Презентація на тему ««Тисяча журавлів» Ясунарі Кавабата»

” Тисяча журавлів “ Ясунарі Кавабата

Кавабата Ясунарі “О, вітер зі схилу Фудзі!”

Одна душа, єдине тіло, але знанню – немає дна.Скажи, о дивний, ти людина чи океанська глибина? Рудакі
“ Усе життя я прагнув досягти прекрасного ” - говорив Кавабата. Його манеру письма можна порівняти із цвітом сакури, її пелюстки символізують прекрасні миті життя.

Ясунарі Кавабата (1899-1972)
Літературознавець.
Видатний японський письменник, офіцер французького ордена мистецтв і літератури (1960), лауреат Нобелівської премії з літератури (1968). У 1974 р. видавництвом «Синтеся» затверджена літературна премія ім. Ясунарі Кавабата.

Дитинство
Японський письменник Ясунарі Кавабата народився 11.06.1899 р. у м. Осаці у заможній і освітченій родині. Його батько, лікар, помер, коли Ясунарі було лише два роки.
Після смерті матері, послідуючої через рік після смерті батька, хлопчик був узятий на виховання дідом. Через декілька років померли бабуся і сестра, і хлопчик залишився з дідусем, якого він дуже любив. Хоча у дитинстві Кавабата мріяв бути художником, у віці 12 років він приймає рішення стати письменником, і у 1914 р. незадовго до смерті діда, починає писати автобіографічну розповідь, яка друкується у 1925 р. під назвою «Щоденник шістнадцятилітнього».

Монумент в Осаці, де був народжений Кавабата.

Монумент в Осаці, де був народжений Кавабата.

Сумне дитинство рано загострило почуття самотності.
Пізніше у автобіографії Кавабата писав: «З ранніх літ я ріс сиротою, але люди оточували мене турботою, і я став одним із тих, хто не здатний ображати або ненавидіти інших».

Продовжуючи жити у рідні, Кавабата поступає у Токійську середню школу і починає вивчати європейську культуру, захоплюється скандинавською літературою, знайомиться з творами таких художників, як Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рембрандт та Поль Сезан.
У 1920 р. юнак поступає до Токійського університету на факультет англійської літератури, але на другому курсі береться за вивчення японської літератури.
Кавабата. Університетські роки.

З членами літературного журналу Bungei Jidai (Кавабата у центрі)

Перший літературний успіх письменнику-початківцю принесла повість «Танцівниця з Ідзу» (1925). У 30-ті рр. творчість Кавабата стає більш традиційною, він відмовляється від ранніх літературних експериментів. У 1934 р. письменник починає роботу над «Сніговою країною», повістю про відносини токійського гультяя середніх років та великосвітської сільської гейші.

Найвизначнішим твором Кавабата японські та зарубіжні критики вважають повість “Снігова країна”, над якою письменник працював з 1934 до 1947 року.

Історик
У цей час у Японії було дуже популярним вчення дзен – одна із шкіл буддизму, яке виникло у Китаї на межі V-VI ст. н.е. Це вчення проникло у Японію у Х-ХІ ст. Етико-філософські та естетичні принципи дзен у поєднанні з місцевою художньою традицією створили великий вплив на розвиток японського мистецтва.

Літературознавець
У 1931 р. Кавабата одружується з Хідеко і поселяється з дружиною у стародавній самурайській столиці Японії, у м. Камакура, на північ від Токіо, де у них народжується донька. У 1960 р. при підтримці держпартаменту США Кавабата здійснює турне по декільком американським університетам ( у число яких входить і Колумбійський університет), де веде семінари по японській літературі.

Історик
Під час другої світової війни та у післявоєнний час Кавабата намагався бути осторонь від політики, ніяк не реагуючи на те, що відбувалося у країні. Він довго подорожував по Манчжурії і багато часу приділив виченню «Саги про Гендзі», класичному японському роману ХІ ст.

Будинок Кавабата у Нагатані, Камакура. Його останнє місце проживання. Він переїхав сюди у 1946 році.

