Презентація на тему «Жофре? Рюде?ль»

Жофре́ Рюде́ль (Jaufré Rudel)
(нар. бл. 1113 - пом. бл. 1170) - Провансальский трубадур.

Рюдель був знатною людиною - князем Блаі, брав участь у другому хрестовому поході. З ім'ям цього поета пов'язана одна з найбільш популярних легенд про високе кохання. У життєписі трубадура розповідається, що Рюдель, сеньйор Блаі, полюбив графиню Годьєрну Триполітанську за красу, доброчесність і благородство, про які чув від паломників, і склав на її честь багато прекрасних віршів.

Щоб побачити графиню, він вирушив у хрестовий похід, але під час морської подорожі захворів і помер в Тріполі на руках графині. Вона наказала поховати його з почестями в соборі тріполітанского ордену тамплієрів, а сама того ж дня постриглася в черниці. Можливо, ця легенда придумана «біографами» трубадура на підставі його кансони, в яких розповідається про нероздільну любов поета до далекої прекрасної жінки - про «любов здалеку». Ця легенда була дуже популярна в європейській літературі XIX-XX ст. Вона надихнула Едмона Ростана на створення «Принцеси Мрії».

Бертра́н де Борн (Bertran de Born)
(близько 1140 - близько 1215) провансальський трубадур.

Уродженець Лімузену, де Борн провів більшу частину свого життя в чварах зі своїм братом через замку Аутофорт (Отфор), міжусобних війнах сімейства Плантагенетів і всіляких баронських смутах. Бертран де Борн був і в своєму житті і в своїй творчості яскравим представником ідеології феодального лицарства. Учасник міжусобних воєн; на схилі років прийняв чернецтво.

Збереглося до 45 його віршів. Славу поета становлять сірвенти (вірші полемічного характеру), що оспівують лайливі подвиги, феодальні смути, що прославляють культ кулака і меча. Легендарна особистість Б. привертала увагу багатьох письменників. Данте в «Божественній комедії» («Пекло», пісня 28) назвав Борна сіячем розбрату й чвар і помістив його душу у восьме коло пекла.Юрій Клен в циклі поезій «Прованс» присятив Бертранові де Борну однойменний вірш .