Презентація на тему «Коліївщина» (варіант 1)
Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі.
Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Ґонта.
Повстання почалося святочним проголошенням його в Мотронинському манастирі на Зелені Свята 29-го травня 1768 року. Але підготова до повстання, згідно з опінією польських і українських сучасників, тривала кілька літ. Максим Залізняк у 1767 році прибув із 18-ма козаками до Мотронинського манастиря й тут зробив свою тимчасову квартиру. Щоб замаскувати ціль свого побуту, Залізняк записався разом із його товаришами в послушники, які, нібито, готовились поступити в монаший чин.
Повстання почалося святочним проголошенням його в Мотронинському манастирі на Зелені Свята 29-го травня 1768 року. Але підготова до повстання, згідно з опінією польських і українських сучасників, тривала кілька літ. Максим Залізняк у 1767 році прибув із 18-ма козаками до Мотронинського манастиря й тут зробив свою тимчасову квартиру. Щоб замаскувати ціль свого побуту, Залізняк записався разом із його товаришами в послушники, які, нібито, готовились поступити в монаший чин.
На Зелені Свята, 29-го травня 1768 року, зібралася в Мотронинському манастирі велика кількість прочан. Після Богослужіння перед церкву заїхало кілька возів зі зброєю, - переважно з ножами, - і кількадесят кінних козаків. Максим Залізняк відчитав спеціяльну відозву, відому в переданні під назвою "Золота Грамота", із закликом до всенароднього повстання проти польських окупантів України з метою винищення їх, або прогнання з України й відновлення Гетьманщини. Повстання гайдамаків почалося.
На Зелені Свята, 29-го травня 1768 року, зібралася в Мотронинському манастирі велика кількість прочан. Після Богослужіння перед церкву заїхало кілька возів зі зброєю, - переважно з ножами, - і кількадесят кінних козаків. Максим Залізняк відчитав спеціяльну відозву, відому в переданні під назвою "Золота Грамота", із закликом до всенароднього повстання проти польських окупантів України з метою винищення їх, або прогнання з України й відновлення Гетьманщини. Повстання гайдамаків почалося.
Повстанське військо здобуло Жаботин, Смілу, Черкаси, Богуслав, Канів, Лисянку. Сили повстанців швидко зростали. На початку червня 1768 року повстанське військо наблизилося до Умані, яка належала магнатові С. Потоцькому. Проти гайдамаків Максима Залізняка шляхта вислала полк надвірних козаків на чолі з уманським сотником Іваном Ґонтою. Проте Ґонта разом з козаками перейшов на бік повсталих і розпочав наступ 9 червня 1768 на Умань. Після здобуття 10 червня Умані повстанські загони розташувались табором поблизу міста. Рада повстанців обрала М.Залізняка гетьманом і князем смілянським, а І. Ґонту — полковником і князем уманським.
Взяття Умані:
14-го червня 1768 року Гонта з усією козацькою міліцією приєднався до повстання. З'єднані сили повстанців ліквідували польський табір у Грековому Лісі, в якому мало бути від 5 до 8 тисяч польських панів із челяддю та жидів, і підійшли під Умань.
17-го червня 1768 р. вранці з мурів Умані поляки побачили наближення військ.146 Вони були певні, що це повертається Гонта з міліцією по розгромленні коліїв. Але побачивши , що за спиною Гонти маршували лави коліїв, і польська старшина кинулася зачиняти всі ворота. Зчинився переполох.
Ранком 18-го червня Младанович(генеральний губернатор Умані) скликав усіх жидів казав їм навантажити фіри сукном та дорогими подарунками й післати це Гонті, благаючи у нього пощади для міста. Гонта й Залізняк зажадали, щоб місто здалося, запевняючи, що в такому випадку полякам і жидам буде запевнена змога безпечно виїхати з родинами з України в Польщу. Поляки відкинули ультиматум. Почалася облога міста.
Ранком 18-го червня Младанович(генеральний губернатор Умані) скликав усіх жидів казав їм навантажити фіри сукном та дорогими подарунками й післати це Гонті, благаючи у нього пощади для міста. Гонта й Залізняк зажадали, щоб місто здалося, запевняючи, що в такому випадку полякам і жидам буде запевнена змога безпечно виїхати з родинами з України в Польщу. Поляки відкинули ультиматум. Почалася облога міста.
21-го червня недалеко брами появився Гонта з білою хоруговкою, викликаючи Младановича на переговори, той погодився і казав впустити до міста Гонту й гурт його охорони. Але польські старшини, не дбаючи про збереження вимоги безпеки мирної делегації, кинулися зі зброєю на Гонту, щоб його вбити. Зав'язалась боротьба, під час якої у відкриту браму вскочило багато повстанців, а за ними ввійшли й головні сили коліїв.
21-го червня недалеко брами появився Гонта з білою хоруговкою, викликаючи Младановича на переговори, той погодився і казав впустити до міста Гонту й гурт його охорони. Але польські старшини, не дбаючи про збереження вимоги безпеки мирної делегації, кинулися зі зброєю на Гонту, щоб його вбити. Зав'язалась боротьба, під час якої у відкриту браму вскочило багато повстанців, а за ними ввійшли й головні сили коліїв.
Наступила кривава розправа, відома в польській мемуаристичній літературі під назвою "уманська різня", в якій загинуло від п'яти до вісімнадцяти тисяч осіб польської шляхти й жидів. Багато польських жінок і дітей урятував від загибелі Гонта, доручивши перевести їх до української церкви, або до своєї квартири в домі українського міщанина Багатого, а між ними й дочку та сина губернатора Младановича, які залишили опісля свої спомини про події в Умані. Врятувавши від смерті багатьох поляків, Гонта дотримав свого слова й зробив «Велике обрізання» єврейського народу.
Відновлення Гетьманщини
22-го червня 1768 року в Умані під гарматні і крісові постріли проголошено святочно відновлення Гетьманщини. У проголошенні було подано, що панщину і шляхетство зноситься, всі українці будуть вільними козаками і вся українська земля буде зватися по-давньому "Гетьманщина" щодо свого політичного стану.
Відновлення Гетьманщини
22-го червня 1768 року в Умані під гарматні і крісові постріли проголошено святочно відновлення Гетьманщини. У проголошенні було подано, що панщину і шляхетство зноситься, всі українці будуть вільними козаками і вся українська земля буде зватися по-давньому "Гетьманщина" щодо свого політичного стану.
Гетьманом відновленої української держави було обрано Максима Залізняка, а головним комендантом збройних сил уманського полковника Івана Гонту. Комендантом міста Умані призначено сотника Пантелеймона Уласенка.
Придушення повстання
Бачучи свою неспроможність протиставитися переможним ударам коліївського повстання польський уряд удався із просьбою про поміч до московського уряду і її одержав. 26 червня 1768 р. російські частини оточили повстанський табір і по-зрадницькому схопили керівників повстанців М. Залізняка, І. Ґонту та С. Неживого, а їхні загони роззброїли. Решту гайдамацьких загонів було розбито в боях. Остаточно повстання було придушено тільки у квітні-травні 1769 р.
Висновок:
Коліївщина мала важливе значення для України в цілому. Це була відчайдушна спроба нашого народу відновити лад Гетьманшини та здобути собі свободу й висвободитися від польсько-єврейського ярма. Вона почала набирати національно-визвольних обертів , але була підступно придушена царськими військами, яких колії вважали своїми братами.
Кінець презентації.