Презентація на тему «Солдат в бою»

Презентація
Тема3.2 : Солдат в бою
Підготував учень
11-А класу Троцюк Олександр

ПЛАН
1.Солдат в бою.
2.Обов'язки солдата в бою.
3.Озброєння солдата в бою.
4.Екіпіровка солдата.
5.Дії солдата в обороні і в наступі.
6.Пересування на полі бою.
7.Боротьба з танками та низькоплітаючими повітряними силами противника.
8.Використання мінно-вибухових загороджень.
9.Солдат у бою у складі бойової групи

У загальновійськовому бою важливою є роль сержантів і солдатів. Для досягнення перемоги над ворогом вони повинні досконало знати та утримувати в постійній бойовій готовності свою зброю і бойову техніку, майстерно володіти ними та уміло застосовувати в бою.Крім того, кожний сержант і солдат повинен бути готовий замінити товариша, який вибув зі строю, тому знання суміжної військової спеціальності є обов'язковим.
Солдат в бою

Обов'язки солдата в бою
знати бойову задачу підрозділу;
вміти вражати танки, бронетехніку, подолати мінні та інженерні загородження;
використовувати характер місцевості та маскування;
бути готовим до переходу в наступ;
виконувати довготривалі марші;
встановлювати міни;
вести спостереження за противником;
слідкувати за наявністю боєприпасів;
захищати командира в бою і, в разі потреби, керувати підрозділом;
допомагати товаришу;
при пораненні, перев'язавши рану, продовжувати бій;
знати своє місце в бойовому порядку відділення;
розуміти сигнали командира;
вміло використовувати слабкі місця танків;
дотримуватись встановленої командиром черговості відкриття та ведення вогню.

Озброєння солдата в бою
Особистою зброєю солдата є:
автомат (АКМ, АК-74), ручний кулемет (РПК, ПК, ПКТС, ПКС), ручний протитанковий гранатомет (РПГ), снайперська гвинтівка (СГ). Крім того у солдата повинні бути боєприпаси, ручні осколкові гранати, можуть бути протитанкові гранати

Екіпіровка солдата ( носима )
Екіпіровка включає спорядження та інше майно, призначене для військовослужбовців, і поділяється на носиму і возиму частини.
Носима частина екіпіровки включає:
особисту зброю;
боєприпаси;
протигаз (респіратор);
піхотну лопату;
шолом стальний;
польове спорядження;
флягу з водою;
речовий мішок з казаном, ложкою, кухлем, сухим пайком, аптечкою індивідуальною, засобом знезаражування води та предметами особистої гігієни, що в ньому знаходяться.
Рішенням командира склад носимої частини екіпіровки може змінюватися.
.

Екіпіровка солдата ( возима )
Возиме майно (речовий иішок):
-плащ – намет ( коли він не використовується);
- запасні онучі;
- казанок з вкладеними в нього кухлем і ложкою;
- бойовий раціон продовольства (або сухий пайок);
- стальний шолом ( коли він не використовується);
туалетне приладдя, рушник і речі господарського вжитку — в кишеню речового мішка.
Речовий мішок військовослужбовцями не носиться, а перевозиться і зберігається в польових умовах в бойових і транспортних машинах, в місцях, визначених командиром.

Дії солдата в обороні
Після наказу про оборону солдат займає і обладнує зазначену позицію, при цьому перебуває у постійній готовності до відбиття атаки противника.
З початком вогневої підготовки – за командою командира ховається у щілині або в бліндажі. Спостерігачі перебувають на своєму посту і доповідає командиру про дії противника.
Під час нанесення ядерного удару – вживає заходів щодо свого захисту ( якщо в траншеї – лягає на її дно долілиць, прикриваючи очі руками, якщо в БМП – зачиняє двері, бійниці, люки, жалюзі). В разі застосування противником ОР швидко надягає протигаз.
Якщо противник пішов у атаку – займає вогневу позицію і готується до бою. Вогонь відкриває за командою командира, при наближенні противника веде вогонь самостійно.
Якщо противник підійде до траншеї - знищує його вогнем в упор, гранатами, чи в рукопашному бою.
Одне з найважливіших завдань солдата – відсікання піхоти противника від танків.

