Презентація на тему «Павло Загребельний» (варіант 2)

Павло Загребельний.Роман «Диво»
Афенченко Є., Місік К.

Романом «Диво» П.Загребельний розпочинає великий і серйозний проблемно-тематичний напрямок – художнє дослідження духовно-історичних витоків нашого народу, його сучасності.
Роман написан у 1968р.

Софійський собор в Києві (сьогодення)

Софійський собор – як він мусив виглядати (тепер багато добудовано)

Автор вибудував незвичайну, цілком несподівану композицію:
час дії у творі охоплює майже ціле тисячоліття, відбите у трьох часових площинах

Історія написання
Задум написати роман про історію Київської Русі виник у П. Загребельного в 1961 році, ще під час роботи над «Днем для прийдешнього». Як зазначав сам автор: «… я хотів у цю книжку, суто сучасну, сказати б, гостро сучасну, вставити кілька розділів про Київ найдавніший, щоб поєднати духом історії будови минулого з сьогоднішнім… Ясна річ, розділи ті мали включати в себе щось про Софійський собор, бо кого ж не хвилює ще й сьогодні ця найдавніша мистецька споруда, власне, найдавніша не лише на Україні, а на всій території, що колись іменувалася Київською Руссю… ».
Твір «Диво» написано за науковими джерелами, як завжди у Загребельного, докладно дослідженими

Сюжет
Життєві шляхи героїв — зодчого Сивоока та князя Ярослава — перехрестилися на майдані, де підіймався величний та дивовижний храм. Софія Київська з'єднала долі талановитого майстра і мудрого правителя. Дві людські драми розгортаються на сторінках роману. Сивоок, для якого будівництво храму стає головною справою життя, трагічно гине і його ховають під плитами собору. Ярослав Мудрий вінчається в Софії на кесаря землі Руської. Але і він дійшов цього ціною великих душевних втрат, зрікшись заради влади єдиного в своєму житті справжнього кохання.

Часові площини 
Період Київської Русі
Х-ХІ ст. (992 — 1037 рр. ) -
майстер Сивоок і князь Ярослав Мудрий
Друга світова війна
(1941 — 1942 рр) -
історія професора Отави, якому доводиться рятувати Київську Софію
1965 — 1966 рр. -
історія Бориса Отави, який повірив у батькову гіпотезу про майстра Сивоока

Проблематика
Людська вартість
і тлінність
Людина творець
Честь, влада, гідність
Збереження історичної пам'яті
Моральна відповідальність
Митець і влада
Добро і зло
Людина і вибір
Любов і ненависть,
життя і смерть
Процес самопізнання і самоствердження людини

Сам Загребельний вважав, що композиція «Дива» має концептуальний характер. «Все оберталося навколо собору, якщо він стоїть тисячу років — так само наша історія, так само наше життя крутиться навколо минулих подій, як довкола собору. ...Замкнене коло історії — ось це я мав на увазі».
Йдеться, отже, про тісну поєднаність часів, про повторюваність явищ в історії і незнищенність людського духу, явленого у мистецькій красі.

Софія Київська – історична пам'ятка і символ
Символіка собору
Духовність народу
Душа народу
Талант
Диво, краса
Вічність
Єднання з богом
Мистецька досконалість

Софійський собор – це пам'ять поколінь, дух єдності минулого й сучасності, символ вічності, невмирущість народу, що зумів створити це диво і пронести його крізь віки. Це пам'ятник Людині, її творчому генію.

П.Загребельний виразно акцентував на волелюбстві, внутрішній незалежності митця, його унікальній самодостатності. Це та свобода, яку дарує людині її геній. І ніхто відібрати її не в силі. Митця можна позбавити життя (як це й робить князь Ярослав), але не свободи. Отож дивом у романі є не тільки Софія, а й талант Майстра, який її створив.

Поєднання язичництва і християнства в душі Сивоока 
Язичництво
Християнство
Дід Родим і його філософія
Смерть діда Родима
Велич самопожертви Ісуса
Прекрасна квітка, яка росте в диких хащах
Загибель Лучука
Віра Ярослава та Іларіона
Спогади про дівчину Ягоду
Жорстокість візантійських правителів
Покаяння болгарських ченців

«Табель про ранги» кольорів – віддзеркалення сил і пристрастей світу.
Колір
Значення
Червона
Кохання й милосердя
Небесна
Вірність
Біла
Невинність
Чорна
Жалоба, смуток
Жовта
Ненависть, зрада
Золота
Святість, досконалість, мудрість, повага

Рік 992. Великий сонцестій. Пуща (таємниця народження Сивоока, відкриття ним краси,таємничості і барв світу).
Рік 1004. Радогость (свідоме прагнення служити красі)
Рік 1004. Весна. Київ (пригоди друзів у Києві, краса полонила душу Сивоока)
Рік 1014. Літо. Болгарське царство (суцільна темінь і неволя)
Рік 1014. Осінь. Константинополь (зіткнення двох художніх світів)
Рік 1026. Константинополь (для Сивоока мистецтво – це чаклунство)
Рік 1028. Теплінь. Київ (збувається заповітна мрія Сивоока)
Рік 1032. Київ (Сивоок зводить собор)
Рік 1037. Сонцеворот. Київ (Сивоок ,звівши собор, йде у вічність)
Життя Сивоока

Я
Р
О
С
Л
А
В
Мудрий
Виходець із своєї землі, прагнув об'єднати й возвеличити державу, робить все для її зміцнення й утвердження.
Мудрий і далекоглядний правитель, освічений книжник
Жорстокий тиран з холодним серцем.
Самовпевнений і пихатий самодержець, тиран і деспот.