Презентація на тему «Улас Самчук – життєвий і творчий шлях» (варіант 2)

У л а с С а м ч у к
Біографія
Роботу виконала
Мінькова Юлія, 11Б

Улас Самчук
(1905-1987)
Літературний псевдонім - В. Данильчук. Також цілком офіційно митець мав впродовж життя два прізвища – Самчук і Данильчук (метричний запис про народження у церковній книзі зроблений на прізвище Самчук, а паспорт громадянина Канади 1975р. виписаний на Данильчука)

20 лютого 1905р. народився у с.Дермань на Волині теперішньої Рівненської області у порівняно заможній селянській сім'ї.
Село відоме православним монастирем,
збудованим князями Острозькими. З ними
пов'язана діяльність Івана Федорова, Даміана
Наливайка, Мелетія Смотрицького.
Батько Уласа – Олексій Антонович Самчук
мав від двох шлюбів п'ятеро дітей. Улас був серед
них середульшим.

У 1913р. сім'я у пошуках землі переїхала в Тилявці Кременецького повіту, де хлопець розпочав своє навчання.
Цікаво, що ані цієї початкової школи, ані початкової у Дермані, ані української гімназії в Крем'янці, ані вищих шкіл – Бреславського та Українського вільного в Празі університетів – він уповні так і не скінчив: у перших двох випадках завадила Перша світова війна й польська окупація, потім – арешт і мобілізація до польського війська, згодом – літературна діяльність.

У 1922р. у журналі “Юнацтво” Самчук помістив вірш “Не любити не може свою я країну…”. У 1923р. він вступив до кременецької організації “Просвіта”. Наступного року зробив спробу переходу польсько-радянського кордону, яка скінчилася ув'язненням до польської в'язниці.

У 1931-1935 рр. у нелегальних революційно
пропагандистських журналах УВО-ОУН
“Сурма” і “Український на-
ціоналіст” Самчук помістив
25 політичних “фейлетонів”
частина яких була у 1932р.
видана пропагандистським
відділом УВО.

У 1932р. написаний роман “Кулак” – перша частина трилогії “Волинь”, наступного року повість “Марія” – твір, що висвітлює події страшного голодомору в Україні в 1932 – 1933 роках.
У 1936р. Самчук видає збірку ранніх оповідань “Віднайдений рай” і роман “Тори – говорять”, що був присвячений боротьбі закарпатських українців за незалежність.
У 1938 – 1939рр. письменник їздив Закарпаттям, агітуючи за проголошення незалежності Карпатської України, посідав місце референта пропаганди УНО в Хусті.

У 1941-1942рр. У.Самчук редагував газету “Волинь”, згодом працював у Німецькому пресовому бюро. У березні 1942р. Його заарештувала німецька влада за звинуваченням у тому, що він надав редагованій ним газеті небажаного для окупантів самостійницького характеру. Проте незабаром Самчука відпустили.
У 1943р. письменник повертається до Львова, але наступного року
знову опиняється
в Німеччині,
рятуючись
від радянської
влади.

1944-1987рр. – період “другої еміграції” письменника.
У 1946р. під час перебування Самчука в таборах для переміщених осіб виходить друком його повість “Юність Василя Шеремета”.
У 1948р. він переїздить до Торонто(Канада). Після переїзду основна частина зусиль Самчука припадає на написання
спогадів: “На білому коні”(1955),
”Чого не гоїть вогонь”(1959),
”На коні вороному”(1975),
”Планета Ді-Пі”(1979).

У 1980р. – вийшов останній з розпочатих! вивершених за океаном романів Самчука “Слідами піонерів”, присвячений життю заокеанської української еміграції.
Роман “Втеча від себе”(частина трилогії “Ост”), у якому Іван Мороз знаходить свою другу домівку – канадську,
виходить у 1982р.

Найвідомішими творами є трилогія “Волинь” та роман – хроніка “Марія”
“…Я ставив і зараз ставлю, - писав Самчук – собі досить, як на письменника,
виразне завдання:
хочу бути літописцем
українського простору в добі,
яку сам бачу, чую, переживаю”

Письменник помер у Торонто 9 липня 1987р.
Про свій рід і своє життя Улас Самчук розповів у книгах
спогадів “На білому коні” та
“На коні вороному”, як і в інших
книгах мемуарного характеру
“П'ять по дванадцятій”(1954).
“Планета Ді-Пі” та романі-хроніці
“Чого не гоїть вогонь”.
Цими книгами Улас Самчук
здобув собі в літературі тривке місце
талановитого письменника-мемуариста.