Презентація на тему «Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946-на початку 1950-х років»
Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946-на початку 1950-х рр.
Україна - суб'єкт міжнародних відносин
У червні 1945 р. УРСР стала членом ООН. Восени 1945 р. Підготовча комісія ООН розробляла порядок денний першої сесії Генеральної Асамблеї ООН. Першим віце – головою Підготовчої комісії був обраний тодішній нарком закордонних справ УРСР, відомий партійно – радянський функціонер Дмитро Мануїльський. Україна вступила до численних спеціалізованих органів і агенств ООН – Статистичної комісії,Комісії з прав людини, Комітету у справах біженців і переміщених осіб. До 1950 р. УРСР стала членом 12 міжнародних організацій.
29 червня 1945 р. було підписано радянсько – чехословацький договір про включення Закарпатської України до складу УРСР. У листопаді 1945 р. його було ратифіковано Національними зборами Чехословацької Республіки, а 22 січня 1946 р. у складі УРСР було створено Закарпатську область з центром у місті Ужгороді.
Наприкінці 1945 р. територія УРСР збільшилась до понад 580 тис.км
Влада за часів пізнього сталінізму
Й.Сталін відверто ігнорував керівні органи державної партії. З'їзди не скликалися до жовтня 1952р. Понад 5 з половиною років не скликались пленуми ЦК. У жовтні 1952 р. відбувся перший після війни XIX з'їзд державної партії, яка стала називатись Комуністичною партією Радянського Союзу(КПРС)
Лютий 1942р. – грудень 1947 р. уряд республіки очолював Микита Хрущов.
Березень 1947р. – грудень 1947 р. на вищій партійній посаді перебував Л. Каганович
Потім знову Хрущов, і пробувши на цій посаді 2 роки, волею генсека Сталіна знову опинився в Москві, а першим секретарем ЦК КП(б)У став Л.Мельников
Відбудова промисловості
Українська промисловість відбудовувалась досить швидко, якщо порівняти досягнуті результати з масштабами руйнувань. Об'єкти, потрібні центральному керівництву, не відчували труднощів з фінансуванням. Відбудовані підприємства починали одразу працювати на загальносоюзний народно господарський комплекс.
У відновленні Дніпрогесу брали участь 120 підприємств СРСР. У березні 1947 р. дав електричний струм перший генератор Дніпрогесу. 1950 р. в Україні вироблялося більше електроенергії, ніж напередодні війни. У 1948 р. виник грандіозний « Сталінський план перетворення природи » , який вимагав величезних капіталовкладень на спорудження дніпровських електростанцій і каналів від Дніпра в посушливій місцевості Південної України і в Крим.
Дніпровська ГЕС напередодні війни. Запоріжжя
Руїни Дніпрогесу. 1944 р.
Відбудова Краматорського металургійного заводу
Голод 1946-1947 рр.
Зима 1945-1946 рр. видалась малосніжною. Весна й літо 1946 р. на півдні України виявилися найбільш посушливими за останні півсотню років. Отже,погодні умови складалися навіть гірше, ніж у 1921 р. У середньому по Україні врожайність зернових не перевищила 3,8 центнера з гектара. На півдні колгоспники не змогли повернути посіяного. Однак виняткові погодні умови вплинули на розміри хлібозаготівельного плану. У листопаді 1946 р. ,коли стало зрозуміло, що з України витиснули все наявне зерно, але хлібозаготівельного плану не виконали.
Залишені без допомоги південні області республіки пережили трагічну зиму 1946-1947 рр. У Одеській,Ізмаїльській,Кіровоградській,Миколаївській,Херсонській областях голод тривав аж до нового врожаю. Кількість хворих на голодну дистрофію у червні перевищувала мільйон осіб,кількість померлих від голоду серед госпіталізованих дійшла до 102 тис. осіб. Однак дані про чисельність жертв неповні.
Становище сільського господарства
Радянська держава завжди розв'язувала свої економічні проблеми за рахунок села, а під час післявоєнної розрухи – тим більше. Тиск держави на колгоспи взяли на свої плечі жінки.
У МТС катастрофічно не вистачало техніки, запчастин,пального. Коней у колгоспах залишилось мало, і орати часто доводилось на селянських коровах, які після цього різко знижували надої.
Порівняно з довоєнним рівнем істотно зросли поставки технічних культур, передусім цукрових буряків.Застосовувалися методи батога та пряника. Пряником було «соціалістичне змагання». Політика батога виявилась в указі М.Хрущова : «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський , паразитичний спосіб життя». Цей указ став для місцевої влади засобом шантажу й залякування колгоспників.
Розгром греко -католицької церкви
Радянізація Західної України почалася, як і в передвоєнні роки , з репресій. 1 листопада 1944 р. помер Андрей Шептинський. Це полегшило задуману Сталіним ліквідацію греко - католицької церкви. Духовенству і віруючим було запропоновано злитися з Російською православною церквою. Після того як вищі ієрархи греко – католицької церкви відмовилися розглянути таку пропозицію. Новопризначений митрополит Й.Сліпий у квітні 1945 р. був заарештований з групою єпископів за стандартним звинуваченням у співробітництві з німецькими окупантами. У цьому ж місяці ініціативна група віруючих на чолі з священиком Г. Костельником зібрала у львові собор, який прийняв рішення про скасування Берестенської унії 1596 р. За межами СРСР, під радянським тиском унія була ліквідована 1950.
