Презентація на тему «Василь Стус» (варіант 5)

Творча спадщина Василя Стуса

Василь Стус – постать, що єднає Україну.

"Або світ прийме мене таким, як я
є, як мене народила мати,або вб'є, знищить мене. Але я – не поступлюся!
З кожної миті своєї, з
кожного почуття й думки зроблю свій портрет, тобто
портрет цілого світу..."

Виявляється, що об'єднати та згуртувати народ можуть не тільки подія, програма, гроші, але єдина справжня біографія людини, монумент якої має стати у самому серці України неподільним символом єднання, визнання та слави...

У студентські роки Стус був членом літературного об'єднання «Обрій ».
Два роки служив у армії на Уралі.
Під час навчання і служби став писати вірші,а у 1959 вперше їх опублікував під псевдонімом – Василь Петрик.

1963 — літературний редактор газети « Социалистический Донбасс ».
Від1963 року аспірант Інституту літератури Академії наук УРСР ім. Т. Шевченка у Києві зі спеціальності
« Теорія літератури».

Проби пера
   ” Перші уроки поезії - мамині. Знала багато пісень і вміла дуже інтимно їх співати. Найбільший слід на душі - від маминої колискової "Ой, люлі, люлі, моя дитино". Шевченко над колискою - це не забувається…”
    ” У четвертому класі щось заримував про собаку. По-російськи. Жартівливе. Скоро пройшло…”

Перша публіцистика у віршах надрукована в 1959році.
Власне місце в розвитку стилів української поезії Стус знаходить у поєднанні елементів експресіонізму й сюрреалізму.

Минає час моїх дитячих вір.
І я себе з тим часом проминаю.
І вже не віднайдусь. І вже не знаю,
А чи впізнав би на човні новім
 
Свій давній берег. Ні, напевно, ні.
Бо сам собі, відринутий від болю,
Пливу за днем, за часом, за собою
в новому необжитому човні.

Читати Василя Стуса надзвичайно цікаво і непросто. Його поезія “Наскрізь людська й людяна, вона повна піднесень і падінь, одчаїв і спалахів радості, прокльонів і прощень, криків болю й скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі й розкривань безмежності світу”
пише Ю.Шевельов.

Секрети творчої
лабораторії поета:
Співіснування стилів у творі, поєднання непоєднаного (звуки стають кольором, колір – запахом), внутрішні діалоги, розгорнуті порівняння, насиченість метафорами, внесення у мову діалектизмів, архаїзмів, власних словотворень тощо.

Інтимний світ Стуса починався юнацькими поезіями про природу, здебільшого написана у в'язниці. Не флегматичним споглядачем, а вдумливим і уважним читачем природи постає поет у пейзажних замальовках:
«Надворі сніг», « Ранній березень», «На розквітлому лузі», «Весняний етюд», «По голубих лугах, мов голуб».
Інтимна лірика

Теплотою й щирістю, тихою печаллю й любов'ю пройняті Стусові посвяти своїй матері; спокутує провину перед дружиною, яка терпить наругу,перед сестрою, що вистоювала годинами біля неприступних мурів, аби зарадити, допомогти братові, щоб не відчував себе таким одиноким і покинутим.

Василь Стус — майстер відтворення психологічних настроїв не тільки власної душі, він тонкий знавець внутрішнього світу милих і дорогих його серцю людей. Наскрізною проблемою інтимної лірики В. Стуса є одвічна проблема добра й зла, позиція вибору кожної людини або вічного, або тлінного.

Літературні впливи
Звичайно, вони наявні в Стуса, як у кожного поета, великого й малого. Є рядок, подібний до Тичини. Концепція України, як уже згадувано, має деякі спільні риси з Маланюковою. Звукова організація виказує знайомство з Б. Пастернаком. Інтонації Миколи Зерова слідні в поезії «Пахтять кульбаби...» і, меншою мірою, «Про що тобі я зможу повісти». Вірш «У небі зорі...» виявляє спорідненість настрою з «Выхожу один я на дорогу» М.Лермонтова. Але все це подібності в одному елементі поезії, там у мові, там у ритмі, там у настрої. Ні одна з цих поезій не копіює твору старшого автора як цілість. Усе це досить чистий Стус у його самостійності і оригінальності. Через те, що Стус робив переклади з Рільке, говорилося про вплив німецького поета на українського.

Літературні впливи в Стуса були, але вони не визначали його творчості. Шевченків був не вплив, — було ототожнення. Шевченко для нього — як українська мова. Він нею пише, він нею дихає, він кує й перековує її, як йому велить творчий дух. Не можна собі уявити Стуса поза українською мовою, не можна його уявити поза Шевченковою стихією. Разом з тим і, може, саме тому він — тільки він і його вірш — тільки його.

Д.Стус.
Життя і творчість Василя Стуса.1992
В.Стус. Час творчості. 2005.
Поезія:Л Костенко
О.Олесь В.Симо
ненко В. Стус
2002
Не облюбив свою тривогу ранню.В.Стус - поет і людина: спогади, статті, листи, поезії. 1993.

