Презентація на тему «Соціологія сім’ї»

Соціологія сім'ї
Підготувала: студентка I курсугрупи БФ 1-13Коренчук Дар‘я

Сім'я являє собою об´єднання людей, пов´язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю, що грунтується на шлюбі та кровній спорідненості. Вона відіграє особливу й важливу роль в усій історії розвитку та функціонування людського суспільства. 

Сім ´я є необхідним компонентом соціальної структури будь-якого суспільства, а також головним осередком організації побуту, найважливішою його виробничою та споживчою одиницею.

Усю сукупність найважливіших проблем, пов´язаних із сім´єю, вивчає така спеціальна соціологічна теорія, як соціологія сім´ї.
Соціологія сім‘ї — спеціальна соціологічна теорія, що вивчає закономірності виникнення, функціонування й розвитку сімейно-шлюбних стосунків як соціального феномена у конкретних культурних і соціально-економічних умовах, що поєднують у собі риси соціального інституту і малої соціальної групи.

Сім'я як інституція має певні завдання і виконує певні функції в суспільстві. Завдання і функції треба розрізняти: завдання, це мета будь-якої діяльності, функція, це те, що необхідно для досягнення мети та її реалізації. Сім'я має два головних завдання: підтримка народжуваності і передання культури. Функції, які виконує сім'я, становлять 4 категорії:
Біопсихічні функції (народження, сексуальна функція)
Екологічні функції: матеріально-економічна, виробнича, господарча; споживацька; опікунська
Соціально-значучі функції (статус і місце людини в суспільстві)
Соціо-психологічні функції (соціалізація, культура, відпочинок, емоційно-експресивна)

Сімейні зв'язки складаються з внутрішніх і зовнішніх зв'язків. ttВнутрішні зв'язки – основані на почутті взаємної любові та приналежності. Чоловік та дружина кохають один одного і це зумовлює особистий зв'язок.tЗовнішні зв'язки – обумовлюють стійкість сім'ї. В сім'ї обов'язково присутній зв'язок особистостей.

Шлюб — це юридично оформлений і добровільний союз жінки та чоловіка, спрямований на створення сім'ї і який породжує взаємні права та обов'язки. Шлюб ґрунтується на почутті любові, дружбі та повазі моральних принципів побудови сім'ї

Структура сім "ї визначається всією сукупністю стосунків між її членами, включаючи, крім стосунків родинності, системи господарських та духовно-моральних стосунків, у тому числі владних, авторитету тощо. tСтруктура сім´ї та її внутрішня організація залежать від багатьох чинників, визначальним серед яких є тип подружжя. В історичній ретроспективі відомі подружжя двох видів: моногамні й полігамні.

Моногамія — це шлюб між одним чоловіком і однією жінкою.

Полігамія — це шлюб одного чоловіка з кількома жінками, а різновидом полігамії є поліандрія — це шлюб однієї жінки з кількома чоловіками.

Мотиви до вступу у шлюб:
емоційно-рефлексивний (пізнання іншого через риси);
рефлексивний (пізнання через почуття, звертається увага на якості людини);
інстинктивний;
інституціональні (бажання мати сім'ю);
конформістичні (пристосування);
інструментальні (сім'я використовується для досягнення мети);
егоістичні (дівчину кинув коханий і вона, щоб помститися, виходить заміж за іншого), у чоловіків егоістичні мотиви, у жінок – травматичні.

За ієрархією престижу та влади у сім´ї виділяється патріархальна сім ´я, де батько здійснює владу і користується найвищим авторитетом, і матріархальна сім ´я, де влада належить матері. Окрім того, сім´ї поділяються на патрілінеальні, в яких успадкування прізвища, майна, престижу і соціального становища відбувається по лінії батька, і на матрілінеальні, в яких успадкування відбувається по лінії матері. І, нарешті, розрізняються шлюби патрілокальні, які характеризуються тим, що молоде подружжя після шлюбу переходить у дім батьків чоловіка, і матрілокальні, коли молоде подружжя оселяється у домі батьків жінки

Батьківство – покликання спільне, проте реалізується воно чоловіком і жінкою неоднаково. Загалом народжують дитину обоє батьків, проте бути матір'ю і бути батьком – це різне. Своєю любов'ю батьки створюють дитині можливість для розвитку, дають шанс навчитися любити. Вони обоє спільно виконують своє батьківське покликання: приймають дитину і дають їй можливість розвиватися аж до досягнення самостійності.

Батьки, які стали на дорогу особистого і спільного росту не матимуть труднощів встановити зі своїми дітьми конструктивні відносини. Їм неважко буде:
слухати терпляче без посміху, розумові процеси у дітей повільні, тому потребують великого терпіння;
розуміти і поділяти їх почуття;
створити спокійне оточення, просякнуте довір'ям і повагою свободи інших;
хвалити за конкретні вчинки, ніколи не узагальнюючи;

Література
М.Браун-Галковська, Домашня психологія, Свічадо, Львів, 2000р.
Р.Коста, Дж.Коста, І двоє стануть одним, Свічадо, Львів, 1997р.
Ф.Ней, М.Петерс, Шлях центуріона, Свічадо, Львів, 2001р.
Л.Фрид, И.П.Салазар, Пора выздоровлния, New-York, 1999
Сицин, Социология, Москва, 1998г