fe3d355b.jpeg)
“Химерна проза”
Назва стильової течії в українській прозі 70-х рр.
“Химерна проза” стала реакцією на диктат норм соцреалізму в українській “радянській” літературі.
Її ознаки:
поєднання реального з міфологічним, часово-просторові зміщення,
запозичення стильових рис бароко,
гротескові метаморфози з героями.
![Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #8 Презентація на тему «Володимир Дрозд» (варіант 2) - Слайд #8](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/caf/6f4b7f8350b2dbdbac6e35d949dd98b1.jpeg)
“Химерна проза” емоційна, експресивна, її світ свідомо неприродний, але правдивий. За цими ознаками можна говорити про близькість “химерної прози” до явища магічного реалізму, поширеного в літературі Латинської Америки.
Представники:
В.Земляк (романи “Лебедина зграя”, “Зелені млини”),
В.Дрозд (“Ирій”, “Самотній вовк”),
О.Ільченко (“Козацькому роду нема переводу або Козак Мамай і Чужа Молодиця”) та ін.