Табірний зошит
2008
Костянтин Москалець. Василь Стус: незаверше
ний проект
2007
Василь Стус.
„Палімпсест”.
2003 .
Д.Стус
“В.Стус - життя як творчість”
2007

Стус і Нобель
Найпопулярніша інтерпретація історії про номінування українського поета і політв'язня Василя Стуса на Нобелівську премію з літератури 1985 року, виглядає дослівно так:

"...У таборі поет продовжував залишатися поетом і зумів навіть передати на волю свої записи - "З табірного зошита", які були висунуті на здобуття Нобелівської премії 1985 року... Відомо, що в табір, де політв'язень Стус відбував покарання, надійшла телеграма, в якій повідомлялось, що він висунутий на Нобелівську премію і, серед іншого зазначалося, що мертвим премію не присуджують".

У газеті "Америка" за 17 грудня 1985 р. є інформація, що наприкінці 84-го у Торонто було створено "Міжнародний комітет для осягнення літературної нагороди Нобеля Василеві Стусові в 1986 році". Ця інформація тягне на сенсаційну, адже до сьогодні вважається, що поета-дисидента мали відзначити роком раніше.

До моменту загибелі на Заході виходили нечисленні переклади поезії Стуса та його публіцистики. Одним із завдань “ Міжнародного комітету..." стояла підготовка першої повноцінної книги перекладів. Книга отримала назву « Selected poems ».
Нобелівський комітет і Шведська Академія літератури так її і не отримали - бо поет вже помер ...
В Українському Вільному Університеті в Мюнхені було видано першу книжку перекладів Стуса англійською, але для "осягнення нагороди Нобеля" це ніяк не допомогло

Утаємничена велич
В одному з листів, адресованому світовій громадськості, відомий російський правозахисник А. Сахаров розцінив вирок Стусові як ганьбу радянської репресивної системи.
Табірними наглядачами знищено збірку з приблизно 300 віршів. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв'язнями кілька разів оголошував голодовки. У січні 1983 за передачу на волю зошита з віршами на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 Стуса відправили в карцер за те, що читаючи книгу в камері, оперся ліктем на нари. На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. Помер в ніч з 3 на 4 вересня, можливо, від переохолодження.

Багато виникає питань щодо творчості В.Стуса “Загратованого” періоду. Відповіді на них нема і вже не буде. Нехай читач, замислившись, відповідає на них на свій розсуд.

25 грудня 1997 Указ Президента України 
Л. Кучми Про нагородження відзнакою Президента України «Орден князя Ярослава Мудрого» V ступеня поета Василя Стуса(посмертно)
1991 Стуса посмертно відзначено Шевченківською премією за збірку поезій «Дорога болю» (1990)
Нагороди
26 листопада 2005 Стусу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

Шевченко XX століття
Шевченком радянських часів називають Василя Стуса. Літератори, порівнюючи долі поетів, знаходять багато спільного – арешти, заслання, заборона видавати вірші. І найголовніше – талант.
Стус i Шевченко... ïх рiднить сила патрiотизму, любовi до Украïни, незламнiсть духу. Рiзними словами великi поети далеких одна вiд одноï епох утверджували справедливiсть обраного i пройденого ними шляху. Кожний по-своєму висловлює упевненiсть: народ зрозумiє й оцiнить ïхнiй подвиг.
Украïнський народ високо цiнує творчiсть цих митцiв; ïхнi слова нiколи не пiдуть у небуття, бо поколiння за поколiнням зберiгатимуть у пам'ятi щиру любов свою й доземно вклонятимуться найвидатнiшим поетам Украïни: Василевi Стусу та Тарасовi Шевченку.

«Народе мій , до тебе я ще верну…»
2008 рік в Україні проходив під знаком В.Стуса. Його ім'я добре відоме за межами України, а до широкого загалу прийшло тільки на початку 90-х рр. ХХ ст. Він був справжнім поетом, а отже і патріотом, який любив свій народ, боровся проти сваволі влади.          
За поезіями Стуса здійснено вистави: поетична композиція, «Птах душі», «Іду за край» та інші.
Пам'яті Стуса присвячено документальні фільми:
Фільм 1 "Верни до мене, пам'яте моя"
"Просвітлої дороги свічка чорна". Пам'яті Василя Стуса.
Фільм 2: "У білій стужі сонце України" 
"Просвітлої дороги свічка чорна".
Фільм 3: "Розіп"ятий на чорному хресті" (1992, «Галичинафільм»).

"Минуть десятиліття... Не буде образу Стуса як особи, не буде його розпинателів, не буде його теперішніх критиків. Дисидентство вивчатимуть у школах із нудних підручників історії літератури. Будуть інші проблеми і інші злоби дня. Але надовго лишиться універсальне, майстерне і щире в поезії Стуса..." (Ю Шевельов)
Пам'ятаймо вірних дітей України !

Над презентацією працювалаучениця 11-А класуСЗШ №225Бурлака Тамара