Презентація на тему «Білоцерківський договір»
ЧІБС УБС НБУ
Білоцерківський договір
Білоцеркі́вський ми́рний до́говір - договір між польським урядом і гетьманом України Богданом Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 18 (28) вересня 1651 року після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви.
Згідно з умовами цього договору кількість реєстрового війська зменшувалася з 40 тис. до 20 тис.чол. Не вписані до реєстру козаки мали повертатися у підданство шляхти.
Польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах. Магнатам і шляхті поверталися їхні маєтки.
Богдан Хмельницький залишався гетьманом, але після його смерті король дістав право призначати і звільняти гетьманів.
Польський сейм не затвердив статті Білоцерківського мирного договору.
Намагання Хмельницького стабілізувати становище успіху не мали. Поява у березні 1652 р. на Лівобережжі підрозділів польської армії викликала тут новий спалах боротьби.
Виникла загроза вибуху громадянської війни, що могла знищити молоду державу.
Гетьман вчасно зрозумів цю страшну небезпеку і з кінця квітня розпочав мобілізацію полків для наступу проти ворожого 20-тисячного війська, яке стояло табором під Батогом.
Загинуло близько 15 тис.поляків , у тому числі гетьман М.Калиновський. Народні маси України й запорозькі козаки були невдоволені Білоцерківським миром настільки, що Богдану Хмельницькому довелося їх утихомирювати. Боротьба повинна була розгорітися з новою силою.
Поразка поляків викликала масове повстання проти шляхти, і до початку липня на всій території України відновлюється функціонування національних органів влади.
Богдан Хмельницький використав Білоцерківський договір для перепочинку і підготовки нового воєнного виступу проти шляхетської Польщі. Після початку воєнних дій Білоцерківський договір в травні 1652р. був анульований Б. Хмельницьким.
Отже, Білоцерківська умова мала ще більш умовний характер і була ще менше тривка, як Зборівська. Спираючись на збройну силу, польська шляхта почала повертатися на Україну. За винятком відносно невеликої кількості включених до реєстру, більшість селян і козаків постали перед загрозою закріпачення.
