Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8)


Рейтинг презентації 5 на основі 1 голосів




Слайд #1
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #1

Іван Якович Франко
1856 - 1916


Слайд #2
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #2

“… геній української нації, розум і серце українців “
М. Т. Рильський


Слайд #3
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #3

письменник ;
критик ;
перекладач ;
журналіст ;
соціолог ;
фольклорист ;
етнограф ;
історик ;
філософ .


Слайд #4
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #4

Іван Франко
Невтомний Каменяр
“Вічний революціонер”
Український Мойсей
“Вогонь в одежі слова”
Співець свободи


Слайд #5
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #5

Іван Франко народився 27 серпня 1856 р. в селищі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині, поблизу м. Борислав, в родині селянина-коваля. Франко завжди говорив про себе як про «сина селянина, мужика».
Його батько, коваль, заробляв не тільки на власну сім'ю, але й на всю рідню, він дуже хотів дати синові хорошу освіту. Мати Івана Франка — Марія Кульчицька походила із зубожілого польського роду. Це був не зовсім бідний селянський рід.


Слайд #6
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #6

Незвичайно здатною дитиною до навчання виявився Івась. Був обдарованим від природи, мав добру пам'ять, не знав труднощів у навчанні.


Слайд #7
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #7

Батько рано помер, проте, помітивши виняткову допитливість і обдарованість сина, встиг віддати його до початкової школи в селі Ясениця-Сільна, де викладали польську й німецьку мови, початкову арифметику. Дядько Івана, Павло Кульчицький, житель цього села, навчив його читати й писати українською, а тітка Людвіга Кульчицька, яка походила із "загонової шляхти", розповідала малому про польське повстання 1863 р.
Потім Іван навчався у дрогобицькій "нормальній школі" отців василіан. Уже наприкінці першого року, склавши іспити, він одержав "першу локацію", тобто відзнаку. Враження шкільного дитинства згодом виллються в оповідання "Грицева шкільна наука", "Отець-гуморист", "Олівець" та ін. Завдяки старанням вітчима, Гриня Гаврилика, 1867 р. він вступив до Дрогобицької гімназії, де отримав ґрунтовні знання з класичних мов, історії, математики тощо. Там він багато читав і почав писати вірші.
У гімназії


Слайд #8
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #8

Інтенсивній самоосвіті гімназиста сприяла зібрана ним бібліотека, в якій нараховувалося близько 500 книжок і українською, й іншими європейськими мовами. Знайомство з творами Маркіяна Шашкевича, Тараса Шевченка, захоплення багатством і красою української мови викликають у нього підвищений інтерес до усної народної творчості, стимулюють запис її зразків.
М. Шашкевич
Т. Шевченко


Слайд #9
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #9

Перший вірш Франка мав назву "На Великдень 1871 року" й був присвячений батькові.
Ще в гімназії хлопець брався перекладати твори Гомера, Софокла, Горація, "Слово о полку Ігоревім", "Краледворський рукопис" (одну зі знаменитих літературних містифікацій Вацлава Ганки, що спричинилися до чеського національного відродження).
1874 р. у львівському студентському журналі "Друг" під псевдонімом "Джеджалик" уперше з'являються вірші вісімнадцятирічного Івана — "Моя пісня" і "Народна пісня"


Слайд #10
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #10

Скінчивши Дрогобицьку гімназію 1875 р., юнак вступає на філософський факультет Львівського університету. Тут він поринає у вир українського суспільного життя, стає членом "Академічного гуртка", знайомиться з М.Павликом та І.Белеєм (з якими довгі роки співпрацюватиме на громадській і редакційній ниві), бере участь у виданні журналу "Друг".Тоді юнак був закоханий в Ольгу Рошкевич, дочку священика з Лолина. Та, на жаль, стосунки не склались, і заручини було розірвано.
Ольга Рошкевич
М. Павлик
І. Белей


Слайд #11
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #11

З 1877 р. Франко починає друкувати оповідання з життя бориславських нафтовиків. Ці твори, за висловом автора, приносять йому "скандальний успіх".Починається конфлікт з австрійською владою. Від червня 1877 до березня 1878 р. письменник перебуває у в'язниці за сфальсифікованим звинуваченням в участі у таємній спілці, яка нібито "була відгалуженням російських соціалістичних організацій".


Слайд #12
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #12

Вийшовши на волю, Франко підтримав М.Павлика, який, також звільнившись із ув'язнення, розпочав організацію нового журналу — "Громадський друг".
Цензурні утиски, конфіскація видань, судові переслідування змушують М.Павлика міняти назву журналу — третє його число вийшло під назвою "Дзвін". Тут були вміщені знамениті "Каменярі" Франка. У четвертому числі, яке побачило світ на початку 1879-го під назвою "Молот", було надруковано деякі сатиричні поезії Франка та закінчення повісті "Boa constrictor". Того ж року він починає випускати українською мовою брошурки "Дрібної бібліотеки" — видання, поширювані силами університетської молоді.


