Презентація на тему «Закон “про п’ять колосків”»

Закон “про п'ять колосків”
Підготували учні
10-А класу:
Горничар Вікторія
Костянець Элізавета
Гомечко Павло

«П'ять колосків», Закон «про п'ять колосків», або просто «Колосќи» (просторіччя, народна мова) — репресивний радянський закон часів Голодомору. Повна назва: Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 р.
Окрім власне самого закону існувала також Таємна інструкція про його застосування.

Влітку 1932р. голодне населення, намагаючись хоч якось вижити, масово стригло ще не дозрілу пшеницю на полях. Працівники НКВС та ДЕПУ за допомогою активістів з числа незаможних селян почали виловлювати «перукарів», тобто тих хто ночами зрізував колоски.
А з початком обмолоту ранніх зернових у словнику службовців НКВС та ДПУ з'явився ще один новий термін «несуни» - це були ті, хто брав з току жменю-другу зерна.

Оскільки зібраний урожай зразу після обмолоту доправлявся на хлібоприймальний пункт, селяни масово почали красти зерно. Однак влада перекрила і цей шлях: 7 серпня 1932 р. прийнято постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності».

Збирання колосків визначалося як розкрадання соціалістичної власності, покарання – розстріл з конфіскацією всього майна при тяжких обставинах і мінімум 10 років ув'язнення в усіх інших випадках. «Закон про п'ять колосків» - так називали його в селі.
Рівно стільки потрібно для засудження. Амністія у цих випадках заборонялась. Людей засуджували за збір колосків на вже зораному колгоспному полі, за зріз колосків на власному полі, за «самоправний» помел власного хліба, за розмови про те, що план хлібоздачі нереально виконати, за приховування харчів.

Зокрема, засуджували дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу. До початку 1933р., за неповні п'ять місяців, за цим законом було засуджено майже 55 тисяч осіб, з них 2 110 – до вищої міри покарання.
У відношенні до куркулів, які займались крадіжкою колгоспного майна, застосовували «найвищу міру покарання».

7 серпня 1932 р. для захисту соціалістичної власності ЦК та РНК СРСР прийняли закон «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності». Корегував його особисто Й.Сталін. За цим законом українські колгоспники стали найчисельнішими серед «політичних злочинців» у радянських таборах.
Сталін