Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія»


Рейтинг презентації 4.5 на основі 6 голосів



Слайд #1
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #1

Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія.


Слайд #2
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #2

План1. Загальний розвиток освіти в Україні 17-18 ст. 2. Києво-Могилянський колегіум.
3. Внесок КМА в скарбницю української культури та культур сусідніх народів.


Слайд #3
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #3

1. . Загальний розвиток освіти в Україні 17-18 ст. Попри несприятливі соціально-політичні умови розвитку освіта в укранських землях в другій половині 17-першій половині 18 ст. залишалася на доволі високому рівні. Про високий рівень освіти в Україні свідчать іноземні автори. Так, арабський мандрівник Павло Алепський, який побував в Україні в 1653—1656 рр., писав: "У країні козаків усі діти вміють читати, навіть сироти". За неповними даними, в Слобідській Україні в 1732р. було 129 шкіл, в 1740—1748 рр. у 7 з 10 полків Гетьманщи¬ни діяло 866 шкіл. На землях Війська Запорозького часів Нової Січі мала добру славу січова школа, де навчалися діти, зібрані з різних міст. Сільські і міські школи утримувалися громадою.


Слайд #4
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #4

На заході України аналогічні школи найчастіше існували під опікою братств. У більшості шкіл дітей вчили з Букваря, Псалтиря і Часослова, поширеним було також навчання хорового співу і нотної грамоти. Для читання вибирали традиційні церковнослов'янські тексти, але вимовлялися вони на український лад.


Слайд #5
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #5

Перші спроби запровадити в Україні обов'язкову початкову освіту були здійснені в Гетьманщині. У 1760—1762 рр. Лубенський полковник І. Кулябко наказав сотенним правлінням: усіх козацьких дітей, здібних до науки, посилати до парафіяльних шкіл, а нездібних навчати військових справ. Цю ініціативу схвалив гетьман і в 1765р. Генеральна військова канцелярія розіслала аналогічні розпорядження до всіх полків. Однак це були лише початкові кроки, які не мали подальшого розвитку. З кінця XVIII ст. сільські школи занепадають: далося взнаки закріпачення селян, вороже ставлення влади до заснованих не нею навчальних закладів.


Слайд #6
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #6

Ще одним показником відносної масовості початкової освіти є тиражі навчальних посібників; так, букварі, які вироблялися друкарнею Львівського братства, виходили в XVII ст. тиражами від 600 до 2 тис. примірників, а на початку XVIII ст. — по 6—7 тис. примірників. З середини XVIII ст. українська молодь все частіше виїжджає за кордон. Багато українців навчалось у Лейпцігу, Кенігсберзі, Страсбурзі та інших містах. Через цих вихованців західних шкіл приходили в Україну нові культурні віяння.
Зацікавлення наукою виявилося у шанобливому ставленні до книжок. Великі бібліотеки, які виникали при навчальних закладах ще в XVI ст., особливого поширення набувають у XVII—XVIII ст.


Слайд #7
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #7

Так, у XVII ст. було впорядковано бібліотеку Київської академії. У XVIII ст. великі бібліотеки мали багаті шляхетські родини, козацька старшина, єпископи, монастирі, братські школи. Зацікавленість до знань проявлялася в тому, що збирали книги з астрономії, математики, медицини, географії, історії, права.
Найбільший інтерес зустрічало природознавство. У Київській академії вивчали зоологію, фізіологію, метеорологію, все це під спільною назвою "фізика". Найбільшим авторитетом був тут Феофан Прокопович, який написав наукову працю з "фізіології" про причину нетлінності тіл печерських святих.


Слайд #8
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #8

У XVIII ст. розвинулися геодезія, географія. У приватних збірках козацької старшини зустрічаються різнорідні атласи, описи подорожей, географічні підручники, глобуси. Саме з XVIII ст. активно розвивається математика, знову ж завдяки Феофанові Прокоповичу, що навчився цінити її по західних університетах. Як учитель математики відзначився в цей час Іван Фальковський. Одночасно француз Павло Брульйон почав вчити тригонометрії.


