Презентація на тему «Життя та народні промисли гуцулів»

Життя та народні промисли гуцулів
Заікіна Аліна,
10-Б

Гуцули – мешканці південно-східної частини Карпат. Проживання у гірській місцевості визначило спосіб життя, заняття скотарством, народними промислами (різьба по дереву, художня обробка металу, кераміка, вишивка, ткацтво, килимарство, художня обробка шкіри), деревообробкою, писанковим розписом. На культуру гуцулів значно вплинуло християнство та язичницькі вірування.

Художня обробка дерева
Художня обробка дерева — це численні вироби з нього, різноманітні за формами, технічними засобами виконання й декорування;здавна гуцульські різьбярі славилися досконалою професійною майстерністю створення різних за характером виробів, починаючи від меблів і завершуючи дрібними побутовими речами.
Початки розвитку різьби по дереву сягають раннього слов'янського періоду історії західних земель України. В епоху Київської Русі вона, як і всі інші види промислів, досягла високого рівня. Під час татарських нападів цей вид художньої обробки дерева підупав, а в XVI — XVIII століттях знову почався період його розквіту.

Народне декоративне мистецтво Гуцульщини — оригінальне художнє явище українського народного мистецтва.
Гуцульська скриня XIX століття
Художня обробка дерев'яної тарілки

Кераміка
Мистецтво гуцульської кераміки дійшло до наших днів у незліченній творчості багатьох форм, орнаментів, технологічних засобів, що привело до утворення великої школи художнього розпису глини — однієї з найяскравіших перлин українського народного мистецтва.
Розпис був важливою частиною роботи. Техніка виготовлення гуцульської кераміки — «ритування» або «гравіювання» — це розпис покритого білою глиною і підсушеного виробу. Після першого випалювання у гончарній печі на виріб наноситься розпис білою, зеленою, жовтою, рідше синьою фарбами. Виріб покривається прозорою глазуррю і випалюється вдруге. Така техніка є унікальною і єдиною у світі.

Гончарні вироби оздоблювались поливянними малюнками різного виду: стилізованими зображеннями квітів, дерев, тварин (коня, оленя, ведмедя, птахів), різноманітних людських типів (мисливець, вояк, поштар, музика тощо), святих (найчастіше св. Юрій та св. Миколай). Нерідко на кахлях змальовували цілі побутові сценки.

Вишивка
Гуцульська вишивка - унікальне явище в мистецькій культурі українського народу. 
В розробці орнаменту гуцульські вишивальниці досягли вершин художнього рівня. Це вони створили вишивки, які оцінюються як високомистецькі твори, що здобули визнання і всесвітню славу. 
Основним компонентом жіночого одягу гуцулів у кінці ХІХ – на поч. ХХ ст., як і у всіх слов'янських народів, була домоткана біла сорочка, яку виготовляли із конопляного або льняного полотна. Шили сорочки додільними (суцільними), а також з двох частин: верхньої – станка («вершок») і нижньої підточки («підшивка», «цинділь»). Комірець («обшивка»), манжети («дуди», «дудики»), уставки, а в деяких селах і все поле рукавів оздоблене вишивкою, орнамент геометричний, техніка вишивки – хрестик, низинка.

Особливо славились вишиванки Косова, сіл Річки, Пістиня, Космачу, Верховини. Для кожного з цих населених пунктів були характерні свої художні стильові особливості народної вишитої сорочки, скатертини, рушника, салфетки.
Гуцульський орнамент
Гуцульська чоловіча сорочка

Писанковий розпис
Писанки в Гуцульщині розписують переважно жінки у Великий 40-денний піст перед Великоднем;
Існують різні технології нанесення орнаментів на яйце.

“Воскова” технологія розпису
Технологія розпису писанок воском не є складною. Для цього потрібні фарби, віск і лієчка, прикріплена на паличці (писачок). Спочатку на яйце за допомогою писачка наносять розтопленим воском візерунок, потім яйце занурюють у фарбу. Для одержання багатоколірного орнаменту яйце знову розписують воском і повторно занурюють у фарбу. Після висихання фарби, яйце очищують від воску. Гуцульські писанкарки для розпису писанок розробили ряд природних фарб, які виготовляють із рослин..

Інші технології розпису писанок
Мальованки — це розмальовані пензликом писанки. В основному на мальованках переважають квіткові та геометричні мотиви.
Дерев'яні писанки — виготовляють із дерева груші, берези, явора, бука, ялини.
Різьблені писанки. Виточені на токарному верстаті дерев'яні писанки (моделі) зафарбовують у однорідний колір, після чого за допомогою долота наносяться різьблені лінії та орнаменти.
Писанки з випалюванням. Дерев'яні моделі писанок, виточених на токарних верстатах, розписують за допомогою металевих писачків різних форм і конфігурацій.
Писанки з бісеру. На дерев'яні моделі писанок, виточених на токарних верстатах, за допомогою клею ПВА або інших наносять орнаменти, викладаючи їх бісеринками. 

Цікаво, що згідно з віруваннями гуцулів , подарувати комусь порожню писанку - означало побажання: жінці-безплідності; господареві - злидні й порожнечу в господарстві, розорення; маленькій дитині - припинення зростання і розумового розвитку, а хворій людині - смерть.

Гуцули спокон віків були волелюбними та невгамовними людьми, які впродовж довгого часу боролися за збереження самобутності своєї культури. Безперечно, самим високим видом мистецтва, найбільш геніальним, є народне мистецтво, усе те, що береглося, усе пронесене крізь роки.

Гуцули- люди гір ,”гірці Карпат”

Гуцульський оберег
Гуцули - справжні діти природи, яку вони сприймають як живу істоту, чарівну і загадкову. Деякі люди розуміли світ духів, уміли ворожити, вірили в силу слова, в чародіїв, що супроводжують бурю, град, громи.

Перелік використаних істочників :1.http://www.parta.com.ua/composition/view/402/2.http://www.avialine.com/country/4/photo/103/242/329/11.html

Дякую за увагу!