Презентація на тему «Виникнення та розквіт Київської Русі»

1. Розселення східнослов'янських племінних союзів. Куявія.
2. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.
3. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
4. Запровадження християнства.
Тема 2. Виникнення та розквіт
Київської Русі План

Племенний  союз – об'єднання племен,
які мали спільну теріторію, мову, звичаї, управління.
Поляни розтошовувалися в Середньому Подніпров'ї: “…в лісах на горах понад річкою Дніпром…”.

Племенний  союз – об'єднання племен,
які мали спільну теріторію, мову, звичаї, управління.
Поляни розтошовувалися в Середньому Подніпров'ї: “…в лісах на горах понад річкою Дніпром…”.

1.Північний центр м.Новгород. Арабські автори називали Славією.
2.Південний центр м. Київ. Називали Куявією.
Об'єднані у 882 р. Олегом.

1.Північний центр м.Новгород. Арабські автори називали Славією.
2.Південний центр м. Київ. Називали Куявією.
Об'єднані у 882 р. Олегом.

План1.Міжусобна боротьба
Князь Ігор
912 - 945 рр.
підкорив деревлян і уличів, зміцнив владу київського князя,
здійснив походи на Візантію:
941 р. (невдалий)
943 - 944 рр. (укладенням мирної угоди),
загинув під час повторного збирання данини з деревлян.
Полю́ддя  — щорічне збирання данини у формі натурального оброку з підлеглого населення.

Княгиня Ольга (945 - 964)
Внутрішня:
Зовнішня:
Провела реформу системи
збору данини:
- точно встановлювались
норми данини,податків,
повинностей, ”уроків”,
“оброків”;
- засновані центри збору
данини- погости -
опорні пункти верховної
влади на місцях.
Використовувала нові
підходи у зміцненні міжнародного
авторитету Київської Русі,
віддавала перевагу мирним
способам, а не воєнним:
- у 946 р. та 957 р. здійснила
дипломатичних візити до
Константинополя, уклала
угоди;
- встановила мирні відносин з
германським імператором
Отоном.

Політика князя Святослава (964 - 972)
Внутрішня :
Зовнішня :
Посилив владу
Великого князя,
зосередевши всю
повноту влади в
руках єдиної династії.
969 р. – розділив
князівства між
своїми синами:
намісником у Києві
став старший син
Ярополк.
розширення теріторії Київської Русі :
підкоряє в'ятичив; перемогає хозарських союзників – волзьких булгар; завдає поразки Хозарському каганату.
968 р. вдалий похід проти Болгарії;
968-972 рр. боротьба з печенігами ;
969 р. другій не вдалий похід на Балкани;

Політика князя Святослава (964 - 972)
Внутрішня :
Зовнішня :
Посилив владу
Великого князя,
зосередевши всю
повноту влади в
руках єдиної династії.
969 р. – розділив
князівства між
своїми синами:
намісником у Києві
став старший син
Ярополк.
розширення теріторії Київської Русі :
підкоряє в'ятичив; перемогає хозарських союзників – волзьких булгар; завдає поразки Хозарському каганату.
968 р. вдалий похід проти Болгарії;
968-972 рр. боротьба з печенігами ;
969 р. другій не вдалий похід на Балкани;

План1.Міжусобна боротьба
Князь Володимир Великий (980-1015)
остаточно закріпив кордони Русі.
провів адміністративну реформу - землі князівства, де правили залежні від нього правителі, передавалися синам князя та боярам.
провів військову реформу.
у 988 р. охрестив Київську Русь.
першим з руських князів розпочав карбувати власну монету з зображенням тризуба.

Язичництво – поклоніння силам природи і багатьом богам
Перші християни на Русі – грецькі поселення, але до утвердження християнства
як офіційної релігії значного впливу не мали
988 р. - реформа запровадження християнства як державної релігії. “Повість минулих літ” хрещення висвітлює в рожевих тонах, але опір християнству був великий.
980 р. - Володимир запровадив пантеон язичницьких богів.
Реформа не була підтримана населенням

Монети Володимира: зображенння Христа, самого князя, тризуба.
Напис: «Володимир на столі» або «Володимир на столі, а се його срібло».

Свято-слав
Мсти-слав
Гліб
Борис
Свято-полк
Борис і Гліб
Ікона 13 ст.
1015 рік
по смерті Володимира київський престол за заповітом опинився в руках Бориса;
владу в Києві захоплює Святополк;
літописець стверджує, що він вбив Бориса, Гліба й Святослава.
Ярослав

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ (1019 -1054)
1036 р. – розгромив печенігів;
розбудовував Київ;
1051 р. - призначив першого митрополита з русичів – Іларіона;
подбав про новий принцип пристолонаслідування, що ґрунтувався на старшинстві. Київ віддав старшому синові Ізяславу.
“Руська Пpавда” – збіpник законів.

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ (1019 -1054)
1036 р. – розгромив печенігів;
розбудовував Київ;
1051 р. - призначив першого митрополита з русичів – Іларіона;
подбав про новий принцип пристолонаслідування, що ґрунтувався на старшинстві. Київ віддав старшому синові Ізяславу.
“Руська Пpавда” – збіpник законів.

«Шлях із варягів у греки»(синій колір);
Волзький торговий шлях (червоний колір);
інші торгові маршрути VIII–XI ст. (помаранчевий).

Десятинна церква - перший кам'яний храм Київської Русі(989-996 рр.)

Софіївський собор в Києві1037 р.
«посадження» на великокняжий престол,
прийоми послів,
затвердження політичних угод,
створені перші на Русі бібліотека та школа.

Мозаїка – вид образотворчого мистецтва, зображення, викладене з різнокольорової смальти (шматочків непрозорого скла). Техніка мозаїки в Київську Русь прийшла з Візантії.
«Христос-Пантократор (Вседержитель)»Головний купол Софіївського Собору

ОРÁНТА –
давньохристиянська Богоматір. Майже 10 століть це зображення Богородиці залишалося непошкодженим.

Успенська соборна церква
Києво-Печерського монастиря
1073-1078 рр.

Золотоверхий Михайлівський собор - споруджений на межі XI - XII ст. внуком Ярослава Мудрого князем Святополком

Золоті́ воро́та - головна брама стародавнього Києва.

Спасо-Преображенський собор. Чернігів 1036 р.