Презентація на тему «Музика Київської Русі» (варіант 2)

Музика Київської Русі
Підготував Венцеславський Данило

Усі найбільш важливі події життя Київської Русі тісно пов'язані з музикою. Свята — родинні (народження або весілля), громадські або землеробські — супроводжувалися обрядовими піснями, музикою, танцями та видовищами. З піснями вирушали у воєнний похід. У супроводі ритмічних звуків бубнів та труб-зурн вступали в бій з ворогом, з піснями святкували перемоги. Піснями-плачами та голосіннями супроводжувався поховальний обряд.

До давньоруського музичного інструментарію входили різноманітні інструменти: духові — зурни, свірелі (сопелі), різні флейти, сопілки, орган; щипкові — гуслі, арфа, лютня, псалтир; смичкові — гудок, смик; ударні — бубни, накри, тарілки, аргани. Зараз детальніше про деякі з них:

1. Ріг — музичний інструмент. Являє собою порожній ріг зі спеціальним отвором для вдування повітря й одержання звуку в його трохи зрізаній верхній частині. Він є одним з ранніх видів амбушурних музичних інструментів або труб. Ріг належить до сигнальних мисливських чи військових інструментів, іноді його використовували й для культових потреб.

2. Сопілка— народний духовий музичний інструмент, в Україні відомий з княжих часів. Виготовлявся із калинової гілки, бузини, ліщини, очерету та ін. Довжина сягала 30-40 см, у нижньому кінці просвердлювали 5-6 дірочок. У західних регіонах побутували різновиди сопілки — денцівка, дводенцівка, флояра.

3. Гудок — триструнний скомороший музичний інструмент з корпусом грушевидної форми, на якому грали лукоподібним смичком. Під час гри стоячи корпус упирали до грудей, сидячи - ставили на коліно. Мелодію здебільшого грали на одній струні, дві інші звучали як бурдонні, тобто на постійній висоті.

4. Бу́бон — дуже поширений ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку у вигляді обруча, на який з одного боку натягнуто шкіру. У прорізах обруча встановлено малі металеві тарілочки— брязкальця. Відомий з давніх часів.

5. Гу́слі (гу́сла) — старовинний щипковий музичний інструмент, найпоширеніший на Київській Русі. Є найстародавнішим руським струнним щипковим музичним інструментом, у якому струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Виконавець на гуслах називається гуслярем. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем. Існує три різновиди гуслів:
кри́лоподібні або дзвінчасті
шо́ломоподібні або Гуслі-псалтир
клаві́роподібні прямокутні на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гуслі, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.