Презентація на тему «Визволення України від нацистських загарбників»

Рейтинг презентації — 4.29 на основі 7 голосів

Слайд #1

Визволення України від нацистських загарбників

Слайд #2

Сталінградська битва
оточення 300-тисячної армії фельдмаршала Ф. фон Паулюса;
знищення четвертої частини німецьких військ на радянському фронті.
17 липня 1942 –
2 лютого 1943 р.
Легендарний "будинок Павлова" - один із опорних пунктів радянської оборони. Втрати вермахту від радянського вогню тут перевищили втрати при захопленні Парижу. Оборону в цій "фортеці" тримали 30 бійців 13-ої гвардійської дивізії, з них семеро українців

Слайд #3

Початок визволення України
Поштовх:
Сталінградська битва
Грудень 1942 р.
с. Півнівка (Ворошиловградська обл.) – перший населений пункт визволений від німців
Полонені німці з 11-го піхотного корпусу

Слайд #4

Наступ радянської армії
Звільнення Харкова
16 лютого
1943 р.
Вихід на лінію Зміїв – Червоноармійськ – Слов'янськ - Ворошиловград
Лютий 1943 року. Командир 3-ї танкової армії генерал Павло Рибалко в центрі Харкова
у битві за Харків, лютий 1943 р

Слайд #5

захоплено Харків і Бєлгород;
спроба оточення військ Центрального і воронезького фронтів.
перехід до позиційної війни.
Німецький контрнаступ
Лютий –
березень
1943 р.
Гітлер) тисне руку командиру групи армій "Дон" Еріху фон Манштейну, бажаючи йому успіху у планованому контрнаступі

Слайд #6

спроба літнього німецького наступу на Курській дузі (операція “Цитадель”);
спроба реваншу за Сталінград;
с.Прохоровка – грандіозна танкова битва;
поразка німецького наступу.
5 липня –
26 серпня
1943 р.
Курська битва
Дзвіниця на честь загиблих на Прохоровому полі

Слайд #7

23 серпня
1943 р.
Визволення Харкова
Завершення Курської битви
Харків. 1943 рік

Слайд #8

Масове визволення України
Поштовх
Курська битва
Орден Б.Хмельницького, заснований 10 жовтня 1943 р. з ініціативи М.Хрущова
перехід в наступ всіх радянських фронтів;
перехід стратегічної ініціативи до радянського командування.

Слайд #9

Визволення Лівобережної України
Перший етап
(серпень – вересень 1943 р.)
розгром німців на Лівобережній Україні, у Донбасі ( Донбаська операція) та вихід до Дніпра в районі Дніпропетровська;
створення 21 плацдарму на його правому березі.
Пам'ятний знак на честь визволення Чернігова. 21 вересня 1943 р. – визволення Чернігова і початок форсування Дніпра
Солдати Вермахту готують
позиції для оборони Дніпровсь-
кого валу. Осінь 1943

Слайд #10

Визволення Лівобережної України
Другий етап
(жовтень – грудень 1943 р.)
знищення ворога у районі Запоріжжя і Мелітополя;
створення власних стратегічних плацдармів на правому березі Дніпра в районі Києва та Кременчука.
Наступ радянських військ під Мелітополем.
Біля греблі Дніпрогесу. Запоріжжя, 1943 р.
Хрест Меморіалу Запорізька обл.

Слайд #11

поспіхом мобілізовані і непідготовлені радянські новобранці
Визволення Лівобережної України
“Сірі піджаки”
“ Не забуду, поки й житиму, одну атаку взимку сорок третього… Німці засіли за цегляними мурами одного металургійного комбінату, понад водосховищем, і полковник та його комісар не придумали нічого кращого, як кинути в атаку кількасот новобранців, яких не встигли ще й обмундирувати та озброїти. Вони висипали на лід водосховища величезним натовпом, і ворог, підпустивши їх майже впритул, викосив до ноги. Уся крига стала криваво-чорною від трупів ”.
Письменник А.Дімаров

Слайд #12

Визволення Лівобережної України
”…Необхідно добитися того,
щоб при відході з районів
України не залишилося
жодної людини, жодної
голови худоби, жодного
центнеру зерна, жодної рейки;
щоб не зберігся жоден дім,
жодна шахта, яка б не була
виведена з ладу на довгі
роки; щоб не лишилося
жодного колодязя,
який би не був отруєний.
Противник повинен знайти
дійсно повністю спалену
і зруйновану країну… ”
З розпорядження
рейхскомісара України
Е.Коха представникам
німецької адміністрації
від 6 вересня 1943 р.
Політика “спаленої землі”
Село Корюківка на Чернігівщині після каральної операції нацистів