Кавабата на зйомках «Танцівниці з Ідзу» з Йошинага. Він сказав їй: «Я відчував близькість з Саюри Йошинага, коли вона була у традиційній сукні танцівниці».

У 1968 р. Кавабата отримав Нобелівську премію з літератури «за майстерність письменника, котра передає сутність японської свідомості».

У 1968 р. Кавабата отримав Нобелівську премію з літератури «за майстерність письменника, котра передає сутність японської свідомості».

У 1970 р. після невдалої спроби організувати повстання на одній із японських військових баз, Місіма здійснює харакірі (ритуальне самогубство), а згодом через два роки тяжкохворий Кавабата, який тільки що вийшов із лікарні, де він обстежувався як наркоман, також закінчує життя самогубством – він отруюється газом у себе вдома у Дзусі.

Поліція виносить тіло Кавабати

Цей вчинок сколихнув усю Японію, увесь літературний світ. Оскільки письменник не залишив посмертної записки, мотиви самогубства залишились неясними, хоч і проголошувались здогадки, що можливо, самогубство викликано аналогічним вчинком його товариша, і це глибоко вразило письменника.

Нагороди
Крім Нобелівської премії Кавабата отримав також премію «За розвиток літератури» (1937), Літературну премію Академії мистецтв (1952). У 1954 р. він був прийнятий у Японську Академію мистецтв, а у 1959 р. нагороджений Франкфуртською медаллю ім. Гете. Крім того, у 1960 р. письменник отримав французький орден Мистецтв і літератури, премію Франції «За кращу іноземну книгу» і орден Культури від японського уряду у 1961 р., Кавабата був президентом японського ПЕН – клубу з 1948 по 1965 рр., а після 1959 р. став віце-президентом міжнародного ПЕН – клубу.

Повість “ Тисяча журавлів “
У загадковій повісті Кавабата «Тисяча журавлів» (1949), в основі якої лежить традиційна японська чайна церемонія, прослідковуються елементи «Саги про Гендзі». Саме повість «Тисяча журавлів» найбільше відома на Заході, хоча багато критиків вважають, що «Стогін гори» (1954), сімейна криза у шіснадцяти епізодах, являється твором більш вдалим та досконалішим.

Аналіз повісті
Тип художньої побудови повісті – “ лінійний “.
Кавабата ставить в один ряд і чайні кущі, і давнє каміння, і пишні дерева, і японську кераміку – предмети чайної церемонії, яка ніби відтіняє швидкоплинність людського життя, підкреслюючи тим самим його цінність. Сюжетною основою повісті “ Тисяча журавлів “ є японська чайна церемонія.
У 1952 р. Кавабата удостоєний премії Академії мистецтв Японії.

Мистецтвознавець
У японців журавель – символ чистоти та щастя, який приносить людям надію.
В основу повісті покладено древній національний звичай – чайна церемонія.
Для японців це ціле мистецтво, сенс якого – не в задоволенні від чаювання, а в прагненні катарсису.

Мистецтвознавець
“ Якщо ви подумаєте, що в повісті “Тисяча журавлів “ я хотів показати красу душі у вигляді чайної церемонії, то це не так, - говорив Кавабата у Нобелівській лекції, - скоріше навпаки, я її відкидаю, застерігаю проти тієї вульгарності в яку впадають нинішні чайні церемонії”.

Мистецтвознавець
Твір Кавабата проникнутий настроєм споглядання, дає змогу по-новому побачити речі, відчути красу в буденному. Речі у Кавабати живуть своїм особливим життям. Японській національній культурі притаманне прагнення людини до гармонії з природою.

Дослідник
Під час цього обряду зустрічаються юнак Кікудзі й сповнена чарівності дівчина Юкіко.
Дівчина несла в руці рожеве крепдешинове фуросікі з вибитими на ньому білими журавлями. Звідси й назва твору: журавлі – символ чистоти й краси, до яких прагне людська душа.

ІV. Викладення нового матеріалу.
Непримітний, буденний чайний посуд – проста чашка з невибагливим малюнком живе своїм самостійним життям, несе в собі складну символіку.