Індустріалізація західних областей
Політику радянізації здійснювали руками тих,хто добровільно або під тиском їхав на постійну роботу в західні області. Масштаби таких переселень були істотними. У прийнятому в березні 1946 р. законі про п'ятирічний план окремим пунктом формулювалося завдання перетворити Львів на великий промисловий центр. У 1946 – 1947 рр. в Дрогобицькій області було відкрито газові родовища, а в 1949 р. – побудовано найбільший тоді в СРСР і Європі магістральний газопровід Дашава – Київ.
З 1949 р. у Львівсько – Волинському вугільному басейні почалось шахтне будівництво.
Став до ладу потужний цементний завод у Миколаєві Дрогобицької області.
Колективізація села
У західних областях налічувалося десятки тисяч хуторів і тисячі дрібних сіл. У травні 1945р. З ініціативи М.Хрущова з'явилася компартійно-радянська постанова про утворення земельних общин,які мали регулювати користування угіддями, утворювати супряги, щоб допомагати господарствам у обробці землі. За 1945 р. було організовано близько 240 тис. супряг. Влаштовувалися екскурсії в колгоспи східних областей, щоб селяни переконались в перевагах колективного господарювання та розповіли про це односельцям. На заможних селян держава скеровувала вістря податкового тиску. З початком колективізації поширилось пряме розкуркулення заможних господарств. До середини 1950 р. в 7190колгоспах було об'єднано 98% селянських господарств.
Операція «Вісла»
28 квітня 1947 р. розпочалась акція «Вісла» , тобто примусове виселення українців у глиб Польщі, їх переселяли із так званого Закерзоння, тобто з давніх українських земель, що опинилися на польському боці лінії кордону. С Моссор запропонував план переселення українців у західні землі. Фактично кожного українця було потрактовано як співучасника УПА, як «націоналіста».
На збирання людям давали 2-3 години, брати з собою в дорогу дозволялось лише найнеобхідніше. Селян довго тримали у пересильних пунктах. На нових місцях, як правило, переселенцям виділяли найгірші землі. Не лише влада, а й сусіди ставилися до них переважно вороже, вважали й називали їх « українськими бандитами».
Переселення близько 150 тис. осіб знелюднило Бескиди.
Наслідки радянізації західноукраїнських земель у повоєнний період
Радянізація західноукраїнських земель супроводжувалася, як і радянізація основної частини України, масовими репресіями. Найголовнішим наслідком радянізації західноукраїнських земель слід вважати особливо активну участь їх населення в національно – визвольному русі, безпосереднім наслідком якого стала суверенізація України.
Важливою складовою радянізації були заходи, пов'язані з ліквідацією неписьменності й створення мережі загальноосвітніх і вищих навчальних закладів з українською мовою викладання.
Головним аспектом радянізації була колективізація сільського господарства. На відміну від основної частини України,де колективізація села на переламі 20-х і 30-х рр. супроводжувався переважно «глухим» спротивом (саботажем), тут опір набув збройних форм завдяки сприятливим природним умовам і наявності в регіоні повстанських структур ОУН і УПА. Десятирічне протистояння ОУН і УПА збройним силам наддержави було можливим тільки тому, що національно – визвольна боротьба поєднувалась з соціально – економічною боротьбою селянства.
Важливим наслідком радянізації регіонів, які перебували на кордоні з Європою, було швидке подолання їхньої віковічної економічної відсталості. Тоталітарна влада, яка зосереджувала у своїх руках всі економічні ресурси наддержави, спромоглася за короткий термін індустріалізувати основну частину західноукраїнських земель. Індустріалізація регіону здійснювали, враховуючи наявні тут корисні копалини ( нафта, газ, вугілля, сірка)
Культурне життя
Запровадження 7-річного навчання і створення 1300 шкіл на 400 тис. учнівських місць
У 1946р. Було здійснено пуск першого в УРСР атомного реактора
В 1948-1951 рр. розроблено першу в СРСР електронно – обчислювальну машину
У літературу прийшли молоді письменники, збагачені життєвим досвідом недавньої війни: Олесь Гончар(роман «Прапороносці»), Віктор Некрасов (роман « В окопах Сталінграда»), Максим Рильський, Юрій Яновський.
Продовжували свою творчість художники: М.Глущенко, М.Дерегус, О.Шовкуренко
Композитори: К.Данькевич, Д.Хлебанов
Актори: А.Бучма, Н.Ужвій, Г.Юра, Ю.Шумський та ін.
На трьох кіностудіях у Києві, Одесі і Ялті випускалися фільми, які йшли в загальносоюзний прокат
Підготувала Штанько Дар'я