Презентація на тему «Юрій Ігорович АНДРУХОВИЧ»

Юрій Ігорович АНДРУХОВИЧ

БІОГРАФІЯ
Юрій Андрухович народився 13
березня 1960 року
у СТАНІСЛАВІ
Юрій Андрухович. Фото 1985-го року

• Навчався в спеціалізованій школі № 5 з поглибленним вивченням німецької мови.
• Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному Інституті ім. М. Горького в Москві (1991)
• Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії Івано-Франківського часопису «Перевал» (1991–1995).
• Співредактор часопису текстів і візій «Четвер» (1991–1996).
• Віце-президент АУП (1997–1999). У 1994 році захистив кандидатську дисертацію по творчості забороненого в радянські роки класика української поезії першої половини XX століття Богдана-Ігоря Антонича. Докторську пише по творчості американських поетів-бітників.

Юрій був лідером відомої поетичної групи Бу-Ба-Бу («Бурлеск-Балаган-Буфонада»), яка об'єднала авторів з Києва, Львова, Івано-Франківська. В ієрархії Бу-Ба-Бу займає посаду Патріарха, звідки й походить прізвисько «Патріарх української поезії». Один із засновників постмодерністської течії в українській літературі, яку умовно називають «станіславським феноменом». Представники цього напрямку активно розробляють поетику «карнавального» листа.

творчий вечір поетичного об'єднання "Бу-Ба-Бу«
Олександр Ірванець, Юрій Андрухович та Віктор Неборак
01.10.2012

На початку 1990-х років разом з Ю. Іздриком починає видавати перший в Україні постмодерністський журнал «Четвер». У 1985 році за результатами публікації двох книг віршів прийнятий у СП України, у 1991 році — за ідейним переконанням виходить зі складу Союзу письменників разом з декількома колегами і стає ініціатором установи Асоціації українських письменників. Наприкінці 80-х відомий як активний діяч первісного, ліберально-демократичного Руху.

Обкладинка журналу «Четвер»
Львівський літературно-постмодерний журнал "Четвер", схоже, претендує на особливе місце в сучасному українському літпроцесі. (с) "Книжковий огляд" – №9, 2004

З 1991 року публікується у великих літературних журналах України.
У 1994 році захистив кандидатську дисертацію по творчості забороненого в радянські роки класика української поезії першої половини XX століття Богдана-Ігоря Антонича. Докторську пише по творчості американських поетів-бітників.
Певний час був радником мера Івано-Франківська з питань культури.

Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, порівнюючи за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко. Його твори перекладені 8 європейськими мовами, у тому числі роман «Перверзія» опублікований у Німеччині, Італії, Польщі. Книга есе видана в Австрії.

Творчість Андруховича має значний вплив на перебіг сьогоднішнього літературного процесу в Україні, з його іменем пов'язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході. Твори Андруховича перекладені польською, англійською, німецькою, російською, угорською, фінською, шведською, чеською мовами й есперанто.

«…Якщо брати до уваги останні два роки (2008–2009), то є такі новини: «Таємниця» вийшла німецькою та польською, «Московіада» — англійською у США та болгарською, а «Дванадцять обручів» — французькою у Франції. Найновіша перекладна книжка — це видана в Німеччині збірка моїх віршів «Werwolf Sutra», вона побачила світ наприкінці минулого року… Ініціатори -Іноземні видавці. Йдеться переважно про видавництва, з якими я співпрацюю вже роками . Лише у випадку з американським виданням «Московіади» це була ініціатива перекладача Віталія Чернецького. Він запропонував свій готовий переклад нью-йоркському видавництву «Спуйтен Дуйвіл», і їм сподобалося»
Інтерв'ю для порталу ЛітАкцент 09.03.2010

Письменник активно займається і громадською діяльністю. Має яскраво виражену громадянську позицію, підтримуючи європейську інтеграцію України, активний учасник ЄвроМайдану
Андрухович на ЄвроМайдані в Харкові

«Майдан - це абсолютний феномен. Це передусім прояв особливого українського духу…. Мені здається, що цей Майдан - це, так би мовити, наш особливий варіант виконання домашнього завдання щодо європейськості. Адже будувати, творити краще суспільство - це завжди праця, й іноді дуже копітка. У нашій українській версії вона виглядає саме так. Це українська форма євроінтеграції…» інтерв'ю для громадського радіо
«– Назвіть, будь ласка, найважливішу подію для України у 2013 році?– Все таки це Євромайдан, він поза конкуренцією. Я б сказав, це не тільки цього року, що минає, а, можливо, останнього десятиліття» інтерв'ю для РадіоСвобода
Андрухович «запалює» Євромайдан

В січні 2010 року група літераторів (Юрій Андрухович, Андрій Бондар, Сергій Жадан і Лесь Подерв'янський) започатковали громадську кампанію, кінцева мета якої — скасування моральної цензури та відміна закону «Про захист суспільної моралі», що містить загрозу базовим демократичним свободам. На думку Андруховича, державні органи хочуть контролювати шляхом заборон приватне життя громадян.
«Мені здається, що все це заборонне законодавство спрямоване перед усім на створення корупційного простору, тобто ніхто ж не збирається дотримуватись заборон, насправді починають всі думати як їх обходити, а обходять це вони через корупцію», — заявив Андрухович.
Літературна акція «АнтиНЕК: ні цензурі!». Київ, 15 січня 2010 р.

Поетичні збірки
- «Небо і площі» (1985)
- «Середмістя» (1989)
- «Екзотичні птахи і рослини» (1991)
- «Екзотичні птахи і рослини з додатком „Індія“: Колекція віршів» (1997)
- «Пісні для мертвого півня» (2004)
- «Листи в Україну»(2013

Романи
«Рекреації» (1992) «Московіада» (1993)
«Перверзія» (1996)
«Дванадцять обручів»(2003)
«Таємниця. Замість роману» (2007)

Збірки есеїв

Мемуари
«Лексикон інтимних міст»