Слайд #13
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #13

Взимку 1880 р. Франко, не отримавши обіцяної підтримки від "Київської громади", поїхав на село до свого приятеля Геника, де почав працю над першим у європейській літературі романом з робітничого життя "Борислав сміється".
В березні того ж року він був удруге заарештований — за підозрою у причетності до селянських заворушень, які відбулися напередодні поблизу Коломиї. Він пробув за ґратами три місяці й був висланий до Нагуєвичів у супроводі поліції.


Слайд #14
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #14

Повернувшись до Львова, уже в січні 1881 р. Франко починає видавати журнал "Світ". Тут він друкує свої твори, праці з шевченкознавства. Проте ця робота не рятувала від злиднів. Журнал мав 150 передплатників, тож прибутку вистачало лишень на оплату типографії. Сам Франко знімав тоді куток на Підзамчі — передмісті Львова.У квітні 1881-го він знову повернувся до Нагуєвичів, де прожив майже безвиїзно три роки. Попри брак необхідної літератури, важку для хворого Франка фізичну працю, він продовжує писати. Готує до друку переклад "Фауста", закінчує повісті "Борислав сміється" й "Захар Беркут".


Слайд #15
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #15

Прагнучи що найтісніше об'єднати патріотичну інтелігенцію України обабіч кордону, Франко у 80-х роках двічі нелегально приїздить до Києва й веде переговори про видання великого всеукраїнського журналу. Проект не було реалізовано, але встановилися тісні зв'язки з київськими діячами. Серед його нових знайомих були М. Лисенко, О.Кониський, В. Антонович. Пізніше саме за посередництва Франка в Західній Україні вийдуть "Гамлет" у перекладі М.Старицького, "Книга пісень" Г.Гейне в перекладах Лесі Українки і Максима Славинського та ін.


Слайд #16
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #16

Збірка "Зів'яле листя" (Львів, 1896) — цикл любовної поезії, де ліричний герой — "людина, яка глибоко відчуває, але мало пристосована до практичного життя". Проте його не можна повністю ототожнювати з Франком. У передмові до другого видання (1911) автор говорив про свої вірші, "що й без автобіографічного ключа вони мають самостійне літературне значення". Але особистісні фактори, безперечно, відіграли свою роль. Тому в передмові він називає вірші цієї збірки "найсуб'єктивнішими з усіх, які появилися у нас від часу автобіографічних поезій Шевченка". За палітуркою "Зів'ялого листя" — особиста трагедія поета.


Слайд #17
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #17

Перебуваючи у травні 1886 р. в Києві, Франко познайомився з освіченою, розумною, щирою дівчиною — випускницею Вищих жіночих курсів Ольгою Хоружинською. Курсистку приваблювала популярність його як політичного діяча й письменника. Любовних віршів Франко їй не писав, та після недовгого листування, виходячи зі своїх політичних ідеалів, узяв із нею шлюб. У каплиці Колегії П.Галагана на весіллі, що сприймалось як вінчання Західної та Східної України, були Микола Лисенко та інші члени "Старої громади".


Слайд #18
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #18

Сім'я :
дружина - Ольга Франко (Хоружинська) (10 квітня 1864— 17 липня 1941), письмениця, перекладачка, громадська діячка;
син Андрій (1887 - 1913);
син  Тарас (9 березня 1889 - 13 листопада 1971), письменник, член Спілки письменників СРСР;
син Петро (21 червня 1890 - 28 червня 1941), український педагог і письменник;
донька Анна (9 серпня 1892 - 24 квітня 1988), українська письменниця, публіцист, мемуарист.


Слайд #19
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #19

Спочатку стосунки подружжя тримались на порозумінні й повазі. Вони разом видавали журнал "Житє і слово". Але вічні нестатки, тяжка непродуктивна праця й негаразди озлобили Ольгу. Через кілька років подружжя бачилося таким: нещасний, недбало зодягнений Франко і засмикана бідністю й дітьми Ольга. Для пані Франкової життя у шлюбі стало нестерпним. Вона почала ставитися до чоловіка з неповагою. Урочистості з нагоди 25-ліття його наукової, громадської та літературної діяльності сприйняла як глузування.До божевілля дружини було зовсім недалеко.
"З теперішньою моєю жінкою я оженився без любові, а з доктрини, що треба оженитися з українкою, і то більш освіченою, курсисткою. Певна річ, мій вибір був не архіблискучий і, мавши іншу жінку, я міг би розвинутися краще і доконати більшого", — згодом розчаровано писатиме поет.


Слайд #20
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #20

Тричі являлася мені любов…
Ольга Рошкевич
Цилина Журавська
Ольга Хоружинська
Юзефа Дзвонковська
Тричі мені являлася любов.Одна несміла, як лілея біла

Явилась друга — гордая княгиня,Бліда, мов місяць, тиха та сумна,Таємна й недоступна, мов святиня.

