Презентація на тему «Соціальне забезпечення»

Соціальне забезпечення
Підготувала:
учениця 11 – А класу
Хавер Катерина

За даними Міністерства праці і соціальної політики України на сьогодні в Україні налічується:
більше 15 млн. пенсіонерів;
близько 5,3 млн. ветеранів війни;
близько 7 млн. ветеранів праці;
приблизно 2,3 млн. інвалідів;
близько 3,5 млн. потерпілих від аварії на ЧАЕС;
майже 2 млн. одиноких громадян похилого віку

Соціальний захист – це система державних гарантій для реалізації прав громадян на працю і допомогу під час безробіття, надання державної допомоги, пільг та інших видів державної підтримки малозабезпеченим громадянам та сім'ям, які виховують дітей, матеріальне забезпечення при досягненні пенсійного віку тощо.

Таким чином, поняття “соціальний захист” охоплює соціальні права людини такі як:
право на працю;
право на освіту;
право на відпочинок;
право на безпечне довкілля;
право на охорону здоров'я;
право на достатній життєвий рівень;
право на безпечні умови праці;
право на зарплату не нижчу ніж встановлено державою та ін.

Основні нормативно-правові акти в яких містяться норми, покликані забезпечити захист громадян :
Укази Президента України:
“Про стратегію подолання бідності” (15.08.2005р.)
“Про основні напрямки соціальної політики”
Закони України :
“Про місцеве самоврядування в Україні”
“Про місцеві державні адміністрації”
“Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” (5.10.2000р.)
“Про молодіжні та дитячі громадські організації” (1.12.1998р.)

Соціальне забезпечення – це система суспільних відносин, що існують для створення достатніх умов для життя і діяльності осіб, які з незалежних від них обставин втратили засоби до існування, завдяки мережі соціального страхування бюджету та іншого фінансування. Тобто, це передбачене законодавством безоплатне або на пільгових умовах матеріальне забезпечення і обслуговування громадян.

Основні види соціального забезпечення
Пенсійне забезпечення.
Утримання і обслуговування людей похилого віку та непрацездатних громадян у спеціально-створених для них будинках-інтернатах.
Забезпечення громадян різними видами допомог і соціального страхування та інших соціальних виплат.
Забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами та засобами пересування.
Утримання та виховання дітей у дитячих будинках, інтернатах й інших закладах.
Соціальна і трудова реабілітація інвалідів.
Санаторно-курортне та лікарське забезпечення населення.
Соціальне обслуговування вдома, тощо.

Держава у відповідності до Конституції України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері соціального захисту шляхом організації та проведення системи державних та громадських заходів щодо забезпечення соціального захисту населення.

До таких заходів відносять:
створення розгалуженої мережі закладів соціально-культурних послуг та соціального забезпечення;
надання громадянам гарантованого рівня соціального забезпечення та соціального обслуговування, що визначається на підставі соціальних нормативів;
встановлення відповідальності за порушення прав і законних інтересів громадян щодо
соціального захисту.

Право соціального забезпечення є частиною (елементом) права соціального захисту
60 %
40%

 Конституція України (ст.46) встановила право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення в разі повної, часткової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. В Конституції йдеться про право на соціальний захист,  а не право на соціальне забезпечення.

Предмет права соціального забезпечення формують відносини:
1)Соціально-забезпечувальні– пенсійні правовідносини (основа предмета права соціального забезпечення - процедурні).
2)Соціально-страхові (в основі загальнообов'язкове державне соціальне страхування)
3)Процесуальні відносини (адміністративно-правове регулювання) - це відносини з приводу встановлення юридичних фактів, які мають значення при вирішенні питання про право на той чи інший вид забезпечення.

Схематичне зображення процесу виникнення соціально-забезпечувальних відносин:
право на соціальне забезпечення
соціальний ризик
звернення особи
рішення компетентного органу про призначення матеріального забезпечення

Основні напрямки діяльності держави у сфері соціального забезпечення:
Реформа системи соціального страхування.
Реформа пенсійного забезпечення.
Реформа системи соціальної допомоги.
Удосконалення системи соціального захисту інвалідів, ветеранів війни та праці.
Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок техногенних та екологічних катастроф.
Удосконалення системи охорони здоров'я.

Проблеми у галузі права соціального захисту
Відсутність кодифікованого нормативно-правового акту.
Неузгодженість великої кількості нормативно-правових актів.
Фінансування галузі соціального захисту державою за остатковим залишком.
Необхідність реформування нормативно-правових актів у сфері права соціального забезпечення.
Покращення у співвідношенні понять “соціальний захист” , “соціальна безпека” , “соціальна захищеність” .

Висновки
Отже, право соціального забезпечення — це комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах в разі настання соціального ризику .
Головною метою соціального забезпечення є добробут.
Основною метою соціального забезпечення є надання допомоги державою тим членам суспільства, які з певних причин опинились у скрутному становищі (настання соціального ризику).

Рекомендовані джерела

Кінець