Слайд #13

Битва за Дніпро ( осінь 1943 року)
Суть:
подолання радянськими військами “ Східного валу”.
“ Східний вал” – система німецьких укріплень по Дніпру
”Швидше Дніпро потече назад, ніж росіяни зможуть його взяти ”. А.Гітлер:

Слайд #14

Битва за Дніпро
Співвідношення сил у битві за Дніпро
Німеччина
СРСР
Спів-відношення
Особовий склад
1 240 тис.
2 633 тис.
1 : 2,1
Танки
2 100
2 400
1 : 1,1
Гармати і міномети
12 600
51 200
1 : 4
Літаки
2 100
2 850
1 : 1,4

Слайд #15

Форсування Дніпра
Початок –
21 вересня 1943 року
Наслідок – створення протягом вересня 21 плацдарму на правому березі
Таку потужну водну перешкоду передові частини радянських військ форсували з ходу, на підручних засобах
Радянські солдати готують плоти для форсування Дніпра

Слайд #16

Лінія “Вотан”
у степу між Азовським морем і Запоріжжям німці збудували грандіозну лінію оборони, яка була складовою частиною оборонного рубежу “Східний вал”;
проходила вздовж правого берега річки Молочної та складалася з 3 – 4 оборонних рубежів глибиною до 40 км. та включала протитанкові рови, мінні поля, дротяні загородження, кулеметні майданчики;
довжина лінії оборони склала 150 км.;
найважливішими опорними пунктами лінії оборони стали Запоріжжя та Мелітополь.
Залишки оборонних споруд лінії “Вотан”
1943 р.
Німецький станковий кулемет MG-42

Слайд #17

Лінія “Вотан”
Штурм лінії “Вотан” радянські війська почали 26 вересня 1943 р. Останні укріплення були взяті 5 листопада того ж року. У боях по оволодінню неприступними укріпленнями прийняли участь понад 5 млн. радянських військовослужбовців.
14 жовтня від окупантів було звільнено Запоріжжя, 23 жовтня – Мелітополь.
Перепоховання останків радянських воїнів, які загинули при прориві лінії “Вотан”, 2009 рік.
Штурм лінії “Вотан” на р.Молочній. Жовтень, 1943 р. Діорама

Слайд #18

Слайд #19

Перейменування фронтів
Фронти радянських військ, що діяли на території України
Воронезький
фронт
Степовий
фронт
Південно-
Західний
фронт
Південний
фронт
перейменовано
Перший
Український
фронт
Другий
Український
фронт
Третій
Український
фронт
Четвертий
Український
фронт
1943 р.
Прапор 2-го Українського фронту
Солдати Четвертого Українського переходять Сиваш
. 1-й український фронт.
Літо 1944 року

Слайд #20

Командуючі фронтів
Микола Ватутін – командуючий І Українським фронтом
Під час Сталінградської битви командував Південно-Західним фронтом;
проявив талант полководця командуючи Воронезьким фронтом в ході Курської битви;
бере участь в битві за Дніпро.
«Герою Радянського Союзу генералові ВАТУТІНУ від українського народу»

Слайд #21

Командуючі фронтів
Іван Конєв – командуючий ІІ Українським фронтом
в якості командувача Калінінським фронтом успішно діяв під час контрнаступу під Москвою;
в Курській битві війська Степового фронту Конєва захопили Білгород, а згодом зайняли Харків;
з жовтня 1943 р. до травня 1944 р. – командувач ІІ Українським фронтом.
Меморіальний комплекс «Висота Конєва» в Харківській області

Слайд #22

Командуючі фронтів
Родіон Малиновський – командуючий ІІІ Українським фронтом
у ході Сталінградської битви брав участь у ліквідації спроби Манштейна прорвати кільце оточення 6-ї армії;
у лютому 1943 року призначений командуючим Південним, а з березня — Південно-Західним фронтом.
Бюст Малиновському в Хабаровську

Слайд #23

Командуючі фронтів
Федір Толбухін – командуючий ІV Українським фронтом
був автором плану Керченсько-Феодосійської наступальної операції;
брав участь в Сталінградській битві;
з березня 1943 р. – командуючий Південним фронтом.
Пам'ятник Ф.Толбухіну в Москві

