Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»»
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #1 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #1](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/aba/8a7f2f7d52c3fceb9e50a5c1b6a0cf1a.jpeg)
Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #2 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #2](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/abb/227c6895365216e93eb41685c7be1f8a.jpeg)
Алегорія – спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями з характерними ознаками приховуваного.
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #3 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #3](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/abc/d36711af8371898cee4ae20770f7d5a0.jpeg)
Паралелізм – аналогія, уподібнення, спільність характерних рис або чину. Паралельне зображення явищ з різних сфер життя, показ одних явищ на фоні інших, зіставлення їх переважно за ознакою дії.
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #4 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #4](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/abd/5d0d6a1ea914f1d67d9ba799bb4142d0.jpeg)
Жанр - новела. Літературознавці назвали цей твір політичною алегорією. За формою він нагадував "невинний побутово-психологічний етюд" і став активним втручанням у сферу політики та ідеології.
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #5 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #5](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/abe/de8d1daeeac127588a7c3bac4d11302a.jpeg)
Історія задуму
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #6 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #6](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/abf/5fb462f1519d779b8d97407634794fc8.jpeg)
Роботу над новелою письменник розпочав у 1929 році. У серпні того року він поїхав із родиною відпочивати на Балтійське море. Тимчасову "паузу" у роботі над епопеєю "Йосип та його брати" вирішив заповнити написанням невеликого зо обсягом і нескладного за художнім завданням твору. В основу новели покладені особисті враження від "канікул" 1926 р., проведених в Італії. То були ідеї, що формували підвалини тоталітарного режиму націоналістичного ґатунку.
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #7 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #7](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac0/af68228836daa105e70e432cd4c20a42.jpeg)
Вже після II Світової війни письменник відверто визнав, що у цьому творі він "дослідив психологію фашизму й психологію "свободи". Не дивно, що постать гіпнотизера, виступ якого Т. Манн спостерігав під час своєї італійської відпустки, врізалася в його пам'ять. Адже цей сеанс став своєрідним індикатором нездорового інтересу німецького суспільства та нацистських ідеологів, "темної містики", надзвичайних психологічних можливостей гіпнозу. Ці тенденції у своїй есеїстиці письменник оцінив негативно.
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #8 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #8](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac1/39315e55c21b15358508cd3bad1b1cd3.jpeg)
Вже після II Світової війни письменник відверто визнав, що у цьому творі він "дослідив психологію фашизму й психологію "свободи". Не дивно, що постать гіпнотизера, виступ якого Т. Манн спостерігав під час своєї італійської відпустки, врізалася в його пам'ять. Адже цей сеанс став своєрідним індикатором нездорового інтересу німецького суспільства та нацистських ідеологів, "темної містики", надзвичайних психологічних можливостей гіпнозу. Ці тенденції у своїй есеїстиці письменник оцінив негативно.
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #9 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #9](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac2/2b33d813f0f427578283de5951f89ef2.jpeg)
Новела перетворилася у злободенну історію, пов'язану з політикою фашистської Італії. В Італії цей твір було одразу ж заборонено.
Для більшості ця новела прозвучала як пересторога, як історичний прогноз мит-ця-провидця щодо того, які наслідки можуть мати політичний консерватизм і обивательська сліпота.
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #10 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #10](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac3/980847d0207d66e7ca48b34a63731c46.jpeg)
У дійсності не було лише одного – „жахливого, фатального кінця”. Насправді Маріо не стріляв у Чіполлу. Наступного дня після привселюдного приниження кельнер, як звичайно, виконував свої обов'язки і навіть захоплювався майстерністю фокусника. Але коли Томас Манн розповів удома про принизливий для Маріо атракціон гіпнотизера, старша дочка письменника кинула фразу, що, власне, і зробила ці італійські враження новелою: „Я б не здивувалася, якби Маріо його застрелив”. Репліка дочки об'єднала задушливу атмосферу націоналістичної пихи і зловісне мистецтво придушення волів нерозривне ціле, у кристал художнього задуму.
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #11 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #11](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac4/dcf2868a7898d68386e704e5af80cfd2.jpeg)
При такій, переосмисленій з погляду моральної необхідності, розв'язці – пострілі Маріо – поведінка „добродія з Рима” видавалася альтернативою активного спротиву нарузі над людською гідністю. „Добродій з Рима” заявив, що готовий стати піддослідним гіпнотизера, але тільки – зберігаючи за собою свободу волі, тобто внутрішньо борючись проти будь-якого навіювання, – але, врешті-решт, підкорився гіпнозові, точнісінько так само, як і ті, хто не ставив такої умови. „На скільки я зрозумів, – зауважує оповідач, –римлянин програв через те, що стояв на позиції цілковитого заперечення. Видно, самого тільки небажання замало, щоб надати нам духовної сили; надовго ми не заповнимо життя тим, що не хотітимемо чогось робити; не хотіти чогось і взагалі нічого вже не хотіти, а все ж виконувати необхідне – мабуть, надто близькі поняття, щоб від них не постраждала ідея свободи.
