Презентація на тему «Виборчі системи»

Презентаціяучениці 11-П класуМіхєєвої Анастасії
Виборчі системи

Мажоритарна
Мажоритарна виборча система (лат. majorite — більшість) — виборча система, згідно з якою переможцем є той кандидат, котрий набрав встановлену законом більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Тут головним суб'єктом виборів є особа (кандидат).

Залежно від способу встановлення переможця, виділяють:
Мажоритарну систему абсолютної більшості (переможцем стає той кандидат, котрий набрав понад 50 % голосів виборців).
Мажоритарну систему відносної більшості (переможцем стає кандидат, котрий набрав найбільшу кількість голосів, порівняно з іншими кандидатами, але не обов'язково більше половини).
Мажоритарну систему кваліфікованої більшості (кандидату потрібно набрати встановлену законом кваліфіковану більшість, зазвичай 2/3чи 3/4 голосів виборців).

Переваги мажоритарної виборчої системи:
наявність постійного зв'язку між кандидатом і виборцями округу;
виборці голосують за конкретну людину, яку можуть оцінити;
потенційний демократизм, оскільки переможця підтримує більшість виборців;
простота у підрахунку голосів;
наявність у кандидата значної свободи у діях, оскільки він завдячує своїм обранням виборцям округу, а не партійному керівництву;
можливість контролю за діяльністю депутата, персональна його відповідальність перед виборцями.

Мажоритарна виборча система має й низку недоліків:
суттєва розбіжність між кількістю отриманих голосів та кількістю депутатських мандатів, тобто викривлення результатів голосування;
неврахування голосів значної кількості виборців;
перешкоджання розвитку малих і середніх партій.

Пропорційна
Пропорційна виборча система (лат. proportionalis — співрозмірний) — система, за якої мандати розподіляються між списками політичних партій (блоків) пропорційно до кількості отриманих голосів. Вона характеризується створенням багатомандатних виборчих округів або єдиного багатомандатного округу. У такому разі виборці голосують за партійний список кандидатів у депутати.

За впливом виборця на розташування кандидатів у списку розрізняють такі види пропорційної системи:
із жорсткими списками;
з напівжорсткими списками;
з преференціями.
Для того, щоб не допускати швидкого зростання малих непредставницьких партій та роздрібненості парламенту, застосовують виборчий поріг — певний відсоток голосів виборців, набрання якого є умовою участі в розподілі місць у парламенті.

Переваги пропорційної виборчої системи:
голоси виборців розподіляються пропорційно, мінімізується їх утрата;
враховуються інтереси різних суспільних груп;
відбувається сприяння розвитку партійної системи та партійної ідеології
існує менше можливостей для фальсифікацій результатів волевиявлення громадян.

Недоліки пропорційної виборчої системи:
виборці голосують не за конкретних людей, а за партійний список, у якому можуть виявитися прізвища невідомих, некомпетентних, непопулярних політиків;
відсутність тісного зв'язку, контактів між депутатами і виборцями;
доволі складна система підрахунку голосів;
обмеження свободи дій депутата, його залежність від партійного керівництва, якому він завдячує своїм обранням.