Слайд #24

Особливість:
наказ Сталіна про взяття міста до річниці Жовтневої революції.
Визволення Києва
Підготовка до битви за Дніпро
Бій при звільненні Києва
Бліндаж генерала Ватутіна

Слайд #25

Битва за Київ
Перший етап
Наступ на Київ з плацдарму в районі с. Великий Букрин
міцна німецька оборона і великі втрати з радянської сторони – ідея про перенесення напрямку наступу
Форсування Дніпра на Букринському плацдармі
Генерали, які командували операцією з визволення Києва : Ватутін, Рибалко, Москаленко

Слайд #26

Битва за Київ
Другий етап
Наступ на Київ з плацдарму поблизу с. Лютіж (Лютіжський)
Таємна переправа сил на північ Києва
Прорив німецької оборони
«Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943 рік »

Слайд #27

Битва за Київ
Взяття Києва
6 листопада 1943 р.
Визволення частинами Українського фронту;
першими до міста увійшли частини танкової армії П.Рибалка;
участь у визволенні міста 1-ої окремої чехословацької бригади ( очолював Л.Свобода);
втрати – близько 480 тис., з них – 260 тис. вбитих.
Людвік Свобода 14 квітня 1943 року
Хрущов утішає жінку на вулиці Києва у лист. 1943 р.

Слайд #28

Плани радянського командуванняна 1944 рік
Стратегічні:
остаточне витіснення військ противника з території СРСР;
повний розгром Німеччини та її союзників.
Тактичні:
завдання ворогові головного удару на території України силами Українських фронтів, поповнених місцевим населенням;
розгром ворожих угруповання військ “Південь” та “А”;
вигнання противника з районів Правобережної України і Криму.
Члени Ставки Верховного Головнокомандування
за розробкою планів наступу
Катюша (реактивна установка)

Слайд #29

Співвідношення сил сторінна території України
Українські
фронти
Гітлерівська група армій “Південь”
Особовий склад
2,3 млн.
1.8 млн.
Танки і САУ
2 000
2 200
Гармати і міномети
28 800
16 800
Літаки
2 370
1 760

Слайд #30

Звільнення Правобережної України
24 грудня 1943 –
15 січня 1944 р.
Житомирсько-Бердичівська операція
Колона танків Т-34, січень 1944 р.

Слайд #31

Звільнення Правобережної України
24 січня –
7 лютого 1944 р.
Корсунь-Шевченківська операція
(“Другий Сталінград”)
Суть: оточення і знищення військ німецької армії “Південь” під командування Еріха фон Манштейна.
Німецькі танки під Корсунь-Шевченківським
Значення: відкрито шлях до визволення Правобережної України.
Німецький генерал Вільгельм Штеммерман, який загинув при прориві радянського кільця оточення

Слайд #32

Звільнення Правобережної України
27 січня –
11 лютого 1944 р.
Рівненсько-Луцька операція
Суть: очищено від окупантів Правобережну Україну і частину західноукраїнських земель.
Пам'ятник воїнам-односельцям у селі Доросині Рожищенського району Волинської області. Фото 1974 року
Обеліск Слави на честь воїнів радянської армії, встановлений у селі Кримне Старовижівського району Волинської області
Танк Т-34 Героя Радянського Союзу Б.Кошечкіна, який першим увірвався до Шепетівки. Визволення Шепетівки стало заключним етапом Рівненсько-Луцької операції

Слайд #33

Звільнення Правобережної України
4 березня –
17 квітня 1944 р.
Проскурівсько-Чернівецька операція
Суть: розкол залишків військ ворога на дві частиниі вихід радянських військ у передгір'я Карпат.
Мешканці Вінниці вітають 38-му армію Першого Українського фронту, яка звільнила місто внаслідок Проскуровсько-Чернівецької операції. Березень 1944 р.
Партизани Буковини повертаються у звільнені Чернівці

Слайд #34

Звільнення Південної України
30 січня –
29 лютого 1944 р.
Нікопольсько-Криворізька операція
Суть: звільнено райони, багаті марганцевими та залізними рудами.
Полонені вороги
Місто Нікополь. Гармата-пам'ятник воїнам визволителям

Слайд #35

Звільнення Південної України
5 березня –
17 квітня 1944 р.
Умансько-Ботошанська операція
Суть: вихід до державного кордону СРСР і перенесення бойових дій на територію Румунії.
Німецька “Пантера” програла поєдинок з Т-34. Уманська операція
Радянські бійці з мешканцями звільненого села

