Презентація на тему «Українська центральна рада» (варіант 2)


Рейтинг презентації 3.71 на основі 7 голосів



Слайд #1
Презентація на тему «Українська центральна рада» (варіант 2) - Слайд #1

Українська центральна рада(УЦР)


Слайд #2
Презентація на тему «Українська центральна рада» (варіант 2) - Слайд #2

Украї́нська Центра́льна Ра́да (УЦР), також Центральна Рада — спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом, після Всеукраїнського Національного Конгресу — революційний парламент України, який керував українським національним рухом. Заснована 3-4 березня 1917 року.


Слайд #3
Презентація на тему «Українська центральна рада» (варіант 2) - Слайд #3

Утворення УЦРРосійська революція 1917 року була поштовхом до піднесення українського національно-визвольного руху. За ініціативою ТУП і УСДРП у Києві 3 березня на засіданні депутатів було створено громадський комітет. В новоутвореному комітеті не було єдиної думки щодо майбутнього статусу України. 4 березня 1917 у Києві на Володимирській 42, в приміщенні українського клубу «Родина» ініціативи ТУП за участю різних партій було оголошено про утворення УЦР. Головою УЦР було обрано М.Грушевського. З часом Рада мала скликати український парламент і сформувати звітний перед ним уряд. Працювала РАДА у будівлі Педагогічного музею.


Слайд #4
Презентація на тему «Українська центральна рада» (варіант 2) - Слайд #4

Для ведення поточної праці УЦР обрала виконавчий комітет КЦР (офіційна назва Комітет Центральної Ради), який згодом перейменовано на Малу Раду. Вона складалася з членів президії й секретарів УЦР та з двох представників від політичних фракцій. За час її існування відбулося 9 пленарних сесій.


Слайд #5
Презентація на тему «Українська центральна рада» (варіант 2) - Слайд #5

Універсали
За час існування, Центральна Рада видала 4 Універсали:
Перший Універсал(10 червня 1917 року)-проголошував автономію України. Універсал був виданий на ІІ Всеукраїнському Військовому з'їзді, а 15 червня був створений Генеральний Секретаріат. Автором Універсалу був Винниченко.
Другий Універсал(3 липня 1917 року)-Україна відмовлялась від самочинного введення автономії. Дозволялась українізація війська, але під російським наглядом. Цей Універсал був проголошений на сесії УЦР.
Третій Універсал(7 листопада 1917 року)-УЦР проголосила утворення Української Народної Республіки з визначеною територією у федеративних зв'язках з Росією.
Четвертий Універсал(22 січня 1918 року)-проголошував повну незалежність УНР. Була видана низка законів( про 8-годинний робочий день, про земельну реформу, про державний герб УНР та інші.


Слайд #6
Презентація на тему «Українська центральна рада» (варіант 2) - Слайд #6

Перший Універсал
Перший Універсал


Слайд #7
Презентація на тему «Українська центральна рада» (варіант 2) - Слайд #7

Другий Універсал
Перший Генеральний Секретаріат Центральної Ради


Слайд #8
Презентація на тему «Українська центральна рада» (варіант 2) - Слайд #8

Третій Універсал
Проголошення Третього Універсалу.


Слайд #9
Презентація на тему «Українська центральна рада» (варіант 2) - Слайд #9

Четвертий Універсал
Четвертий Універсал
Герб УНР


Слайд #10
Презентація на тему «Українська центральна рада» (варіант 2) - Слайд #10

Переворот
29 квітня 1918 року за підтримкою німецьких військ відбувся переворот, який проголосив генерала П.Скоропадського гетьманом Української Держави. Своєю грамотою гетьман Скоропадський розпустив УЦР і Малу Раду, а видані ними закони скасував.


Слайд #11
Презентація на тему «Українська центральна рада» (варіант 2) - Слайд #11

Склад
При кінці липня 1917 УЦР нараховувала формально 822 депутатів. З цих 822 чоловік обрано Малу Раду в числі 58 чоловік, в якій національні меншини здобули 18 місць. Члени УЦР належали до таких груп: Всеукраїнська Рада сільських депутатів — 212, Всеукраїнська Рада військових депутатів — 158 (лист), Всеукраїнська Рада робітничих депутатів — 100, представники неукраїнських рад робітничих і солдатських депутатів — 50, Української соціалістичної партії — 20, Російської соціалістичної партії — 40, Єврейської соціалістичної партії — 35, Польської соціалістичної партії — 15, представники від міст і губерній — 84, представники професійних, просвітніх, економічних і громадських організацій та інших національних меншин (молдаван, німців, татар, білорусів) — 108.