Презентація на тему «Валовий внутрішній продукт» (варіант 3)
Валовий внутрішній продукт
Роботу виконав
Учень 11 – А класу
Долгов О.
Валовий внутрішній продукт(ВВП)
Валовий внутрішній продукт-один із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими одиницями для кінцевого використання.
ВВП визначають, як суму первинних доходів, розподілених економічними одиницями-резидентами між виробниками товарів та послуг: оплата працінайманих працівників, чисті податки на виробництво та імпорт, валовий прибуток та валові змішані доходи.
Використання ВВП — кінцеве споживання товарів та послуг, валове накопичення основного капіталу, зміна запасів матеріальних оборотних коштів, чисте надбання цінностей і сальдо експорту таімпорту товарів і послуг.
В Українірозрахунки ВВП здійснюють лише з середини 90-х із переходом від статистики Балансу народного господарства (БНГ) до прийнятої в усьому світі системи національних рахунків (СНР).
На початку 1995 року Міністерство статистики України завершило розробку національних рахунків України згідно з концепцією затвердженою ООН у 1993 році. На динаміку ВВП у поточних цінах впливають зміни його фізичного обсягу і цін на товари та послуги.
Щоб позбутися впливу цін, ВВП, національний дохід розраховують у зіставних цінах. Таким чином не враховується вплив інфляції. Переоцінку ВВП або внутрішнього доходу у зіставних цінах виконують для виробленого і використаного ВВП або внутрішнього доходу.
Методика розрахунку
Для лісового господарства і рибництва розраховують індекси (дефлятори) фізичного обсягу продукції за агрегатною формулою (вагова функція), де як ваги застосовують зіставні (базисні) ціни (P0), а як індексовані величини — кількість виробленої продукції в натуральному вираженні в базисному (q0) і звітному (q1) періодах:
У міжнародній статистиці показники динаміки використаного ВВП і національного доходу розраховують методом дефлювання. При цьому ВВП (або національний доход) у поточних цінах ділять на загальний індекс-дефлятор, який визначається на основі офіційно опублікованих індексів цін. При розрахунку індексу-дефлятора як ваги застосовують елементи ВВП базисного періоду.
Індекси в США
Так, у США як індекси-дефлятори використовують 15 індексів цін:
ВНП;
власних витрат на споживання;
товарів тривалого користування;
товарів короткочасного користування;
послуг;
валових приватних вітчизняних інвестицій;
нового будівництва;
житлового будівництва;
іншого будівництва;
засобів тривалого користування;
експорту товарів і послуг;
імпорту товарів і послуг;
державних закупівель товарів і послуг;
закупівель федерального уряду;
закупівель товарів і послуг штатами і муніципалітетами.
Індекси в Україні
В Україні індекс-дефлятор розраховують діленням валового випуску в поточних цінах на валовий випуск у зіставних цінах. У міжнародній статистиці, крім цих індексів, обчислюють індекси цін-дефляторів ВВП за категоріями продажу і витрат, формами власності для окремих категорій товарів власного споживання, продукції сільського господарства та ін.
Індекси в Україні
В Україні індекс-дефлятор розраховують діленням валового випуску в поточних цінах на валовий випуск у зіставних цінах. У міжнародній статистиці, крім цих індексів, обчислюють індекси цін-дефляторів ВВП за категоріями продажу і витрат, формами власності для окремих категорій товарів власного споживання, продукції сільського господарства та ін.
Реальний та номінальний ВВП:
Реальний ВВП (ВВПр) — загальний обсяг виробництва, який вимірюється в постійних (незмінних, базових) цінах, (приймається за базу), тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва.
Номінальний ВВП (ВВПн) — це загальний обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва. Номінальний ВВП = S piqi, де qi — обсяг виробництва і-го товару в поточному році, pi — ціна і-го товару в поточному році.
Розміри ВВП у світі
Рівень ВВП в різних країнах може бути порівняний перераховуючи його значення у національній валюті згідно з
поточним курсом валюти на міжнародних валютних ринках
обмінним курсом паритету купівельної спроможності (ПКС) кожної валюти щодо відібраного стандарту (звичайно долару США).
Відносне розташування країн може значно відрізнятися між двома підходами.
Поточний метод обмінного курсу перераховує цінність товарів і послуг використовуючи міжнародний курс валюти. Цей метод краще відображає показники міжнародної купівельної спроможності країни і її відносної економічної сили. Наприклад, якщо 10% з ВВП витрачається на закупівлю високотехнологічної іноземної зброї, кількість придбаної зброї повністю регулюється поточним курсом обміну, якщо зброя — виріб, що торгується на міжнародному ринку (немає ніякої значущої «місцевої» ціни, що відрізняється від міжнародної ціни на такі товари).
Метод паритету купівельної спроможності відображає відносну ефективну місцеву купівельну спроможність середнього виробника або споживача в межах економіки країни. Цей метод є кращим індикатором стандартів менш розвинених країн, тому що він компенсує слабкість місцевої валюти на світових ринках. Метод ПКС перерахунків ВВП найзручніший для товарів для внутрішнього користування і послуг.
Звичайно метод паритету купівельної спроможності зменшує різницю у ВВП між високо і низько розвиненими країнами в порівнянні з методом поточного обмінного курсу, ця залежність відома як ефект Пенна.