Слайд #36

Вихід на державний кордон СРСР
В ході Умансько-Ботошанської операції війська 2 Українського фронту маршала І.Конєва стрімко форсували ріку Дністер та 26 березня 1944 р. вийшли на річку Прут – державний кордон СРСР і Румунії.
Звільнену ділянку державного кордону по Пруту прийняв під охорону 24-й прикордонний полк полковника Капустіна. Підрозділи цього полку вступили тут у нерівний та жорстокий бій з ворогом на початку війни.
Державний кордон відновлено.
26 березня 1944 р.
26 березня 1944 р.

Слайд #37

Звільнення Південної України
26 березня –
14 квітня 1944 р.
Одеська операція
Суть: звільнення Одеси та частини причорноморських територій.
Частини Червоної армії проходять вулицями звільненої Одеси 10 квітня 1944 р.
Визволителі на “Віллісі”. Одеса, 10 квітня 1944 р.
На Одесу

Слайд #38

Слайд #39

Особливості звільнення
Здійснення військових проривів силами стрілецьких військ, а не механізованих
Радянські піхотинці переходять через озеро Сиваш. Листопад, 1943 р.

Слайд #40

Особливості звільнення
Велика кровопролитність боїв
Похорон героя, який загинув в ході звільнення Одеси
Радянські воїни форсують Дніпро в 1943 р.

Слайд #41

Особливості звільнення
Нестача зброї і боєприпасів, якісного обмундирування і харчування
Ю. Непринцев. Форсування Дніпра. 1954 р.
Радянські солдати у Дніпрі

Слайд #42

Особливості звільнення
Проведення масових мобілізацій
Ідеологічне підґрунтя:
“Спокутувати кров'ю перебування в окупації”
«Підлітків силою забирали на фронт, не питаючи паспорта ... на око»
«Навіщо ми, друзі, тут голови морочимо. Нах ... обмундировувати і озброювати цих хохлів? Всі вони зрадники! Чим більше в Дніпрі потопимо, тим менше доведеться в Сибір після війни висилати».
Георгій Жуков.

Слайд #43

Особливості звільнення
Контроль за військами з боку СМЕРШ
СМЕРШ (абревіатура початкових букв гасла рос. Смерть шпионам!) — відділ
контррозвідки
народного комісаріату оборони (НКО)
СРСР
Посвідчення СМЕРШ, 1943 р.
Діяльність:
розстрільні вироки трибуналів;
відправка засуджених до штрафбатів чи в ГУЛАГ.

Слайд #44

Звільнення Південної України
8 квітня –
12 травня 1944 р.
Кримська
операція
Суть: розгромлено Кримське військове угруповання фашистів і визволено Кримський півострів.
Звільнений Севастополь
Знищена німецька техніка на березі козачої бухти в Севастополі

Слайд #45

Звільнення Кримського півострова
9 травня 1944 р. – звільнення Севастополя;
ліквідація IV Українського фронту після звільнення Криму;
10 травня 1944 р. – поява доповідної записки Л.Берії до Сталіна з обґрунтуванням необхідності виселення з Криму татар.
“…Враховуючи зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу та виходячи з небажаності подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу, НКВС СРСР виносить на Ваш розгляд проект рішення Державного Комітету Оборони про виселення усіх татар з території Криму.
Вважаємо за доцільне розселити кримських татар у якості спецпереселенців в районах Узбецької РСР для використання на роботах як у сільському господарстві – колгоспах і радгоспах, так і у промисловості та на будівництві…”
З подання Народного комісара внутрішніх справ Л.Берії
Голові Державного комітету оборони Й.Сталіну.
10 травня 1944 р.

Слайд #46

Депортація кримських татар
“Депортація” – вигнання, примусове переміщення окремих осіб, груп чи цілих народів за межі держави чи певного регіону.
18 – 20 травня 1944 р.
Частка кримських
татар на 1939 рік

Слайд #47

Депортація кримських татар
Основна причина:
- звинувачення в співпраці з нацистськими окупантами.
Території, до яких відбулася депортація:
Узбекистан;
Казахстан;
Марійська АРСР;
Урал.
Амет-Хан Султан - військовий льотчик-винищувач, двічі Герой Радянського Союзу
Загін кримськотатарських поліцаїв
під командуванням німецького унтер-офіцера.
Крим. 1942 р.

