Презентація на тему «Українські композитори»

Українські композитори
Підготувала учениця 10-Ф класу Семененко Анна

Семен Гулак-Артемовський

Семен Степанович Гулак-Артемовський
народився в містечку Городище на Київщині
(тепер Черкаська область) в сім'ї священника.
Закінчив Київське повітове духовне училище (1824-1830), Київську духовну семінарію (1835-1838).
Співав у хорі київського вікарія у Софійському соборі
та Михайлівському Золотоверхому монастирі.
У 1838 році Кулака-Артемовського забрав до Петербурга видатний російський композитор М.І.Глінка, який керував його навчанням. З 1839 року продовжував освіту в Італії, співав у флорентійській опері (1841—1842). Після цого співав на оперних сценах Петербурга (1842-1864) і Москви (1864-1865) .

Автор дивертисменту "Українське весілля", музики до водевіля "Ніч напередодні Іванового дня".
Своєю оперою "Запорожець за Дунаєм" (вперше поставлена 1863 р.) заклав основи українського класичного оперного мистецтва. Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема "Стоїть явір над водою" (присвячена Т. Шевченку, з яким автор дружив з 1838), "Спать мені не хочеться" тощо.
В Україні Гулак-Артемовський побував у 1843 з метою добору співаків та в 1850, коли гастролював з італійською оперною трупою. Захоплювався народною медициною, статистикою, уклав "Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії" (1854).

Автор дивертисменту "Українське весілля", музики до водевіля "Ніч напередодні Іванового дня".
Своєю оперою "Запорожець за Дунаєм" (вперше поставлена 1863 р.) заклав основи українського класичного оперного мистецтва. Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема "Стоїть явір над водою" (присвячена Т. Шевченку, з яким автор дружив з 1838), "Спать мені не хочеться" тощо.
В Україні Гулак-Артемовський побував у 1843 з метою добору співаків та в 1850, коли гастролював з італійською оперною трупою. Захоплювався народною медициною, статистикою, уклав "Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії" (1854).

Михайло Калачевський

Михайло Колачевський народився у 1851 р. в с. Попівка на Полтавщині (нині Кіровоградської обл.). Дитячі роки його минули в оточенні, де звучала народна музика.
Професійну музичну освіту він здобув у Лейпцизькій консерваторії, яку закінчив у 1876 р.
Повернувшись на Батьківщину, Колачевський оселився в Кременчуці, де намагався використати на потребу суспільства свої знання й уміння. З 1890 р., впродовж десятиліття, керує управою Кременчуцького земства.
У селі Рокитному знаходився його маєток та парк із дерев, які він привозив із різних країн світу. В цьому селі прожив майже все своє життя, написав більшість творів.
Помер Михайло Колачевський у 1907 р. Похований на власній садибі.

Михайло Колачевський народився у 1851 р. в с. Попівка на Полтавщині (нині Кіровоградської обл.). Дитячі роки його минули в оточенні, де звучала народна музика.
Професійну музичну освіту він здобув у Лейпцизькій консерваторії, яку закінчив у 1876 р.
Повернувшись на Батьківщину, Колачевський оселився в Кременчуці, де намагався використати на потребу суспільства свої знання й уміння. З 1890 р., впродовж десятиліття, керує управою Кременчуцького земства.
У селі Рокитному знаходився його маєток та парк із дерев, які він привозив із різних країн світу. В цьому селі прожив майже все своє життя, написав більшість творів.
Помер Михайло Колачевський у 1907 р. Похований на власній садибі.

Вербицький Михайло

Народився на Надсянні у родині греко-католицького священика. Коли Михайлові виповнилося 10 років, помер батько і ним та його молодшим братом Володиславом заопікувався їх далекий родич перемишльський владика Іван Снігурський, один з найяскравіших діячів Української греко-католицької церкви.
У 1828 році при перемиській катедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло. Уже на Великдень наступного 1829 року цей хор з великим успіхом дебютував в урочистому богослуженні, де Вербицький разом з Іваном Лаврівським виступили як солісти.

Згодом Михайло Вербицький вступає до Львівської духовної семінарії. Заняття музикою не перериваються: керує хором семінарії, опановує гру на гітарі, яка супроводжувала його протягом усього життя.
У другій половині сорокових років Михайло Вербицький звертається до релігійної музики — і в цей період пише повну Літургію на мішаний хор (1847), яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України. Окрім Літургії, він створює знамените «Ангел вопіяше» та ін. церковні композиції.
Коли наприкінці сорокових років налагоджується активне театральне життя, Вербицький одразу ж заходився писати музичні номери до українських театральних вистав. П'єси, що ставились на театральних сценах Львова і Галичини, здебільшого були перекладами як з української драматургії та літератури, так і з польської, французької та австрійсько-німецької драматургії. Вербицький написав музику до понад 20 вистав. У цей час Вербицький створив музику до таких вистав як «Верховинці», «Козак і охотник», «Проциха», «Жовнір-чарівник» та ін.