Слайд #9
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #9

2. Києво-Могилянський колегіум.Києво-Могилянська академія — один з перших загальноосвітніх вищих навчальних закладів у Східній Європі. Вона бере свій початок від заснованої у 1615 р. Київської братської школи. У 1632 р. до неї була приєднана школа при Києво-Печерській лаврі, заснована 1631 р. Об'єднаний навчальний заклад дістав назву Києво-Могилянська колегія. Царськими указами 1694 і 1701 р. було визнано її статус як академії. Ще до присвоєння звання академії цей навчальний заклад не поступався своїм освітнім рівнем європейським університетам. Опікуном і меценатом академії став гетьман Мазепа, який збудував для неї новий будинок, новий Братський собор, часто відвідував академію, бував на диспутах і виставах.


Слайд #10
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #10

Києво-Могилянська академія


Слайд #11
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #11

Академія була безстановим навчальним закладом, тут навчалися юнаки з усіх частин України та інших слов'янських країн. В академії було 8 класів, строк навчання не регламентувався, учні могли залишатися кілька років в одному класі або після закінчення старших класів переходити в молодші для закріплення знань. Кількість учнів в 1700 р. сягала 2 тис, пізніше коливалася в межах 500—1200. Значну частину їх складали сини міщан, козаків, селян. З кінця XVIII ст. академія втрачає роль провідного культурно-освітнього центру. У 1817 р. вона була закрита, її функції перебрала Київська духовна академія (1819 р.) та Київський університет (1834 p.).


Слайд #12
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #12

У колегії (академії) зберігались національні традиції української школи, але навчання здійснювалось латинською мовою, знання якої вважали за ознаки освіченості. Окрім того, вивчалися грецька, церковнослов'янська і польська мови. Навчальна програма передбачала вивчення так званих сімох вільних наук: граматики, риторики, поетики (піїтики), філософії, математики, астрономії та фізики, як це було в єзуїтських колегіях. Увесь курс навчання тривав 12 років. Вивчення церковнослов'янської мови давало змогу не переривати зв'язку з писемною спадщиною Київської Русі, глибоке знання грецької сприяло вихованню низки відомих українських елліністів XVII-XVIII ст., У стінах академії народилося багато кантів, псалмів, дум народною мовою. Завдяки цьому українська мова розвивалася і популяризувалася.


Слайд #13
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #13

Твори студентів академії польською мовою на українську тематику сприяли їхньому поширенню поза межами України. Багато уваги приділялося вивченню музики та малярства, внаслідок чого у Києві народилась ціла мистецька школа. Велика роль академії у розвитку української філософської думки.Новий етап розвитку академії пов'язаний з діяльністю Рафаїла Заборовського-архієпископа київського 1731 р.,згодом митрополита.За його ініціативою було розширено навчальну програму,відкрито класи грецької,німецької та єврейської мов,збільлено кількість студентів.


Слайд #14
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #14

Рафаїл Заборовський


Слайд #15
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #15

Як найбільший навчальний науковий центр України Києво-Могилянська академія мала виняткове значення для розвитку освіти, науки, культури України, утвердження національної самобутності. Зі стін академії вийшли видатні політичні діячі, вчені, письменники, композитори, художники (Є. Славинецький, С Полоцький, Г. Сковорода, Я. Ковельський, гетьман України І. Самойлович).
С Полоцький
Г. Сковорода
І. Самойлович


Слайд #16
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #16

Видатними просвітителями були професори академії І. Гізель, Ф. Прокопович, С Яворський, М. Козачинський, Г. Кониський. У 1734 р. в академії вчився М. Ломоносов.
І. Гізель
С Яворський


Слайд #17
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #17

Г. Кониський
М. Ломоносов


Слайд #18
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #18

Діяльність академії мала великий вплив і на сусідні країни, особливо на Московщину, де подібного наукового центру не було. Московщина впродовж майже 200 років дуже вдало експлуатувала українську культуру, черпаючи з академії високоосвічені кадри, серед яких були Стефан Яворський, Данило Туптало (Димитрій Ростовський), Феофан Прокопович. Саме українці заклали 1649 р. в Москві першу школу. Могутній вплив мали на піднесення рівня культури у Московщині й українські книжки. Вихованці академії зробили також внесок у розвиток освіти і науки Білорусії, Молдови, південних слов'ян.


Слайд #19
Презентація на тему «Розвиток освіти.Києво-Могилянська академія» - Слайд #19

Дякую за увагу!
Ключові дати
1632 р. - створення Києво-Могилянського колегіума