Обладнання позиції солдата в обороні
На місцевості солдат відшукує природне укриття, вивчає місцевість і обладнує позицію.
Спочатку солдат відриває окоп для стрільби з положення “ лежачи ” ( довжина – 170 см., ширина 60см., глибина – 30см., висота брустверу – 30см. У подальшому окоп заглиблюють для стрільби з положення «з коліна» до 60 см і для стрільби з положення «стоячи» до 110 см. При відриванні окопів ґрунт викидається вперед і вбік, утворюючи бруствер, що захищає стрільця від фронтального і флангового автоматного і кулеметного вогню і від осколків. У боковій крутизні окопу обладнають нішу для боєприпасів
Під час відривання окопу слід проводити його маскування з використанням місцевих матеріалів і табельних засобів.

Дії солдата в наступі
Під час наступу солдат веде бій з повною віддачею сил, тісно взаємодіючи з іншими солдатами відділення.
За командою командира механік – водій збільшує швидкість руху БМ і наздоганяє танк. За командою “ До машин ” механік – водій уповільнює хід БМ, солдат зістрибує з машини, займає своє місце в цепу, відкриває вогонь з ходу і бігом або прискореним кроком наступає у вказаному напрямі.
Через мінне поле відділення пересувається в колоні, що рухається за танком. Попереду колони рухається кулеметник, прикриваючи вогнем рух відділення. Подолавши мінне поле солдат знов займає своє місце в цепу і, ведучі вогонь по противнику стрімко просувається вперед. Наблизившись до противника на30-40м. кидає гранату і стрімким ривком , із вигуком “ Ура! ” вривається на передній край, знищує противника і продовжує атаку.
Якщо солдат веде бій у траншеях пр –ка, то спочатку кидає туди гранату і робить 2-3 черги з автомату, рухається швидко, уважно дивиться чи немає в ній миін. Солдат повинен розраховувати на свою власну майстерність ведення рукопашного бою, вдаючись до уколів штиком, ударів прикладом, магазином, лопаткою, метання гранати, вогнем в упор.

Пересування на полі бою
У всіх видах бою основою бойових дій є пересування.(мал.105)
1. Прискорений крок або біг - застосовується для подолання ділянок місцевості, недоступних для спостереження і вогню противника або під час атаки. Темп прискореної ходьби 130-140 кроків/хв., повільного бігу 150-160 і швидкого бігу 180-200 кроків/хв.
2. Перебігання застосовується для швидкого зближення з противником на відкритій місцевості. Довжина перебігання залежить від рельєфу та інтенсивності вогню противника і складає 20-40 кроків. На місці зупинки слід лягти на землю, відповзти трохи в бік і приготуватися до ведення вогню.
3. Переповзання застосовується для непомітного наближення до противника і прихованого подолання ділянок місцевості. Залежно від обстановки, рельєфу та вогню противника солдат може переповзати: по-пластунському, напівкарачки, на боці.
Вміння солдата швидко і непомітно пересуватися на полі бою надає йому перевагу над противником.

Пересування на полі бою
У всіх видах бою основою бойових дій є пересування.(мал.105)
1. Прискорений крок або біг - застосовується для подолання ділянок місцевості, недоступних для спостереження і вогню противника або під час атаки. Темп прискореної ходьби 130-140 кроків/хв., повільного бігу 150-160 і швидкого бігу 180-200 кроків/хв.
2. Перебігання застосовується для швидкого зближення з противником на відкритій місцевості. Довжина перебігання залежить від рельєфу та інтенсивності вогню противника і складає 20-40 кроків. На місці зупинки слід лягти на землю, відповзти трохи в бік і приготуватися до ведення вогню.
3. Переповзання застосовується для непомітного наближення до противника і прихованого подолання ділянок місцевості. Залежно від обстановки, рельєфу та вогню противника солдат може переповзати: по-пластунському, напівкарачки, на боці.
Вміння солдата швидко і непомітно пересуватися на полі бою надає йому перевагу над противником.

Боротьба з танками та низько пролітаючими повітряними силами противника
МВ має достатні засоби для ефективної боротьби з танками та низько пролітаючими силами противника:
На БМП: ПУ ПРК ( вражає танк на відстані до 3км.), 30мм. гармата (вражає легкоброньовані цілі на відстані до 2км.)
На БТР: 14,5 мм. кулемет ПКВД (вражає легкоброньовані цілі на відстані до 1км.)
Особиста зброя: РПГ -7 (вражає танк на відстані до 500м.); протитанкові міни; протитанкові гранати (використовуються при наближенні танка на30м. І ближче або пропустивши танк через траншею кинути в його борт, кормову частину); вогонь зі стрілецької зброї по оглядових щілинах; осліплення танків (пропустивши танк, солдат стрибає на його броню і плащ – накидкою накриває оглядові щілини).
Танк не страшний солдату, якщо він діє проти нього сміливо і розважливо,знає його вразливі місця, вміло застосовує свою зброю.

