Презентація на тему «Львівське бароко»

Підготувала
учениця 6-В класу
гімназії ім. Осипа Маковея
м. Яворова
Корчак Софія
Львівське бароко

Архітектура
Це мистецтво проектувати, будувати та прикрашати будівлі. Все від величезних пірамід до вуличних кіосків — архітектура! Проте навіть найрозкішніший палац створюється для того, аби у ньому жити, а не просто дивитися на нього, не будували його й для того, щоб він за два дні завалився, бо тоді б будували не з важкого каменю, а, скажімо, з піску. Це говорить про те, що кожна споруда, аби стати шедевром архітектури, має відповідати трьом вимогам: міцність, користь і краса. Будинки різні в кожній країні, в кожну добу, бо архітектура усюди різна, живе за іншими законами і розвивається не так, як де-інде. Так, в добу постійних воєн, коли як не встоїш, то тебе підкорять і поневолять, будували замки з товстими стінами, бійницями, маленькими вікнами. Коли в країні весь час ідуть дощі, в її архітектурі побачимо високі, крутосхилі дахи, з яких воді легко стікати. З винайденням залізобетону — бетону, всередині якого закріплено металеві стержні, — з'явилася можливість будувати величезні куполи для стадіонів і спортивних споруд.

Бароко
Стиль в архітектурі, що теж найяскравіше проявив себе у храмовому та палацовому будівництві. Архітектура цього стилю характеризується рухливістю форм, більшість поверхонь споруди — хвилясті, дуже поширеними є овальні куполи та масивні карнизи. Покликанням архітектури цього періоду є створити відчуття чуда, скульптури в барокових храмах дуже виразні.
Почуття передає усе: міміка, жести, складки одягу. Більш того, на допомогу архітектурі приходить музика, звуки органу доповнюють святковий настрій у споруді.
Середина храму оформлюється могутніми колонами і пілястрами, дрібними мармуровими та золоченими деталями, створюються своєрідні архітектурні ехо — деякі форми повторюються одна за одною, поки не зникають 

Львів
Серед найпомітніших культових споруд західної школи бароко, зокрема у Львові, варто згадати:
Собор святого Юра
Церкву Стрітення Господнього
Храм святих апостолів Петра й Павла
Костел святого Мартина
Церкву Покрови Богородиці.

Собор святого Юра
Собор Святого Юра — один з кращих зразків уніатських церков. Величний ансамбль панує над забудовою, вирізняючись гармонійністю композиції і стильовою єдністю елементів та деталей. Храм має центричну пірамідальну композицію; властива костьолам підкресленість головного фасаду поєднується з всефасадністю українських храмів. Собор стоїть на терасі; барокові парадні сходи розміщені біля самого вхідного порталу. Фасад розчленований пілястрами, що надає споруді особливої чіткості й гармонійності.

Церква Стрітення Господнього
Збудований з цегли та частково з тесаного каменю. Каплиця перекрита п'ятьма пряслами хрестових склепінь.
З обох боків у каплиці під самими склепіннями прорізано по 3 вікна. Фасад храму розділений на два яруси карнизом, фризом і архітравом. В нішах першого ярусу стоять декоративні вази, а на другому — скульптурні постаті св. Йосифа і св. Терези, виконані у 1688 році Андреасом Шванером. Портал фланкований двома колонами, що підтримують фриз із тригліфами і трикутний фронтон. Другий ярус розчленований чотирма пілястрами, фланкований кам'яними волютами і завершений трикутним тимпаном із хрестом. Тимпан оздоблений гербами Собеських і Даниловичів.

Храм святих апостолів Петра й Павла
Хто був автором первісного проекту — невідомо.
У 1613–1614 рр. будівництвом керував Себастян Ламхіус. Коли в 1618 р. Джакомо Бріано прибув до Львова, стіни костелу вже були виведені на три лікті: він не розробляв нового проекту, а тільки детально опрацював існуючий та видозмінив інтер'єр. Д.Бріано, вихований на зразках італійської архітектури, вніс у будівлю костелу форми, що вперше склалися в схемі фасаду церкви Іль Джезу в Римі, спорудженої Джакомо Віньйолою і Джакомо делла Порта. Ця схема розповсюдилася в європейській архітектурі XVII ст., стала характерною для стилю бароко.

Костел святого Мартина
Будівля споруджена з каменю, прямокутна в плані, з сигнатуркою над високим двосхилим дахом. Фасад костелу розчленовують пілястри, оригінальні капітелі яких скомпоновані з військової арматури. Інтер'єр храму розписав фресками художник І. Маєр в XVIII сторіччі. До костелу прилягає двоповерхова будівля келій, яка з боку головного фасаду включає дзвіницю.

Церква Покрови Богородиці
Інтер'єр прикрашений пишною ліпниною, різьбленням по дереву і скульптурою. Автором ліпного декору, виконаного в 1746 році, був чернець Л. Печицький (з Підляшшя). Вівтарна дерев'яна скульптура належить майстру С. Фесінґеру. Цінною пам'яткою мистецтва є вівтар Шольц-Вольфовичів, зроблений близько 1595 року, що знаходиться в лівому нефі. Він походить з Латинського собору, виконаний скульптором Яном Зарембою.

Бароко в українській сакральній архітектурі — тема настільки захоплююча, наскільки й невичерпна. Адже бароковий пафос — це не тільки симфонія у камені чи дереві, а й частинка душі. Але це вже виходить за межі архітектури...