Презентація на тему «Музи генія»
“ Музи генія ”
Підготувала
Учениця 9-Б класу
Брикова Ганна
Про кохання Тараса Шевченка написано численні спогади, наукові дослідження, романи, поеми. Він шукав у коханні жіночий ідеал, суголосний з народним ідеалом жінки, коханої, дружини, прагнучи виходу із самотності особистої та суспільної.
Тарас Григорович Шевченко
Перше кохання
Першій музі геніального поета - Оксані Коваленко - Тарас Шевченко присвятив поему «Мар'яна-черешня», саме про неї,згадував у поезіях
«Три літа», «М.К.», «Ми вкупочці колись росли».
Картина Т.Шевченка 1842р. "Катерина"
Згодом цей жіночий тип фатально буде подобатись Шевченкові в жінках, змушуючи його шукати в них ту, «справжню» — подругу, порадницю, якою в дитинстві ввижалась йому Оксана Коваленко.
29 червня 1843 р. Шевченко зустрічає на балу Ганну Закревську. До цього він зовсім не думав про шлюб. А ось після знайомства з Ганною з'явилося характерне для нього і вже незмінне упродовж усього життя, бажання мати свою родину, свій дім.
Для неї зустріч з Тарасом була щасливою, прозорою миттю. Він так красиво і ніжно виявляв свої почуття, що не міг не відчувати на собі її уважний погляд чорно-синіх, великих, виразних, ніжно-молитовних очей.
Доля готувала йому нову зустріч з жінкою. Ця жінка - княжна Варвара Миколаївна Рєпніна. Їй було 35, коли вона познайомилась з 29-літнім Шевченком.
Нещасливиця в особистому житті, прекрасна, добра душа, овіяна серпанком великої поезії, — такою була нова знайома Шевченка, яку він зустрів в Яготині і яка одразу ж палко покохала поета.
Вона була слабкою жінкою, яка так хотіла любові, а він... Він іноді відповідав їй теплим почуттям, але пристрасним — ніколи.
Узимку 1854-1855 рр. Шевченкові знов засяяла-зблиснула зірка кохання — й закотилася. Йдеться про дружину коменданта, матір трьох дітей-
Агату Ускову.
Узимку 1854-1855 рр. Шевченкові знов засяяла-зблиснула зірка кохання — й закотилася. Йдеться про дружину коменданта, матір трьох дітей-
Агату Ускову.
Поет захопився нею безтямно, відчайдушно. А скільки, і яких високих мрій було виткано в душі! Агата Ускова довго здавалася йому вищою досконалістю.
Тарас Шевченко
Доля на цілих 5 місяців міцно пов'язує його з Нижнім Новгородом . Там Шевченко освідчується в коханні 15-річній актрисі Катерині Піуновій, не зважаючи на 28 років різниці між ними.
Тарас Григорович познайомився з її батьками, став приходити до них . Вона горіла нетерпінням бачити його, без нього дні ставали мукою...
В один з візитів Тарас Григорович попросив руки Катерини . Шевченку не відмовили прямо. Але його більше не запрошували в дім, і сама дівчина уникала його.
Після розлуки Піунова вийшла заміж, грала на сцені, але не мала великого успіху в театральної публіки.
Дорогою з Нижнього до Петербурга Шевченко затримався на кілька днів у родині Максимовичів. Там познайомився з молодою дружиною М.Максимовича -
- Марією Максимович, якій того ж вечора подарував автограф одного з найкращих своїх ліричних віршів «Садок вишневий коло хати».
Максимовичу на той час було 50 р., а скільки було його дружині Марії Василівні — невідомо, але якщо судити з портрета, намальованого Шевченком у 1859 році, то,десь близько 20 і не більше 25-ти. Там, у Москві, вона нібито пообіцяла допомогти поетові знайти в Україні наречену.
Тарас Шевченко і Марія Максимович листувалися. Поет навіть в одному з листів вислав їй своє перше фото.
Потім Шевченко закохався в Ликеру Полусмакову і вхопився за рятівну думку - забути з цією кріпачкою своє родинне щастя, виглядати якого і чекати він уже стомився.
Ликера Полусмакова. Т.Шевченко
14 вересня 1860 р., в день розриву з Ликерою, Шевченко напише вірш
«Н.Л. Макарову. На память 14сентября», у якому йтиметься про його нещасливе сватання до Ликери.
Через 44 роки по смерті Шевченка, у Канів на Чернечу гору, до могили поета прибуде Ликера і в книзі записів, що лежатиме в хаті біля могили її колишнього нареченого, тремтячою рукою, плачучи, ковтаючи сльози, напише:
«13 травня 1905 року приїхала твоя Ликера, твоя люба, мій друже. Сьогодні мій день ангела. Подивись на мене, як я каюсь».
Могила Тараса Григоровича Шевченка
Могила Тараса Григоровича Шевченка
Поета не стало. Згасла свічка його життя. Але залишилось слово, яке не має обмежень у просторі, бо воно злітає все вище і вище, до вершин духу генія, де немає розбитих мрій, надій, розчарувань.
Поета не стало. Згасла свічка його життя. Але залишилось слово, яке не має обмежень у просторі, бо воно злітає все вище і вище, до вершин духу генія, де немає розбитих мрій, надій, розчарувань.
Використана література
http://www.liveinternet.ru/users/stephanya/post149309005/
http://orenda.pl.ua/read/poltavki_v_girkij_doli_shevchenka
http://pohlyad.com/index.php?id=30&tx_ttnews%5Bpointer%5D=5&tx_ttnews%5Btt_news%5D=3777&tx_ttnews%5BbackPid%5D=16&cHash=f86b86903c
Інформація з відкритого уроку української літератури. ( Автор: Михайленко І.В. )