Презентація на тему «Українські землі у складі Російської імперії у першій половині ХІХ століття»
Тема 12. Українські землі у складі Російської імперії у першій половині ХІХ ст.
План
Адміністративно-територіальний поділ українських земель, включенних до складу Російської імперії.
Промисловий переворот.
Повстання під проводом У. Кармалюка.
Включення українських земель до
складу Російської імперії.
Адміністративно-територіальний
поділ українських земель.
Промисловий переворот та
зародження ринкової економіки.
Розвиток національного руху.
Поширення на Україну
російського та польського
суспільних рухів. Повстання під
проводом У. Кармалюка.
Включення українських земель до
складу Російської імперії.
Адміністративно-територіальний
поділ українських земель.
Промисловий переворот та
зародження ринкової економіки.
Розвиток національного руху.
Поширення на Україну
російського та польського
суспільних рухів. Повстання під
проводом У. Кармалюка.
Включення українських земель до
складу Російської імперії.
Адміністративно-територіальний
поділ українських земель.
Промисловий переворот та
зародження ринкової економіки.
Розвиток національного руху.
Поширення на Україну
російського та польського
суспільних рухів. Повстання під
проводом У. Кармалюка.
Включення українських земель до
складу Російської імперії.
Адміністративно-територіальний
поділ українських земель.
Промисловий переворот та
зародження ринкової економіки.
Розвиток національного руху.
Поширення на Україну
російського та польського
суспільних рухів. Повстання під
проводом У. Кармалюка.
Включення українських земель до
складу Російської імперії.
Адміністративно-територіальний
поділ українських земель.
Промисловий переворот та
зародження ринкової економіки.
Розвиток національного руху.
Поширення на Україну
російського та польського
суспільних рухів. Повстання під
проводом У. Кармалюка.
Включення українських земель до
складу Російської імперії.
Адміністративно-територіальний
поділ українських земель.
Промисловий переворот та
зародження ринкової економіки.
Розвиток національного руху.
Поширення на Україну
російського та польського
суспільних рухів. Повстання під
проводом У. Кармалюка.
9 губерній: 1. Полтавська, Чернігівська, Харківська губернії - Малоросійське генерал-губернаторство.
2. Київська, Подільська, Волинська губернії - Київське.
3. Катеринославська, Херсонська, Таврійська губернії та Бессарабська область - Новоросійсько-Бессарабське.
1806 - 1812 рр. - російсько-турецька війна, підписанням Бухарестського мирного договору (1812 р.).
1812 р. – французько-російська війна.
1828 - 1829 рр. – російсько-турецька війна.
Промисловий переворот – перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва.
На українських землях у складі Російської імперії розпочався у 30-40-х і завершився у 70-80-х рр. ХІХ ст.
Поява нових соціальних верств – підприємців-буржуазії та вільнонайманих працівників.
Промисловий переворот – перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва.
На українських землях у складі Російської імперії розпочався у 30-40-х і завершився у 70-80-х рр. ХІХ ст.
Поява нових соціальних верств – підприємців-буржуазії та вільнонайманих працівників.
Усти́м Кармелю́к
(1787 – 1835 рр.)
керівник повстанського руху на Поділлі у 1831-1835 рр. проти національного і соціального гніту.
У лютому-квітні 1855 р. тривала «Київська козаччина».
Грудень 1825 - січень 1826 р. - повстання Чернігівського полку.
Декабри́сти - перші російські дворяни-революціонери, які 14 (26) грудня 1825 р. збройною силою прагнули встановити в Росії конституційний лад (повалення царату та скасування кріпацтва).
1830 - 1831 рр. – Польське повстання за відродження державності, придушене російськими військами.
Перша українська таємна політична організація Кирило-Мефодіївське товариство 1846 -1847 рр. Засновники: В.Білозерський, О.Маркевич, Микола Гулак Микола Костомаров Пантелемон Куліш
«Книга буття українського народу», «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа».
«Чо́рна ра́да» - перший національно-історичний роман 1846 р. Автор відтворив події Чорної ради у Ніжині 1663 р.
Програмні документи: "Закон божий" ("Книга буття українського народу") автор М.Костомаров, "Статут Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія".
Мета: ліквідація самодержавства і кріпосного права; утворення на федерації слов'янських народів із центром у Києві.
Програмні документи: "Закон божий" ("Книга буття українського народу") автор М.Костомаров, "Статут Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія".
Мета: ліквідація самодержавства і кріпосного права; утворення на федерації слов'янських народів із центром у Києві.
Тема 13. Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій пол. ХІХ ст.
План
Включення західноукраїнських земель до кладу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ.
Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ.
Діяльність «Руської трійці» та Головної руської ради (ГРР).
Включення українських земель до
складу Російської імперії.
Адміністративно-територіальний
поділ українських земель.
Промисловий переворот та
зародження ринкової економіки.
Розвиток національного руху.
Поширення на Україну
російського та польського
суспільних рухів. Повстання під
проводом У. Кармалюка.
Включення українських земель до
складу Російської імперії.
Адміністративно-територіальний
поділ українських земель.
Промисловий переворот та
зародження ринкової економіки.
Розвиток національного руху.
Поширення на Україну
російського та польського
суспільних рухів. Повстання під
проводом У. Кармалюка.
Західноукраїнські
землі наприкінці
ХVІІІ – у першій
половині ХІХ ст.
