Презентація на тему «Данте? Аліґ’є?рі»

Данте́ Аліґ'є́рі
(13 липня 1265— 13/14 вересня 1321) — видатний італійський поет доби Відродження, письменник і політик.

Народився у Флоренції у шляхетній родині. Його батьки були поважні городяни скромного достатку і належали до партії гвельфів, яка виступала проти влади німецьких імператорів в Італії. Коли Данте йшов 13-й, в 1277 році, його заручили з Джеммою ді Манетто Донаті. Одружився Данте 1293 року, але своє перше кохання до Беатріче проніс через усе життя. Від своєї дружини Данте мав трьох дітей: Якопо, П'єро і Антонію.

Коли Данте було 9 років, він зустрів Беатріче Портінарі, в яку закохався «з першого погляду», але ні разу навіть не заговорив до неї. Після досягнення повноліття він часто бачив Беатріче, обмінюючись з нею вітаннями на вулиці, але ніколи добре її не знав — він подавав приклад так званого «ввічливого кохання». Тепер важко зрозуміти, всіх його обставин. Проте саме це кохання було найсвітлішою подією в житті Данте й, можливо, поштовхом до літературної творчості. В багатьох поезіях Данте зобразив Беатріче як напівбожество, що постійно спостерігає за ним. На велике нещастя для Данте Беатріче померла 1290 року.

З 1295 року почав займатися політикою, належачи до антипапістської партії.
У 1300 році Данте став членом ради шести пріорів, але папська партія виселила його з Флоренції, конфіскувавши усі маєтності. У 1301 році Данте присудили до спалення, будинок його зруйнували. Рятуючись від жорстокого вироку йому довелось назавжди покинути рідне місто.1302 року флорентійська влада постановила, що Данте загрожуватиме страта, якщо він наважиться з'явитися у місті, не виплативши призначеного штрафу у розмірі пя'ти тисяч флоринів.

Відтоді Данте 19 років вів мандрівне життя, і на цей період припав пік його літературної творчості. Спершу він потрапив до Верони, згодом — до Лукки та Падуї. Мав дружні стосунки з імператором Генрихом VII, з яким зустрівся у 1313 році, коли той приїздив до Риму. Від 1320 року і до кінця життя він знайшов притулок у Равенні. Повертаючись дорогою між берегами Адрії і болотами По, Данте захворів малярією і помер у ніч з 13 на 14 вересня 1321. Його могила в наш час є місцем паломництва мільйонів відвідувачів.

Багато дослідників вважають "Божественну комедію" одним з найвизначніших творів не лише італійської, а й світової літератури.
Данте Аліґ'єрі розпочав свою літературну діяльність досить рано і написав багато творів, але світову славу принесла йому написана на тосканському діалекті Divina Commedia («Божественна комедія»), яку розпочав писати в 1290 році, переробив у 1313 році, а закінчив 1321 року. В трьох частинах («Пекло», «Чистилище», «Рай») Данте описує свою мандрівку до Бога. Супутником Данте виступає римський поет Вергілій, пізніше Данте супроводжує Беатріче, що уособлює милість Божу. Твір є справжньою енциклопедією середньовіччя.