Презентація на тему «Українське бароко» (варіант 5)
Українське бароко
Українське бароко або Козацьке бароко — назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVII—XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.
Період другої половини 17 — 18 століття називають епохою староукраїнської культури, тобто тієї, що передувала новій, створеній за останні два століття. Мистецтво тієї доби розвивається в стилі бароко, котрий проникає в усі культурні сфери і набуває свого розквіту у 18 столітті як відоме всьому світові «українське бароко».
Софія Київська
В цей період нового вигляду набуває Київ, створюється сучасний образ старого міста. Йде інтенсивне будівництво північного Лівобережжя, зокрема Чернігова. Типово барочні споруди будуються на західноукраїнських землях, особливо у Львові. Народжується українська національна архітектурна школа, що дала світові таких відомих майстрів як І. Григорович-Барський, С. Ковнір, Іван Зарудний.
Успенський собор Києво-Печерської лаври
Українське бароко 17 ст. називають «козацьким», бо саме козацтво було носієм нового художнього смаку. Козацтво не лише споживало художні цінності, виступаючи в ролі багатого замовника. Будучи насамперед величезною військовою і значною суспільно-політичною силою, воно виявилось також здатним утворити власне творче середовище й виступати на кону духовного життя народу ще й як творець самобутніх художніх цінностей.
Катерининська церква, Чернігів
Золотоверхий Михайлівський собор
Козацькі думи, козацькі пісні, козацькі танці, козацькі літописи, ікони, козацькі собори — все це не порожні слова. За ними — величезний духовний досвід 17 — 18 століть, значну частину якого пощастило втілити у своїй художній діяльності саме козацтву. Все це залишило в культурній свідомості народу глибокий слід. А краса козацького мистецтва породила легенду про золоте життя під булавою гетьманів, про козацьку країну, країну тихих вод і світлих зір.
Особливе місце в українському мистецтві доби бароко належало художній школі та друкарні Києво-Печерської лаври.
Сміливістю смаків відрізняються і тогочасні українські меценати з середовища духовенства чи світські.
Митрополит Петро Могила (православний ієрарх) запросив для реставрації і зміцнення мурів Софії Київської - італійського архітектора католика Октавіана Манчіні.
Іван Мазепа стає фундатором низки кам'яних церков і замовляє срібні Царські врата для собору Бориса й Гліба ( в Чернігові ) ювелірам протестантської Німеччини.
Голландський гравер протестант В.Гондіус робить портрет Богдана Хмельницького.
В Жовкві недовгий час працює німецький архітектор і скульптор Андреас Шлютер
Микола Василій Потоцький, український магнат і русин за походженням, роками працює з іноземцями архітекторами, художниками і скульпторами, серед яких - Бернард Меретин, Іван Георгій Пінзель, Готфрід Гофман, що посилює виразність українського бароко на західних землях і наближає їх форми і технології до західноєвропейських.
Висновок:
Українське козацьке бароко розвивалось під впливом норм естетики, з одного боку — європейського бароко, з другого — народної. Разом з тим воно є ланкою в розвитку загальноєвропейської культури, становлячи одну з національних шкіл цього великого художнього стилю.
Петропавлівська церква Густинського монастиря на Чернігівщині. 1693 р.
Тризубоподібна Покровська церква (Київ). 1766 р.
Дев'ятидільний дев'ятибанний Військовий Воскресенський собор (1706 - 1719 рр.) — колишній головний храмдонських козаків.
Казанська церква у Вузькому (Москва, 1697 - 1698 рр.) має виразні риси українського бароко.
Комплекс Троїцького монастиря в Тюмені, 1710-і — 1750-і рр. Закладений митрополитом Філофеєм (Лещинським) —українцем за походженням.
Худ. невідомий, 17 ст.Митрополит Петро Могила
Яков Калинович . Портрет М. Потоцького, 1771 р, Львівська національна галерея мистецтв
Франциск Смуглевич: «Смерть Яна Ходкевича в Хотині 1621 р», серед присутніх - П.Конашевич-Сагайдачний в червоному
Розп'яття з лубенським полковником Леонтієм Свічкою, кінець 17 ст.
Кінець презентації