Включення західноукраїнських
земель до складу Австрійської
імперії, адміністративно-
територіальний
поділ
західноукраїнських земель,
реформи Марії Терезії та Йосифа
ІІ та українські землі, діяльність
«Руської трійці». Діяльність
Головної руської ради (ГРР).
Включення західноукраїнських
земель до складу Австрійської
імперії, адміністративно-
територіальний
поділ
західноукраїнських земель,
реформи Марії Терезії та Йосифа
ІІ та українські землі, діяльність
«Руської трійці». Діяльність
Головної руської ради (ГРР).
Дати:
1816 р. – Товариство галицьких греко-католицьких священиків;
1833 - 1837 рр. - діяльність «Руської трійці»;
1848 р.- скасування панщини в Галичині.
Персоналії:
М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький, Л.Кобилиця, І.Могильницький.
Правління Марії-Терезії та її сина Йосифа II – епоха реформ в Австрійській імперії (з 1867 р. Австро-Угорській). 1848 р.- скасування панщини в Галичині.
Перша хвиля національного відродження в Галичині
Іван Могильницький - автор першої в Галичині «Граматики» українською мовою та наукового трактату «Відомість о руськім язиці».
Михайло Лучкай - створив шеститомну «Історію карпатських русинів» та першу в західноукраїнських землях друковану «Граматику слов'яно-руської мови».
Лук`ян Кобилиця -
громадський і політичний діяч.
в 1840 р. керівник селянського руху в австрійській частині Буковини.
За конституцією 1849 р. Буковину проголошено окремим коронним краєм з своїм сеймом та адміністрацією.
«Руська трійця»:Завдання: піднесення статусу української мови, розширення сфери її вжитку і впливу, сприяння пробудженню національної свідомості.У 1837 р. видано альманах «Русалка Дністрова».
М.Шашкевич Я.Головацький
І.Вагилевич (студенти Львівського університету)
У 1848 р. у Львові було створено першу українську громадсько-політичну організацію – Головну руську раду, яка у 1848–1851 рр. представляла українське населення Галичини у центральному уряді.
складалася з 30-ти представників інтелігенції, духівництва, очолив єпископ Григорій Яхимович.
«Зоря Галицька» – перша у Львові газета українською мовою.
У 1848 р. у Львові було створено першу українську громадсько-політичну організацію – Головну руську раду, яка у 1848–1851 рр. представляла українське населення Галичини у центральному уряді.
складалася з 30-ти представників інтелігенції, духівництва, очолив єпископ Григорій Яхимович.
«Зоря Галицька» – перша у Львові газета українською мовою.
Тема 14. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.
Національне відродження. Відкриття університетів. Зміни в освіті.
Поява «Історії русів».
Розвиток літератури, мистецтва.
Дати:
1805 р.- відкриття університету в Харкові;
1834 р.- відкриття університету в Києві.
Персоналії:
П. Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ'яненко, М.Максимович, М.Остроградський, В. Каразін.
Початкова освіта
парафіяльні школи
повітові школи
Середня освіта
губернські гімназії
ліцеї (Рішельєвськй (1817), Крем'янецький (1819), Ніжинський (1820).
Вища освіта
університети
Харківський університет (1805 р.)
Василь Каразін
(1773-1842)
вчений, винахідник.
засновник Харківського університету;
авторчисленних відкриттів в галузі хімії;
першим запропонував створення метеорологічних станцій по всій державі.
Михайло Остроградський вчений-математик.
Київський університет Св. Володимира 1834 р.
Збудований у 1837-1843 рр.
у стилі класицизм за проектом Вінченцо Беретті.
Вчений Михайло Максимович - перший ректор університету.
Рішельє́вський ліце́й (1817 р.) Названий на честь генерал-губернатора Рішельє. Новоросійський університет (1865 р.)
Національне відродження 19 ст. пробудженням національної свідомості бездержавних народів Європи.Культурно–політичний процес, у ході якого етнос (народ) починає відчувати себе як нація – територіально об'єднана етнічна спільнота, що усвідомлює історичну, культурну та економічну єдність.
Іван Котляревський (1769-1838 рр.) - 1798 р. «Енеїда» - перший твір нової української літератури.
Байка «Пан та Собака» (1818 р.) викриває самодурство панів, висловлює співчуття до безправних селян.
«Історія русів» – історичний твір, де подано у художній формі, картину історичного розвитку України від найдавніших часів до 1769 р.
Автор Григорій Полетика.
Григорій Квітка-Основ'яненко (1778-1843)
Письменник;
засновник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в українській літературі.
Твори:
«Маруся», «Сватання на Гончарівці», «Сердешна Оксана» та ін.
Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) - поет, художник. “Кобзар” (перше видання 1840 р.) “Буквар південноруський” 1861 р. для навчання дітей грамоті українською мовою у недільних школах.
Живописні твори Т. Шевченка: «Автопортрет» (1840), «Катерина» (1842), офорти з «Живописної України» на історичну тематику.
Серія картин «Дівчина з Поділля» В. Тропініна, 1816 – 1825 рр.
ХІХ ст. – доба класицизму в мистецтві
Классицизм в архітектурі: світлі барви, чіткі форми, відмова від пишного оздоблення.
В Одесі працював Тома де Томон, француз з походження, в Києві - Варфоломій Беретті.
Скульптор Іван Мартос - найвідоміший твір - пам'ятник градоначальнику та генерал-губернатору Рішельє в Одесі.