Презентація на тему «Директорія УНР» (варіант 3)
Директорія УНР
Директорія УНР — найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року.
Склад Директорії•В. Винниченко (член УСДРП), • С.Петлюра (член УСДРП)- головний отаман армії УНР, • Ф. Швець ( член УПСР)- професор геології, • А.Макаренко ( представник об'єднаної рада залізничників України)- безпартійний, • П. Андрієвський ( член Української партії Самостійників-соціалістів)- адвокат;
Склад Директорії•В. Винниченко (член УСДРП), • С.Петлюра (член УСДРП)- головний отаман армії УНР, • Ф. Швець ( член УПСР)- професор геології, • А.Макаренко ( представник об'єднаної рада залізничників України)- безпартійний, • П. Андрієвський ( член Української партії Самостійників-соціалістів)- адвокат;
Причини приходу до влади:
Програмні завдання Директорії, проголошені в Декларації 26 грудня 1918 року
Директорія намагалася встановити в Україні національний варіант радянської влади
Становище нової влади
Зовнішня політика Директорії
Економічна ситуація за часів Директорії
По причині критичного політичного та військового становища в республіці Директорії не вдалося налагодити управління економікою.
Великі економічні втрати
в результаті першої світової війни та революційних подій
Значно знизився рівень видобутку вугілля. У 1918 році було видобуто 34,8 % вугілля порівняно з 1913, а в 1919 — лише 20,5 %.
Залізо-рудна і марганцева промисловість у 1919 році майже повністю припинила свою діяльність
Різко скоротила виробництво машинобудівна промисловість України.
Негативний відбиток на матеріальному становищі населення, особливо міського
Тисячі робітників, рятуючись від голодної смерті, тікали з міст у село
Торгівля набула спотворених форм
Вирішення земельного питання
Більшість селян розцінили ці заходи як поміщицькі та прокуркульські.
Поміщики та буржуазія теж були невдоволені політикою Директорії, яка ігнорувала їхні інтереси.
Чому Директорії не вдалося надовго втримати владу?
Недоліки
Падіння ДиректоріїВ квітні 1919 року на Правобережжі були розгромлені війська Директорії, і станом на весну 1919 року на території України знову було встановлено радянську владу.
ВИСНОВОК:Опинившись на перехресті політичних перспектив, лідери Директорії не змогли їх реалізувати і запропонувати програму реформ, що влаштувала б основну частину населення.