Слайд #48

Доля інших народів Криму
Червень – липень 1944 р.
Депортовані народи:
греки;
болгари;
вірмени.

Слайд #49

Звільнення України
13 липня –
29 серпня 1944 р.
Львівсько-Сандомирська операція
Суть: знищена група німецьких армій “Північна Україна”.
Братська Могила на Пагорбі Слави у Львові
Німецький танк “Королівський Тигр”. Вперше задіяні в ході Львівсько-Сандомирської операції

Слайд #50

Львівсько-Сандомирська операція
Основні події:
розгром ворога під Бродами;
взяття Львова і Станіслава ( 27 липня);
відновлення 4-го Українського фронту ( для ведення бойових дій в гірській місцевості).
Вояки дивізії СС “Галичина”, яка була розгромлена під Бродами
Радянські солдати у Львові

Слайд #51

Львівське повстання ( Операція “Буря”)
Липень 1944 р.
Основні події:
керівництво з боку польського еміграційного уряду;
повстання Армії Крайової (АК) проти німців;
допомога радянським військам у взятті Львова;
арешт радянською владою після взяття Львова командування АК і її бійців.
Нагорода Армії Крайової за участь в акції «Буря»
Тадеуш Бур-Коморовський - командуючий Армії Крайової

Слайд #52

Звільнення України
20 – 29 серпня
1944 р.
Яссько-Кишинівська
операція
Суть: знищена група німецьких армій “Південна Україна”, звільнені Молдавія і Ізмаїльська область.
Меморіальний комплекс «Вічність» в Кишиневі на честь звільнення Молдавії
Бійці Дунайської флотилії

Слайд #53

Звільнення України
9 вересня –
28 жовтня 1944 р.
Карпатсько-Ужгородська (Східнокарпатська) операція
Суть: завершилося визволення території усієї України у сучасних її кордонах.
Пам'ятник на місці боїв за перевал Дукля
Т-70 форсує річку Уж

Слайд #54

Останні звільнені населені пункти
ст. Лавочне –
8 жовтня 1944 року
населений пункт в межах кордонів 1941 року.
м. Ужгород –
28 жовтня 1944 року
населений пункт в межах сучасних кордонів України.
28 жовтня
День визволення України від нацистських загарбників
Залишки “Лінії Арпада” – ворожих оборонних укріплень у Карпатах
Пам'ятник “Україна – визволителям” в Ужгороді

Слайд #55

Слайд #56

Участь України в завершальних операціях Другої світової війни
Похорон бійця Першого Українського, сумчанина Івана Гончаренка, танк якого першим увірвався у Прагу. 9 травня 1945 року
Танки Т-34 Першого Українського фронту в лісі під Берліном. Квітень 1945 року
Легендарне фото - символ зустрічі на Ельбі. Праворуч - уродженець Черкащини лейтенант Олександр Сильвашко (Перший Український фронт), який першим зустрів американських союзників. 25 квітня 1945 року

Слайд #57

Участь України в завершальних операціях Другої світової війни
2-й, 3-й, 4-й Українські фронти
2-й Український фронт
Звільнення Румунії, Угорщини, Болгарії, Югославії, Австрії, Чехословаччини
Розгром Квантунської армії мілітаристської Японії на Далекому Сході
Вуличні бої в Будапешті.
Будапештська операція. 1945 р.
Радянські і американські моряки святкують капітуляцію Японії (Аляска, США)

Слайд #58

Перемога над Німеччиною
Поразка Німеччини
8 травня 1945 року – акт про беззастережну капітуляцію.
9 травня 1944 року – День перемоги
Кейтель підписує капітуляцію в Карлсхорсті

Слайд #59

Червоний прапор над рейхстагом
Олексій Берест – один з трьох солдат, що першими встановили прапор Перемоги

Слайд #60

Завершення Другої світової війни
2 вересня 1945 року
підписання Акту капітуляції Японії.
Генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко. Від імені СРСР підписав Акт капітуляції Японії. Цей українець був єдиним серед радянського генералітету, що знав англійську і японську мови
Представник СРСР К. М. Дерев'янко ставить свій підпис під Актом про капітуляцію Японії

Слайд #61

Втрати України
Україна втратила п'яту частину населення ( 8-10 млн.);
втрачено 40% промислового потенціалу республіки;
прямі матеріальні збитки склали 285 млрд. крб. у цінах 1941 р.
1225 днів війни
Вигляд зруйнованого Хрещатика
Вічний вогонь у Кременчуці, який символізує вічну пам'ять про загиблих в роки війни