Номерами позначено всі вразливі до вогню місця в танку М60А1

Якщо до позиції (окопу) наближається танк і його не вдалося знищити з гранатомета, то потрібно зачекати, по­ки він підійде на відстань 25-30 м. На такій відстані вог­неві засоби танка не можуть уразити солдата. Цей момент і потрібно використати для метання протитанкової грана­ти. Якщо кинута граната не завдасть шкоди танку, то тре­ба відскочити траншеєю вбік або лягти на її дно, а коли танк пройде, швидко піднятися і кинути гранату в його борт або кормову частину 
  Після вибуху приго­туватися до стрільби по екіпажу, який намагатиметься за­лишити танк.
При метанні гранат по танках, БМП і бронетранспор­терах противника правильна точка прицілювання має вирішальне значення, оскільки протитанкові гранати зав­дають шкоди тільки в разі безпосереднього попадання в броньовану ціль. Якщо танк рухається на солдата або від нього, треба кидати гранату назустріч чи навздогін, як по нерухомій вертикальній цілі, враховуючи при цьому, що за час польоту гранати машина встигне пройти 5—10 м.
Якщо танк рухається вздовж фронту на відстані 15—20 м від солдата зі швидкістю приблизно 15 км/год (це швид­кість людини, яка спокійно біжить), то точку прицілювання слід умовно визначити на 1/2 корпусу танка від перед­нього обрізу бічної броні.

Використання мінно – вибухових загороджень
а) протитанкові:
- протигусеничні (ТМ-57, ТМ-62М);
- протиднищеві.
б)протипіхотні:
- фугасні (ПМД-6М, ПМН-2);
- осколкові (ПОМЗ-2, ОЗМ-72, МОН-50).
Характеристики
Протитанкові
Протипіхотні
ТМ-62М
ТМ-57
ПОМЗ-2
ПМД-6М
Маса міни(кг)
Маса заряду(кг)
Зусилля для спрацювання(кг)
Матеріал корпусу
9,5-10
7
200-500
метал
9
6,5
200-500
метал
1,8
0,075
0,5-1,5
чавун
0,5
0,2
6-28
дерево
Мінно-вибухові загородження призначені для мінування місцевості проти танків, бойових машин та знищення живої сили противника й влаштовуються у вигляді мінних полів, груп мін та окремих мін.
Міни бувають:
Основні характеристики мін:
Загальна будова мін:
1. Корпус. 2.Заряд. 3.Вибуховий пристрій.

Встановлення мінно – вибухових загороджень

Використання мінно – вибухових загороджень
вигвинтити пробку;
завести ключем годинниковий механізм вибухового пристрою;
закрутити детонатор у міну;
встановити міну;
відкинути ключем кільце запобіжної чеки;
видалити запобіжну чеку;
натиснути кнопку;
замаскувати міну.
ПМД-6М
підготувати ямку
встановити міну з відкритою кришкою в ямку;
вставити вибуховий пристрій;
вийняти запобіжну чеку;
закрити кришку;
обережно замаскувати міну.
ПОМЗ-2
забити в ґрунт кілочок розтяжки й закріпити одним кінцем розтяжку;
забити другий кілочок;
вкласти в корпус міни шашку;
насадити міну на кілочок;
вставити вибуховий пристрій;
закріпити дріт за бойову чеку;
замаскувати міну;
вийняти запобіжну чеку.
Встановлення протитанкових мін
Встановлення протипіхотних мін

Протитанкові міни
Встановлення протитанкової міни
ТМ-62М, ТМ-57.
Протитанкові міни
ТМ-62М ПМД-44
Протитанкові міни:
протигусенична протиднищева

Протипіхотні міни
Вибуховий пристрій МУВ-2
Встановлення міни ПМД-6М
Встановлення міни ПОМЗ-2

Протипіхотна осколкова міна МОН-50
Протипіхотні міни
Протипіхотна міна ПМН-2
Встановлення міни ПМН-2
Встановлення міни ОЗМ -72

Солдат у бою у складі бойової групи
Солдат у бою, як правило, діє у складі якого-небудь тактичного підрозділу і є його сполучною ланкою, адже якими б знаннями і навичками солдат не володів, він фізично не може водночас бути водієм і снайпером, зни­щувати танки і підносити боєприпаси
Перше тактичне об'єднання солдатів для спільних дій називається мотострілецьким відділенням (МСВ). Його завдання — мобільно й ефективно боротися з особо­вим складом противника, його броньованими цілями, проводити розвідку, пересу­ватися з однією одиницею техніки й оберігати її.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