Презентація на тему «Бандера Степан Андрійович» (варіант 1)


Рейтинг презентації 3.75 на основі 4 голосів



Слайд #1
Презентація на тему «Бандера Степан Андрійович» (варіант 1) - Слайд #1

Бандера Степан Андрійович
Підготували:
Учениці 6 (10)-А класу
Федорів Вікторія,
Покачайло Анастасія,
Верма Сангіта,
Шалата Ольга,
Микитин Юлія


Слайд #2
Презентація на тему «Бандера Степан Андрійович» (варіант 1) - Слайд #2

Степа́н Андрі́йович Банде́ра (1 січня 1909, Старий Угринів, тепер Калуського району Івано-Франківської області — † 15 жовтня 1959, Мюнхен, ФРН) — видатний український політичний діяч, ідеолог і теоретик українського націоналістичного руху ХХ століття після розколу Організації українських націоналістів голова Проводу ОУН-Б.


Слайд #3
Презентація на тему «Бандера Степан Андрійович» (варіант 1) - Слайд #3

Дитячі роки (1909–1927)
Дитинство Степан провів в Старому Угринові, в домі своїх батьків і дідів, виростаючи в атмосфері українського патріотизму та живих національно-культурних, політичних і суспільних зацікавлень. Фронти першої світової війни чотири рази в 1914–1915 і 1917 роках пересувалися через його рідне село. Літом 1917 року жителі Галичини стали свідками проявів національно-революційних зрушень та революції в армії царської Росії. У своїй автобіографії Степан Бандера згадує також про «велику різницю між українськими та московськими військовими частинами».


Слайд #4
Презентація на тему «Бандера Степан Андрійович» (варіант 1) - Слайд #4

З самого дитинства С. Бандера був свідком відродження і будови української держави. З листопада 1918 р. його батько був послом до парламенту Західньо-Української Народньої Республіки — Української Національної Ради в Станіславі і брав активну участь у формуванні державного життя в Калущині.
У вересні, або жовтні 1919 року Степан Бандера вступив до української гімназії в Стрию, де вчився до 1927 року. В третьому класі (від 1922 р.) він стає учасником Пласту; у Стрию був у 5-му пластовому курені імені князя Ярослава Осмомисла, а після закінчення гімназії — в 2-му курені старших пластунів «Загін Червона Калина».
Весною 1922 р. від туберкульозу горла помирає його мати.


Слайд #5
Презентація на тему «Бандера Степан Андрійович» (варіант 1) - Слайд #5

Юність (1927–1934)
У середині 1927 року Бандера успішно склав випускні іспити в гімназії і вирішив поступати в Українську господарську академію в Подебрадах (Чехословаччина), проте польська влада відмовила в наданні молодій людині закордонного паспорта, і він був змушений на рік залишитися в Старому Угринові. У 1927–1928 роках Степан Бандера займався культурно-освітньою та господарською діяльністю в рідному селі (працював у читальні «Просвіти», провадив театрально-аматорський гурток і хор, заснував руханкове товариство «Луг» і належав до засновників кооперативів). При цьому керував організаційно-вишкільною роботою по лінії підпільної УВО в довколишніх селах.
У вересні 1928 року він переїхав до Львова і тут записався на агрономічний відділ Високої Політехнічної Школи, де вчився до 1933 року. Перед дипломним іспитом через політичну діяльність його було арештовано і ув'язнено.
У студентські роки брав активну участь в організованому українському національному житті. Був членом українського товариства студентів політехніки «Основа» та членом управи Кружка студентів-рільників. З товариством «Просвіта» їздив по неділях та святах в поїздки в довколишні села Львівщини з доповідями та на допомогу в організації інших подій. У ділянці молодіжних і спортивно-руханкових організацій був активним передусім у Пласті, як член 2-го куреня старших пластунів «Загін Червона Калина», в Українському Студентському Спортовому Клубі (УССК), а деякий час теж у товариствах «Сокіл-Батько» і «Луг» у Львові. Займався бігом, плаванням, лещатарством, мандрівництвом.
21 жовтня 1928: Генеральна рада "Загону Червона калина" в Академічному домі у Львові. Степан Охрімович, Володимир Калинович, Володимир Ерденбергер, Михайло Поточняк. Стоять: Осип Тюшка, , Осип Каратницький, Степан Бандера, Юліан Гошовський, Ярослав Рак, Ярослав Падох,


