Презентація на тему «Реалізм, як напрям у світовій літературі»
Реалізм,як напрям у світовій літературі
Підготував Венцеславський Данило
Реалізм (від лат. дійсний, речовий) — літературно мистецький напрям, який полягає у всебічному відображенні людини і середовища у впливі соціально-психологічного фактора на формування середовища.
Визначають:
Міфологічний реалізм античності (людина і природа, поєднання філософськийх і моральних ідей);
Реалізм доби Відродження (індивідуальність людини, реалістичний спосіб мислення, зображння земного життя);
Просвітницький реалізм, віра в царство розуму, природну людину, науку, реалізм поєднується з сатирою).
Ознаки реалізму:
Тяжіння до достовірності , об'єктивності;
Пізнавальне спрямування;
Аналітичний підхід до дійсності;
Увага до проблем взаємодії людини і середовища;
Зображення типових характерів за типових обставин;
Переважання епічного начала;
Перенесення центру уваги на соціальну сферу;
Поява синтетичних індивідуальних стилів,в яких поєднувались реалістичні та романтичні елементи;
Визначальні риси реалізму: - раціоналізм , раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів); - правдиве , конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей; - принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність; - характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя; - конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди; - вільна побудова творів; - превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва; - розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.
Реалізм починаючи з 30-х pp. XIX ст. набуває розвитку у Франції, а згодом в інших європейських літературах. На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості.
XIX ст. дало світовій літературі таких видатних письменників-реалістів, як Стендаль, П. Меріме, О. Бальзак, Ч. Діккенс, У. Теккерей, Т. Гарді, Ш. Бронте, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. Чехов.
Докладніше про деяких письменників:
Стендаль - справжнє ім'я: Анрі-Марі Бейль (23 січня 1783, Ґренобль — † 23 березня 1842, Париж) — французький письменник. Автор роману «Червоне та чорне».
Стендаль
«Червоне та чорне». Видання 1854 р.
Оноре́ де Бальза́к (20 травня 1799, Тур, Франція — †18серпня 1850, Париж, Франція) — французький письменник. Перший успіх до нього прийшов після написання «Психології шлюбу» (1829), навіяного Вальтером Скоттом. Це було початком великої серії романів під загальною назвою «Людська комедія». Писав також оповідання.
Оноре де Бальзак
Ілюстрація до новелли Гобсек
Ча́рлз Ді́ккенс (7 лютого 1812, Лендпорт — †9 червня 1870, Гейдсгілл) — англійський письменник, один із найпопулярніших романістів вікторіанської епохи, відомий політичний агітатор.
Афіша з оголошенням читань Діккенса
Чарльз Діккенс
Фе́дір Миха́йлович Достоє́вський (30 жовтня (11 листопада) 1821 — 28 січня (9 лютого 1881) — російський письменник.
Портет Достоєвського
Ілюстрація до «Злочину і кари»
Лев Микола́йович Толсто́й (28 серпня (9 вересня) 1828, с. Ясна Поляна, Тульська губернія, Російська імперія — 20 листопада 1910, с. Астапово, Рязанська губернія) — російський письменник і громадський діяч, автор романів «Війна і мир», «Анна Кареніна», «Воскресіння» та інших творів.
Лев Миколайович Толстой фотопортрет, 1908 рік
«Анна Кареніна»
«Війна і мир»
Анто́н Па́влович Че́хов (17 (29) січня 1860, Таганрог — †15 липня 1904, Баденвейлер, Німеччина) — російський драматург і прозаїк. Батько письменника (1823—1898) — Павло Ігорович Чехов. Мати письменника — Євгенія Яківна Морозова — (1835—1919). Лікар за фахом.
Антон Чехов
«Рассказы» Чехова