Слайд #62

Внесок України у перемогу
Іван Кожедуб

Слайд #63

Воїни-українці на фронтах
льотчик-винищувач;
здійснив 330 бойових вильотів;
у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника;
останній бій, в якому збив 2 FW-190, провів в небі Берліна;
за всю війну жодного разу не був збитий.
Іван Кожедуб
Іван Микитович Кожедуб на фоні Ла-5ФН (бортовий № 14)
Іван Кожедуб - тричі Герой Радянського Союзу, кавалер двох орденів Леніна, кавалер семи орденів Червоного Прапора, кавалер ордена Олександра Невського

Слайд #64

Воїни-українці на фронтах
Олександр Матросов
27 лютого 1943 року у складі 2-го батальйону отримав завдання атакувати опорний пункт у районі села Чорнушки (Локнянський район Псковської області);
знищив 3-й дзот, спочатку кинувши 2 гранати, а потім прикривши його тілом;
посмертно присвоєно Звання Героя Радянського Союзу.
Радянська поштова марка присвячена Олександру Матросову

Слайд #65

Воїни-українці на фронтах
Анатолій Бурденюк
Григорій Скоробагатий
у складі екіпажу під командування Миколи Гастелло здійснили таран ворожої техніки на землі.
Анатолій Бурденюк
Пам'ятник на місці загибелі літака
Радянська поштова марка

Слайд #66

Воїни-українці на фронтах
Катерина Зеленко
уродженка Житомирської області;
єдина в світі жінка, що здійснила повітряний таран;
посмертно присвоєно Зірку Героя Радянського Союзу.
Катерина Зеленко
Пам'ятник Катерині Зеленко в Курську
Меморіальна дошка на будинку Катерини Зеленко в Курську

Слайд #67

Воїни-українці на фронтах
Дмитро Лавриненко
командир роти 1-ї гвардійської танкової бригади;
знищив 52 танки противника, ставши найрезультативнішим танкістом Червоної Армії за всю Другу Світову війну.
Дмитро Лавриненко
Братська могила в Деньково (Росія), куди перенесли останки героя-танкіста до 20-ти річчя перемоги з села Горюни (де раніше була одиночна могила)

Слайд #68

Воїни-українці на фронтах
Василь Порик
активний учасник Руху Опору у Франції;
командир партизанського загону, що боровся проти фашистських окупантів у Північній Франції;
визнаний національним героєм Франції і нагороджений орденом Почесного легіону.
Василь Порик
Пам'ятник на могилі Василя Порика в Енен-Бомоні

Слайд #69

Генерали-українці на фронтах
Іван Черняховський - двічі Герой Радянського Союзу, командувач фронтами. Народився в селі Оксанина (нині Уманського району Черкаської області)
Андрій Єрьоменко - Герой Радянського Союзу, командувач фронтами. Народився в слободі Марківка, Старобільського повіту Харківської губернії

Слайд #70

Генерали-українці на фронтах
Сергій Руденко - Герой Радянського Союзу, командувач Повітряно-Десантних Військ. Народився в м.Короп Чернігівської області
Іван Кириченко - Герой Радянського Союзу, командувач танкових військ. Народився в місті Черкаси

Слайд #71

Генерали-українці на фронтах
Кирило Москаленко - двічі Герой Радянського Союзу, командувач кінно-механізованої групи Південно-Західного фронту. Народився в с. Гришине, Красноармійського району Донецької області
Павло Жмаченко - Герой Радянського Союзу, командувач арміями на 1-му і 2-му Українському фронтах. Народився в в с.Могильному (нині село Поліське Коростенського району Житомирської області)

Слайд #72

Маршали-українці на фронтах
Семен Тимошенко - двічі Герой Радянського Союзу, кавалер ордену Перемога. Народився в селі Фурманівка (тепер Одеської області)
Родіон Малиновський - двічі Герой Радянського Союзу, Народний герой Югославії, кавалер ордена «Перемога». Народився в Одесі

Слайд #73

Маршали-українці на фронтах
Павло Рибалко - двічі Герой Радянського Союзу, командувач танкового корпусу і армії. Народився в селі Малий Вистороп, Лебединського повіту, Харківської губернії
Могила і пам'ятник маршалу Рибалко на Новодівичому кладовищі у Москві

Завантажити презентацію