Слайд #6
Презентація на тему «Бандера Степан Андрійович» (варіант 1) - Слайд #6

У 1932–1933 рр. виконував функцію заступника крайового провідника, а в середині 1933 р. був призначений крайовим провідником ОУН і крайового коменданта УВО на ЗУЗ. В липні 1932 р. Бандера з кількома іншими делегатами від КЕ ОУН на ЗУЗ брав участь у Конференції ОУН у Празі (так звана Віденська Конференція, яка була найважливішим збором ОУН після установчого конгресу). У 1933 р. брав участь в конференціях в Берліні і в Гданську.
Під керівництвом Бандери ОУН відходить від експропріаційних акцій і починає серію каральних акцій проти представників польської окупаційної влади. У цей період ОУНівцями було здійснено три політичних вбивства, що отримали значний розголос — шкільного куратора Гадомського, звинувачуваного у нищенні поляками українського шкільництва та полонізації, працівника ГПУ Олексія Майлова як протест проти Голодомору в Україні та вбивство міністра внутрішніх справ Пєрацького, за якого польська влада провела криваві акції «пацифікації» (умиротворення) українців. Степан Бандера здійснював загальне керівництво замахами на Майлова і Пєрацького.
Пам'ятна дошка встановлена на будівлі школи в місті Стрию, де колись навчався Степан Бандера


Слайд #7
Презентація на тему «Бандера Степан Андрійович» (варіант 1) - Слайд #7

В ув'язненні. Вихід із в'язниці (1936–1939)
У червні 1934 року був ув'язнений польською поліцією і перебував під слідством у в'язницях Львова, Кракова й Варшави до кінця 1935 року. З 18 листопада 1935 до 13 січня 1936 проходив Варшавський процес, на якому Бандера, разом з 11 іншими обвинуваченими, був суджений за приналежність до ОУН та за організацію вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького. Бандеру засудили до смертної кари, яку замінено на довічне ув'язнення. Після того він сидів у в'язницях «Święty Krzyż» («Святий Хрест») коло Кельц, у Вронках коло Познаня і в Бересті до вересня 1939 року. 13 вересня, коли положення польських військ на тому відтинку стало критичним, в'язнична адміністрація і сторожа поспішно евакуювалися, а в'язні вийшли на волю.
У першій половині січня 1940 року Бандера прибув до Італії. Був у Римі, де станицею ОУН керував проф. Є. Онацький. Там він зустрівся з своїм братом Олександром, який жив у Римі від 1933–1934, студіював там і зробив докторат з політично-економічних наук, одружився і працював у нашій місцевій станиці.


Слайд #8
Презентація на тему «Бандера Степан Андрійович» (варіант 1) - Слайд #8

Трагічна доля рідних Степана Бандери
З початком окупації України нацистськими військами один із загонів опору очолив молодший брат Степана — Богдан. Він загинув у 1942 чи 1943році.
5 липня 1941 у Кракові Степан Бандера був заарештований. За ним до Берлінапоїхала дружина Ярослава з тримісячною донькою Наталкою, щоб перебувати близько до чоловіка. Бандеру утримували спочатку у в'язниці, потім — у концтаборі Заксенгаузен, де він перебував до 1944 року. Братів Олександра (доктора політекономії) та Василя (випускника факультету філософії Львівського університету) у 1942 році вбили польські наглядачі.
Андрія Михайловича Бандеру — батька Степана, було вбито радянською владою. Сестер Оксану та Марту-Марію у 1941 р. було заарештовано і заслано до Сибіру.
Храм у Кракові, де Бандера одружився


