Презентація на тему «Українські обереги»
Українські обереги
Вінок у багатьох народів (зокрема в українців) – це дівоча прикраса з живих або штучних квітів, колосків, кольорового пір'я.
Вважалося, що вінок з живих квітів захищає дівчину від напасників і лихого ока. Народ вірив, що дівчина, маючи на своїй голові вінок, володіє чарами. А ще вінок на голові і для здоров'я, тому є квіти, які потрібно обов'язково вплести.
До українського віночку вплітали різноманітні квіти, а всього в одному вінку могло бути до
12 різних квіток. Кожна квітка у віночку щось символізувала.
Троянда – кохання; біла лілія – символ чистоти і невинності, вважається квіткою діви Марії; волошка – простота, ніжність вереск – самостійність; дзвоник польовий – вдячність; лавр – успіх, слава; мальва – краса, холодність; півонія – довголіття; ромашка – мир, ніжність, кохання; безсмертник – здоров'я роду людському; калина – символ краси та дівочої вроди, символ України.
Рушник – ще один національний оберіг, народний символ України.
Хліб-сіль на вишитому рушнику – то висока ознака гостинності народу.
Рушником ушановували появу немовлят в родині, одруження дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали людину в останню путь, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого.
Рушник на стіні – нeвід'ємний символ Хатнього інтер'єру; в Україні не було жодної оселі, яку б вони не прикрашали.
Хліб належить до особливо шановних символів українського народу.
З давніх часів батьки привчали дітей своїх традицій – берегти хліб. Ще з молоком матері усвоювалися високі пошанівні форми бережливого ставлення до святая святих.
На весіллі в урочистій обстановці староста вирізав верхівку короваю й підносив на тарілці молодим, а дітям дарували шишки.
Калину висаджували біля віконця на щастя, на благополуччя.
Калину в українській хаті вішали над дверима, щоб оберігала мир і спокій в оселі.
Прикрашали "спасову бороду”, щоб добрий був урожай, добробут.
Верба – ще один символ нашого народу.
Верба – це символ весни, пробудження природи: „зацвіла верба, прийшла весна”. Котики верби – то перші квіти на нашому столі, у нашій оселі.
Вербу висаджували на городах, біля ставу, річки. У народі кажуть: „Де верба, там і вода”. Тому криниці копали, де росте верба.
Вишиванки- це вишиті сорочки. Їх дарували на щастя, здоров'я найдорожчій людині.
Ще оберегом є лелеки. Лелеки на стрісі – стережуть родинне вогнище, оберігають мир в сім”ї, приносять щастя.
Українська оселя теж є оберегом для кожної людини.
Наша хатка невеличка,
Лиш комірка і світличка;
Та вона нам веселенька,
Бо в ній господарить ненька.
Наша ненька – господиня,
Чиста хата, повна скриня,
Добре прибрана комора,
Бо до праці неня скора.
Відгадай!
Хоч не солодкий,
Та дуже смачний,
Хоч сам маленький,
Проте дорогий.
Сядемо обідати –
Він на столі.
Люблять його
І дорослі, й малі.
Біле поле полотняне
Рівно ткане, чисто пране.
А по ньому голка ходить,
За собою нитку водить.
Покрутнеться так і сяк –
Зацвіте червоний мак.
Зазирне і там , і тут –
Васильки зацвітуть.
За хатою у садочку
У зеленому віночку,
У червоному намисті
Дівчинонька чепуриться.
І збігаються всі діти
Щоб на неї поглядіти,
За намисто кожен смик
Та й укине на язик.
Які ноги заввишки,
такий ніс завдовжки.
Хату на хаті має,
всім жабам рахунок знає.
Пригадай прислів'я
«Хочеш їсти калачі …
…не сиди на печі»
«Поки зерно в колоску …
… – не засиджуйся в холодку»
«Хата без рушників, …
…що оселя без дітей»
«Рушник на кілочку – …
…хата у віночку»
«Без верби і калини –…
…нема України»