Презентація на тему «Життєвий та творчий шлях Ернста Теодора Амадея Гофмана»
Життєвий та творчий шлях Ернста Теодора Амадея Гофмана
Уч.Юсипович І.В. гімназія “Троєщина” м.Київ
Незмінний світ, зітканий з
туману й ілюзій.
Жорж Санд ( про Е.Т.А. Гофмана)
Немає нічого дивовижнішого та безумнішого, ніж саме реальне життя, і поет може уявити лише його нечіткий відбиток, неначе в погано відполірованому дзеркалі.
Гофман
Ернст Теодор Амадей Гофман – письменник, юрист, художник, музикант (1776 – 1882рр.)
Ернст Теодор Амадей Гофман
Надзвичайно талановита людина трагічної долі. Письменник і композитор, поет і музичний драматург, художник, живописець, графік, диригент і співак.
“Хто він був, цей шалений чоловік, єдиний у своєму роді письменник у світовій літературі, з піднятими бровами, із загнутим донизу тонким носом, з волоссям, яке назавжди піднялося дибки?”
Ю.Олеша
Народився в Кенінгсберзі 24 січня 1776р. в родині адвоката, після розлучення батьків виховувався у родині бабусі під впливом дядька.
Саме тому обрав професію юриста, хоча з дитинства був закоханий у музику, мистецтво. Навчався на юридичному факультеті університету. Після його закінчення (1800р.) отримав призначення до Варшави, працює юристом, захоплюється музикою і театром. У Варшаві створює свою першу оперу “Веселі музики”, ставить її на сцені.
Іл. С.Алімова
Після вигнання Наполеона переселяється до Бамберга (1808р.), де працює музичним керівником театру. Він не лише складає музику для вистав та диригує, дає уроки музики, а й пише художню прозу. Перші твори Гофмана присвячені музичній тематиці.
Своє третє імя Амадей він бере на честь видатного австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта.
Іл. Л.Яценко
У 1814р. Гофман оселився в столиці Прусії Берліні, де працює судовим радником. Вдень він ретельно виконує службові обов'язки, а увечері пише музику, прозові твори. У Берліні відбувається прем'єра його опери “Ундіна”.
Гофман вважався політично неблагонадійним. Помер від паралічу 25 червня 1822р. Попрощатися з великим митцем прийшло мало людей, серед них був Генріх Гейне.
Епітафією стали слова: “…Він був однаково чудрвий як юрист, як поет, як музикант, як живописець”.
Особиста сторінка
у Познані в 1802 році Гофман одружився з польською дівчиною Михайлиною Рорер-Тищинською, яка стала йому вірною і відданою подругою на все життя. Вони були, як здавалося, зовсім несумісними істотами - простодушна, весела «Мишка», як її називав чоловік, і безмежно складний геніальний митець, творчість якого дружина просто не могла осягнути. Але Михайлина любила свого чоловіка-дивака, ділила з ним всі прикрощі його непевного існування. В заповіті, який в березні 1822 року підписали обидва, були такі слова: «Ми ... прожили двадцять років у по-справжньому злагідному і щасливому шлюбі... Бог не залишив живими наших дітей, однак в іншому подарував нам немало радощів, випробувавши і в дуже тяжких, жорстких стражданнях, які ми незмінно переносили із стійкою мужністю. Один був завжди підпорою другому, як і належить подружжю, що любить і шанує одне одного, як ми, вірними серцями».
Можливо, музика є таємною мовою того далекого царства духів, дивовижні звуки якого, знаходячи відгук в нашій душі, пробуджують її та поривають до цікавішого життя.
Жодне мистецтво не піддається такій постійній нарузі, як дивна, свята музика, ніжний серпанок якої так легко спотворити.
Гофман
К.Шпіцвег “Концерт”
Гофман музикант
Гофман був музично обдарованою людиною: в 14 років він став учнем кенігсберзького кантора і соборного органіста Крістіана Вільгельма Подбєльського. Після двох років занять хлопець сам почав писати музику. Гофман добре грав на різних музичних інструментах, складав опери, писав мелодрами, меси, симфонії, камерні і вокальні твори. Деякі оперні спектаклі, якими Гофман диригував, йшли в його постановці і з його декораціями.
Гофман художник
В формуванні Гофмана як художника велику роль зіграв кенігсберзький майстер Іоганн Готліб Земан. Гофман створював театральні декорації, ілюстрації до літературних творів, портрети, пейзажі, карикатури, якими не раз наживав собі ворогів і навіть неприємності по службі. Зразком для Гофмана – художника стала творчість французького живописця й графіка XVII ст. Жака Калло. Твори художника зачарували Гофмана тим, що в них образи, узяті з повсякденного життя, з'являються глядачеві не як дзеркальні відбиття, а пропущені через свідомість художника. Разом з художником Молінарі розписав церкву єзуїтів у Глогау.
іл. Жака Калло
Гофман письменник
1809р. – перші літературні спроби – серія нарисів про геніального композитора Йогана Крейслера.
1814 – 1815 – перша збірка “Фантазії в манері Калло” про долюхудожника і місце мистецтва у світі “Еліксири диявола”
1819- “Малюк Цахес на прізвисько Циннобер”
1820-1822 – “Життєва філософія кота Мура”. Збірка “Серапіонові брати” ( у ній “Лускунчик та мишачий король”.
Е.Т.А. Гофман є найгумористичнішим і найіронічнішим письменником у літературі Німеччини.
Його проза наповнена веселими перетвореннями, сценічною яскравістю, барвистими гумористичними характеристиками, іронією.
Він був чудовим карикатуристом, намалював багатьох своїх персонажів .
Карикатура Гофмана на себе
По буднях я юрист і хіба тільки трішечки музикант, вдень в неділю я малюю, а вечорами до пізньої ночі я - вельми дотепний фантазер.
Е.Т.А. Гофман
« Е.Т.А. Гофман завжди був розбитим інструментом, чудовим інструментом з маленькою тріщинкою. За характером своїм – людина діонісійської веселості, що аж вихлюпується через вінця, сяючої, п'янкої вроди, розуму, зразковий художник, він завчасно розбив собі серце об твердиню буденщини»,- писала відома французька письменниця Жорж Санд.