Слайд #9
Презентація на тему «Бандера Степан Андрійович» (варіант 1) - Слайд #9

Останні роки
Напруженими для сім'ї були повоєнні роки, адже радянські спецслужби полювали не лише за провідником національного руху, а й за його дітьми. Наприклад, до 1948 року сім'я шість разів змінюватиме місця проживання: Берлін, Інсбрук,  Зеєфельд, Мюнхен, Гільдесгайм, Штарнберг. Зрештою, через необхідність дати доньці хорошу освіту, сім'я у 1954 році остаточно переїжджає до німецького міста Мюнхен (Баварія). Батьки намагались приховати від Наталки важливість персони її батька, щоб не наражати дівчинку на небезпеку. Спогади Наталки, доньки Степана Бандери, про той час:
“Маючи тринадцять років, я почала читати українські газети і читала багато про Степана Бандеру. З бігом часу, на підставі різних спостережень, постійної зміни прізвища, як і через факт, що навколо мого батька було багато людей, в мене виникли певні здогади. Коли раз один знайомий проговорився, то я вже була певна, що Бандера – це мій батько.”


Слайд #10
Презентація на тему «Бандера Степан Андрійович» (варіант 1) - Слайд #10

Вбивство
15 жовтня 1959 року в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров'ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію. Два роки пізніше, 17 листопада 1961 р., німецькі судові органи проголосили, що вбивцею Степана Бандери є Богдан Сташинський з наказу Шелепіна і Хрущова.
Після докладного слідства вбивцю засудили на 8 років важкої в'язниці, хоча Німецький Верховний Суд у Карлсруе затвердив, що головним обвинуваченим у вбивстві Бандери є радянський уряд у Москві.


Слайд #11
Презентація на тему «Бандера Степан Андрійович» (варіант 1) - Слайд #11

Вшанування пам'яті
Прізвище «Бандера» стало одним із символів українського національно-визвольного руху XX сторіччя. Після проголошення незалежності багато молодіжних, політичних та громадських організацій названо на його честь. Одною з неформальних назв Львова є «Бандерштадт», тобто «місто Бандери». На Волині проводять музичний фестиваль «Бандерштат».
1 січня 2009 року з нагоди 100-річчя з дня народження Степана Бандери Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» видало пам'ятний конверт[32], а також поштову марку[33], автором яких є Василь Василенко. На лицьовій стороні конверта поміщено зображення Степана Бандери, під яким розміщено логотип Організації Українських Націоналістів (увінчаний державним прапором України). Нижче зображення є напис «100 років від дня народження» та факсиміле особистого підпису провідника ОУН[34].
2009 рік на Тернопільщині проголошено «Роком Степана Бандери».


Слайд #12
Презентація на тему «Бандера Степан Андрійович» (варіант 1) - Слайд #12

Пам'ятники Степану Бандері
Оскільки постать Бандери за доби СРСР була заборонена панівною комуністичною ідеологією, а діяння боротьбиста за незалежність України розглядалися лише з позицій боротьби з українським націоналізмом, а також через призму військової жорстокості, і, таким чином, часто викривлювались і фальсифікувались, всі сучасні пам'ятники Бандері встановлені у 1990—2000-і роки.
Пам'ятник у Івано-Франківську
Пам'ятник у Львові
Пам'ятник у Бориславі
Пам'ятник у Дрогобичі
Пам'ятник у Стрию
Пам'ятник у Тернополі
Погруддя в Бережанах
Пам'ятник у Заліщиках
Пам'ятник-погруддя у Теребовлі
Пам'ятник у Козівці


Слайд #13
Презентація на тему «Бандера Степан Андрійович» (варіант 1) - Слайд #13

Дякуємо за увагу…