Явилась третя — женщина чи звір?Глядиш на неї — і очам приємно,
Впивається її красою зір.То разом страх бере, душа холонеІ сила розпливається в простір.


Слайд #21
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #21

Через 14 років Франко перевидасть "Зів'яле листя". Уже зовсім хворий (паралізовані пальці, чорна пов'язка на очах), він мужньо визнає, що книга має "біографічний ключ". Була любов без взаємності до красуні Целіни Журовської. Та її серце залишилось глухим, а душа німою.Збірка "Мій Ізмарагд" (1898), як і видана на її основі збірка "Давнє й нове", — звернення до давніх переказів, притч, але з незмінною проекцією на сучасність. Збірка "Із днів журби" (1900) була наслідком численних особистих драм і невдач. В ній звучить туга, передчуття "пізнього віку".


Слайд #22
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #22

1889 р. Франка знову заарештували, цього разу на два з половиною місяці, позбавивши можливості впливати на результати вересневих виборів до сейму. Після ув'язнення він продовжує наукову, літературну і громадську діяльність.
1890 р. бере активну участь у заснуванні Русько-Української радикальної партії та її друкованого органу — газети "Народ".
Знайомиться з М.Коцюбинським, Лесею Українкою, зустрічається у Відні з М.Драгомановим, листується з відомою польською письменницею Елізою Ожешко.


Слайд #23
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #23

І. Франко організував у Львові «Наукову читальню», в якій виступав і сам з питань теорії наукового соціалізму, політекономії, історії революційної боротьби. Боротьбу І. Франко проводить і на науковій ділянці. Він задумав написати докторську дисертацію, обравши собі темою політичну поезію Т. Г. Шевченка. 


Слайд #24
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #24

1891 р. йому вдається нарешті закінчити Чернівецький університет. 1893-го він захищає у Відні дисертацію "Варлаам і Йоасаф, давньохристиянський духовний роман та його літературна історія", яку влада перешкодила захистити у Львівському університеті. Одержавши вчений ступінь доктора філософії, Франко сподівався посісти кафедру української літератури у Львівському університеті, де 1895 р. прочитан пробну лекцію: "Наймичка" Т.Г.Шевченка". Але антиукраїнська настроєна професура зробила все можливе, щоб Франко не зміг використати університетської кафедри для пропаганди своїх поглядів.


Слайд #25
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #25

Поема "Мойсей"
– це заповіт
українському
народові
з метою нагадати,
що навіть
із віковічного
рабства
завжди є вихід.
Франка називають українським Мойсеєм, який своє життя віддав невтомній боротьбі.


Слайд #26
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #26

У спадок нашій фольклористичній науці Іван Франко залишив найбільший скарб –
"Студії над українськими народними піснями"


Слайд #27
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #27

Величезною історико-культурною подією в нашому житті стало видання 50-томного зібрання творів письменника.
Том 1
Том 50


Слайд #28
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #28

Період останнього десятиліття життя Франка – дуже складний.
За розповідями сина Андрія:
«у цей період батька переслідував дух померлого дідуся, який бив його золотим молотом по руках…»
«Протягом 14-ти днів я не міг ані вдень, ані вночі заснути, не міг сидіти, і, коли, проте, не переставав робити, то робив се серед страшенного болю» - писав Іван Франко.
За таких обставин, за неповний рік до смерті Франко творить 232 поетичні переклади і переспіви, обсягом близько 7000 поетичних рядків.


Слайд #29
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #29

За бібліографічними даними, видано понад 5500 назв творів І.Франка. З них близько 1020 художніх, біля 630 перекладів майже з усіх мов світу, 1200 наукових праць, 1650 публіцистичних статей, більше 1000 листів до вчених та товаришів


Слайд #30
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #30

Помер Іван Франко 28 травня 1916 р. у Львові. 
Помер він на чужих руках — сини були в армії, дочка в Києві, дружина в лікарні. А оскільки був "такий бідний, як цілий наш народ", ховали І.Франка 31 травня у Львові на Личаківському кладовищі в чужій (померлого перед тим Шухевича) вишиваній сорочці та єдиному старенькому костюмі. Духовна влада відмовила в "парадному" поховальному обряді, "виділила" лише одного священика з волоської церкви. Грошей на окрему могилу не було, то поховали в "позиченій" ямі на шість домовин... Лише через десять років упокоївся Поет там, де тепер підняв молот гранітний Каменяр.


Слайд #31
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #31

Над могилою Івана Яковича Франка на Личаківському цвинтарі Львова височить гранітний Каменяр, що розбиває молотом скелю.
Ця фігура ніби символізує життєвий шлях незламного духом Івана Франка


Слайд #32
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #32

Глибока шана Великому поводиреві українського народу


Слайд #33
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #33

"Іван Франко - це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості"
Максим Рильський


Слайд #34
Презентація на тему «Іван Якович Франко» (варіант 8) - Слайд #34

Дякую за увагу!