Презентація на тему «Українське відродження як провідна складова демократичної революції»
Українське відродження як провідна складова демократичної революції 1917-1921рр.
Тема: Українська церква.
Утворення УАПЦ
Українське відродження як провідна складова демократичної революції 1917-1921рр.
Тема: Українська церква.
Утворення УАПЦ
Основні
дати
1917-1918рр. – діяльність ЦР,
1918р. - Гетьманат,
1918 - 1919р. – Директорія,
1919р. – проголошення УАПЦ,
1930р. – «саморозпуск» УАПЦ
терміни
релігія,
конфесія,
патріархат,
митрополія,
атеїзм,
«релігія – опіум для народу»
Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ) — незалежна православна церква в Україні та в українській діаспорі Західної Європи й Північної Америки.
Українська Автокефальна (самоврядна) Православна Церква канонічна (визнана найвищою церковною владою) є правонаступницею Київської митрополії, заснованої після хрещення Київської Русі в 988 році при Св. князеві Володимиру Великому.
Вперше бажання мати цілком незалежну від РПЦ Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ) було висловлене на Подільському та Полтавському єпархіальних з'їздах, що відбулися навесні 1917 р. Наприкінці весни 1917 р. з ініціативи протоієрея Василя Липківського було засновано «Братство воскресіння», яке очолило рух за утворення УАПЦ.
Вперше бажання мати цілком незалежну від РПЦ Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ) було висловлене на Подільському та Полтавському єпархіальних з'їздах, що відбулися навесні 1917 р. Наприкінці весни 1917 р. з ініціативи протоієрея Василя Липківського було засновано «Братство воскресіння», яке очолило рух за утворення УАПЦ.
З поверненням до Києва у березні 1918р.Центральна Рада не встигла поновити розгляд релігійного питання через складну політичну ситуацію - зміну влади.
29 квітня 1918р. в столиці України встановився гетьманський режим. Павло Скоропадський сприяв відновленню української автокефальної церкви. Проте намагання Всеукраїнської церковної ради та гетьманського уряду домогтися автокефалії для Української Церкви знову наштовхнулися на спротив єпископів-росіян. Замість автокефалії єпископи погодились на автономію від Московського Патріархату.
Після антигетьманського перевороту та встановлення влади Директорії ідея автокефалії стала перетворюватися в реальність. 1 січня 1919 року був прийнятий «Закон про верховне управління Української Православної Автокефальної Синодальної Церкви».
Очолив УАПЦ Василь Липківський
Влада більшовиків , що встановилася в Україні в березні 1919р. певний час не контролювала релігійні питання, це дало можливість УАПЦ в травні 1920р. проголосити про своє відновлення як помісної церкви,а в жовтні 1921р. в Києві відбувся Перший Всеукраїнський Церковний Собор, який підтвердив автокефалію УАПЦ, та проголосив три основні принципи – автокефалію, соборність, українізацію.
Але така лояльність тривала не довго. Атеїстичне керівництво більшовицької партії повело наступ на релігію та церкву
Тисячі священників і віруючих стали жертвами червоного терору. Закривались, нищились храми, монастирі, релігія оголошувалась «опіумом для народу», віруючі ставали неповноправними громадянами.Тричі заарештовували В. Липківського. Загинув у 1938р. Така ж участь спіткала і його наступника, Миколу Борецького.
Після встановлення «червоного» режиму все священство та активні вірні УАПЦ були заарештовані, заслані та розстріляні НКВД протягом 1930 — 1937 рр. В 1930р. на Надзвичайному церковному соборі було оголошено про саморозпуск УАПЦ.
У 1942 році архієпископом Полікарпом Сікорським була спроба відродити Українську Автокефальну Православну Церкву була . Та після війни церкву заборонено більшовиками: єпископат і частина духівництва виїхала за кордон, де УАПЦ продовжувала діяти. Подальша діяльність УАПЦ аж до проголошення Україною незалежності, в основному пов'язана з Українською православною церквою США в Європі та Австралії.