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #12 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #12](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac5/014ff062697f71f38fc084b2a5ce4360.jpeg)
На момент опублікування новели, у 1930 році, коли націонал-соціалістська, гітлерівська партія одержала під час виборів до рейхстагу чотири з половиною мільйона голосів, ці слова справді мали важливий політичний зміст. Вони звучали як попередження німецькому бюргерству, як прогноз принизливих наслідків консервативної замшілості, як застереження від тієї „угоди з дияволом”, якою видавалося образному мисленню Томаса Манна панування фашизму в Німеччині.
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #13 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #13](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac6/81f802acec0e8e430b369564912b05d4.jpeg)
Новела „Маріо і чарівник” передбачила багато чого – і еміграцію Томаса Манна з країни гітлерівської диктатури, і його заклики в середині тридцятих років до „войовничого гуманізму”, „гуманізму в крицевому обладунку”, і його пристрасну публіцистику часів Другої світової війни. У своєму останньому великому романі, „Доктор Фаустум” (1943-1947), автор відкрито вийшов за звичні для нього межі етичної проблематики. І „насичена політикою” новела „Маріо і чарівник” була важливим кроком на шляху до останньої вершини творчості письменника – роману „Доктор Фаустус”.
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #14 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #14](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac7/00e11e6808e39ed4e56704ecf4645a2d.jpeg)
Власні тріумфи Чіполла мимохідь перетворює на привабливу рекламу взаємин володарювання й покори. Для нього важливо не лише позбавити людину свободи волі, а й світоглядно це обґрунтувати. Втім, письменник переконливо доводить, що у взаєминах «володарювання і покори» втрачають людську подобу і той, хто панує, і той, хто скоряється. Саме таке символічне значення має сцена, в якій закляклий під гіпнозом «піддослідний» перетворюється на лаву для Чіполли, а той цієї миті скидається на моторошне, фантасмагоричне чудовисько. З цієї ж низки - уподібнення нагайки чарівника жезлу античної Цирцеї, за допомогою якого вона перетворила супутників Одіссея на свиней.
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #15 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #15](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac8/cd7617b0fe1f19670455d3a410463e06.jpeg)
Цікаво, на який саме характер художник покладає функцію справедливої помсти. На перший погляд здається, ніби чемний, догідливий, сором'язливий офіціант Маріо зовсім не придатний для цієї ролі. Він не має нічого спільного з лицарями гідності, які протягом сеансу намагалися протистояти Чіполлі. Однак саме цей «негероїчний» герой, змальований як цілковита протилежність «сильної особистості», виявився спроможним вчинити те, чого не в змозі були зробити сильніші духом земляки.
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #16 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #16](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/ac9/0531788b32e8f1153a0407f997d6775a.jpeg)
Одурманюючи Маріо, ілюзіоніст удає кохану дівчину й у такий спосіб примушує поцілувати себе. Цей глум над святинею любові й надихає слухняного кельнера на вбивство. Оповідач цілком виправдовує вчинок Маріо: на його думку, тільки так -шляхом фізичного знищення «надлюдини», що зазіхає на тотальне володарювання, - людина й може себе захистити.
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #17 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #17](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/aca/97c54d4e87d7f54f54f9479685cc4966.jpeg)
Попри те, що сцену з Маріо винесено в кінець новели, образ кельнера подається як рівноцінний за своєю значущістю образові штукаря. Він згадується у тексті набагато раніше за гастролера - ще у розповіді про загальну атмосферу міста. І упродовж концерту Чіполли обличчя Маріо кілька разів виокремлюється оповідачем із колективного образу публіки.
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #18 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #18](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/acb/139627a846a3661db787f0a162ee7d23.jpeg)
Антагонізм чарівника й кельнера підкреслюється системою контрастних деталей: спотворений горбом тулуб одного - кремезна статура іншого; гострі пальці штукаря - гарні аристократичні руки юнака; свердлячий погляд колючих очей Чіполли -замріяні імлисті очі Маріо. Не випадково обидва персонажі зазначені у назві твору. Тут Маріо навіть на першому місці, до того ж протиставлений як особистість, що має власне ім'я, гіпнотизерові, котрий зазначений у назві як безіменний «чарівник».
![Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #19 Презентація на тему «Алегоричність і паралелізм у новелі «Маріо і Чарівник»» - Слайд #19](http://cdn.gdz4you.com/files/slides/acc/fef804130a7dc6e79111f9f233ced0e4.jpeg)