Презентація на тему «Жан Батіст Мольєр»

Жан батіст мольєр
Підготувала учениця 9Б класу
Прокіпчук Діана

Дитинство
Мольєр народився 15 січня 1622 року в родині багатого паризького буржуа, придворного шпалерника Поклена. Початкову освіту він одержав у Клермонському коледжі, у якому ґрунтовно вивчив латинь і міг читати давньоримських письменників в оригіналі.

Любов до театру
Але жагуча любов до театру не дала йому можливості бути адвокатом, як, утім, і продовжувачем сімейних справ. Разом із братами і сестрами у 1643 році він заснував свій «Блискучий театр» у Парижі, що проіснував всього два роки і розорився. Батько прокляв його, заборонивши осоромлювати чесне ім'я Покленів, ось чому Жан-Батист узяв собі псевдонім Мольєр. У ті часи професія актора вважалася самою низкою і не називалася інакше, як "комедіант".

Бродяча трупа
Але Мольєр уже не міг жити без театру. Організувавши бродячу трупу з колишнього "Блискучого театру" і ще однієї трупи, що кочує з міста в місто, він очолив її. Бідність репертуару спонукала Мольєра взятися за перо. Спочатку це були одноактні п'єси, фарси "Літаючий доктор" і "Ревнощі Барбуйе" (1653-55 рр), а також комедія "Вітренник". Поступово трупа набула популярність, вона вже могла виступати у великих містах.

Творчість
З 1658 року по 1673 Мольєр безперервно трудився над п'єсами. За останні 15 років він створив самі значні свої здобутки, починаючи одноактними "Смішними модницями" і "Мнимим рогоносцем" і кінчаючи такими комедіями, як "Міщанин у дворянстві", "Тартюф" і «Уявний хворий". 

Особисте життя
 У його житті було усі: і злети, і падіння. Женивши в сорокалітньому віці на сімнадцятилітньої Арманде Бежар, він став рогоносцем. Молода дружина безсовісно обманювала його. І в дружбі йому теж не везло. Допомагаючи Расину, він придбав у його обличчі ворога.

Смерть
Останньою п'єсою була “Уявний хворий”. На четвертому представлені Мольєру стало погано.  Його на руках перенесли на найближчу квартиру, де через кілька годин він помер від крові, що заюшила з горла.

Значення його творчості
Мольєр – найуніверсальніший синтетичний письменник XVII століття не тільки по тематиці, але і по мові і по літературній манері. Відволікаючи від усього зайвого, громіздких деталей, Мольєр вимальовує нам свої образи. Йому не важливе положення героя в суспільстві. Вони позбавлені внутрішніх протиріч, внутрішнього розвитку і внутрішньої боротьби. Герої Мольєра – люди свого століття, але вони є типовими образами і сьогодні.