Презентація на тему «Життєвий і творчий шлях О. Уайльда»
Життєвий і творчий шлях О. Уайльда
У свій доробок
я вклав лише
талант.
Геніальність я вклав
у власне життя.
О. Уайльд
«Я был символом искусства и культуры своего века. Я понял это назаре своей юности, а потом заставил и свой век понять это.» – О. Уайльд
При народженні:
Оскар Фінґал О'Флагерті Вілс Уайльд (Oscar Fingal O'Flahertie Wills Wilde)
Дата народження: 16 жовтня 1854
Місце народж.: Дублін, Ірландія
Дата смерті:t30 листопада 1900 (46
років)
Місце смерті:tПариж, Франція
Національність:tірландець
Громадянство:tВеликобританія
Мова творів:tанглійська
Рід діяльності:tпрозаїк, драматург,
поет
Напрямок:tестетизм
Жанр:t оповідання, роман,
повість
Magnum opus:tПортрет Доріана Грея
Мати - Джейн Франческа Уайльд
Галерея портретів, фото
Галерея портретів, фото
OSCAR WILDE IN CHILDHOOD
Художник - той, що творить прекрасне.
О.Уайльд
Казки О. Уайльда, як і вся його творчість, дуже багатопланові, в них піднімається безліч проблем:
проблема співвідношення героїв і навколишнього світу («Молодий король», «Відданий друг», «День народження Інфанта»); • проблема співвідношення краси зовнішньої і внутрішньої («Хлопчик-зірка», «День народження Інфанти», «Щасливий Принц»);
проблема кохання та самопожертви
(«Соловей і Троянда», «Щасливий Принц», «Відданий друг»).
Фатальною для Оскара Уайльда була зустріч із лордом Альфредом Дугласом.
После страшного приговора, когда на мне уже была тюремная одежда и за мною захлопнулись тюремные ворота, я сидел среди развалин моей прекрасной жизни, раздавленный тоской, cкованный страхом ошеломленный болью. Но я не хотел ненавидеть тебя. Ежедневно я твердил себе: «Надо и сегодня сберечь любовь в моем сердце, иначе как проживу я этот день?» - De Profundis
Кладовище Пер-Лашез. Оскар Уайльд (1854-1900), англійський письменник. (Cimetiere du Pere-Lachaise, Wilde Oscar, йcrivain).
«О нем отверженные плачут,
А скорбь их - навсегда».
Пам”ятна таблиця,встановлена 16.10.1954 року на будинку О.Уайльда на вулиці Тайт-Стріт
Статуя в Дубліні
Статуя Оскара Уайльда
Тарту: Уайльд Оскар і ЕдуардВільде
Статуя Оскара Уайльда в Meррioн сквері
«Все философские системы я умел воплотить в одной фразе и все сущее – в эпиграмме.» – О. Уайльд
мастер парадоксов!
To love oneself is the beginning of a life-long romance. – Любовь к себе – это начало романа длиною в жизнь.
Always forgive your enemies; nothing annoys them so much. – Всегда прощайте своих врагов; ничто их так не раздражает.
Experience is the name all men give to their mistakes. – Все свои ошибки люди называют опытом.
In this world there are only two tragedies. One is not getting what one wants, and the other is getting it. – В этом мире есть только две трагедии. Одна – это не получить того, что желаешь, другая – получить это.
Friendship is much more tragic than love. It lasts longer. – Дружба намного трагичнее любви. Она длится дольше.
The best way to appreciate your job is to imagine yourself without one. – Лучший способ ценить свою работу – представить, что лишился ее.
What is a cynic? A man who knows the price of everything and the value of nothing. – Кто такой циник? Человек, знающий цену всему и не знающий ценности всего.
The truth is rarely pure and never simple. – Правда редко бывает чистой и редко бывает простой.
There is no sin except stupidity. – Есть только один грех – глупость.
I never travel without my diary. One should always have something sensational to read in the train. – Я никогда не путешествую без моего дневника. Всегда необходимо иметь что-нибудь сенсационное, чтобы почитать в поезде.
Ілюстрації до роману “Портрет Доріана Грея”
«Портрет Доріана Грея» — пам'ятка декадентської доби
Денис Гордєєв. Илюстрації. "Портрет Доріана Грея"
Роман “Портрет Доріана Грея”
(графічний висновок)
Доріан Грей
лорд Генрі
Базіл Холлуорд
молодий, дуже вродливий юнак.Король Життя
порочний і цинічний
аристократ.
Принц Парадокс
Художник,
понад усе цінує
мистецтво
дендізм
гедонізм
естетизм
Оскар Уайльд
Словникова робота:
Дендізм – любов до яскравого вбрання, коштовних і вишуканих дрібничок.
Гедонізм – учення, яке найвищою цінністю визнає насолоду в усіх її різновидах.
Естетизм – філософська теорія, яка обстоює пріоритет мистецтва, вічну красу і силу.
Парадокс – несподіваний, дивовижний, той, що суперечить здоровому глуздові.
Сходинки падіння Доріана Грея.
Вбивство
людини.
Розпуста.
Егоїзм, безсердечність
Захоплення
бутафорією.
Усвідомлення
своєї краси
Убивство власної
совісті, душі.
Symphony in Yellow
An omnibus across the bridgeCrawls like a yellow butterfly,And, here and there a passer-byShows like a little restless midge.Big barges full of yellow hayAre moored against the shadowy wharf,And, like a yellow silken scarf,The thick fog hangs along the quay.The yellow leaves begin to fadeAnd flutter from the temple elms,And at my feet the pale green ThamesLies like a rod of rippled jade.
Симфония в желтом
Ползет, как желтый мотылек,
Высокий омнибус с моста,
Кругом прохожих суета –
Как мошки вьются вдоль дорог.
Покинув сумрачный причал,
Баржа уносит желтый стог.
Как шелка желтого поток,
Туман дома запеленал.
И с желтых вязов листьев рой
У Темпла пасмурно шуршит,
Мерцает Темза, как нефрит,
Зеленоватой желтизной.
The Thames nocturne of blue and goldChanged to a Harmony in grey:A barge with ochre-coloured hayDropt from the wharf: and chill and cold
The yellow fog came creeping downThe bridges, till the houses' wallsSeemed changed to shadows and St. Paul'sLoomed like a bubble o'er the town.
Then suddenly arose the clangOf waking life; the streets were stirredWith country waggons: and a birdFlew to the glistening roofs and sang.
But one pale woman all alone,The daylight kissing her wan hair,Loitered beneath the gas lamps' flare,With lips of flame and heart of stone.
Impression du Matin
Impression du Matin
Ноктюрн уснувшей Темзы сине-золотой,Аккорды пепельно-жемчужные сменили.Тяжёлый бот проплыл над сонною водой,И тени дрогнули - безвольно отступили.
Клубами мутными сползал в реку туман,Домов неясные стояли очертанья.Рассвет задул огни, но чудился обман, -И медлил бледный день вернуться из изгнанья.
Хрипя завыл гудок, медлительно-протяжный,По камням застучали ободы телег.Блеснул соборный купол матовый и влажный.Разросся в улицах толпы нестройный бег.
Ночная женщина стояла на панели.На бледных волосах дрожал лучей поток,Как угли жаркие, уста её алели,Но сердцу камнем быть велел бесстрастный рок.