Презентація на тему «Радіолокація» (варіант 7)

Радіолокація
Учениці 41 групи
Шаповал Марії

Радіолока́ція — визначення положення об'єкта за допомогою відбитих від нього радіохвиль
Перевага радіолокаційних коштів за порівнянню з оптичними у тому, що радіолокаційні устрою можуть працювати у темряві і крізь хмари, мають великий дальністю дії й дозволяють визначати дальність до об'єкта зі значно більшою точністю, ніж оптичні устрою.

Принцип дії
Відстань до об'єкта вимірюється за часом затримки, тобто часом випромінювання сигналу й часом реєстрації відбитого сигналу. Радіохвилі розповсюджуються в просторі зі швидкістю світла, тому час затримки для відстані у кілька сотень кілометрів становить тисячні долі секунди.
Будь-які перешкоди чи зміни характеристик середовища по дорозі поширення радіохвиль призводять до виникнення відображень, які стають джерелом інформації про наявність і властивості таких перешкод чи змін.
Інтенсивністьвідповідного сигналу залежить від потужності встановленого на об'єктіретрансляційного передавача.

Класифікація
Класифікація
Виділяють два види радіолокації:
Пасивна радіолокація — базується на прийомі власного випромінювання об'єкта
Активна радіолокація — така, за якої радар випромінює свій власний зондуючий імпульс і приймає його відбитим від об'єкта. Залежно від параметрів прийнятого сигналу визначаються характеристики об'єкта.
Активна радіолокація буває двох видів:
З активною відповіддю - на об'єкті передбачається наявність радіопередавача (відповідача), який випромінює радіохвилі у відповідь на прийнятий сигнал. Активна відповідь застосовується для розпізнання об'єктів (свій-чужий), дистанційного керування, а також для отримання від них додаткової інформації (наприклад, про кількість палива, тип об'єкту тощо).
З пасивною відповіддю - випромінювальний сигнал відбивається від об'єкта і сприймається в пункті прийому як відповідь.

У 1911 Хьюго Гернсбек написав роман "Ральф 124с 41+" в якому точно описав принц дії радара, винайденний лише в 1943 році.
Если направить на металлический предмет импульсы поляризованных электромагнитных волн, они отразятся от него, как световой луч отражается от блестящей поверхности или от зеркала. Однако коэффициент отражения различных металлов не одинаков. Актиноскоп позволяет определить коэффициент отражения, а по нему – род металла, отразившего волны. По интенсивности отражённых импульсов и по времени их прохождения можно очень точно и быстро вычислить расстояние от Земли до космического корабля.

Застосування
Практичні застосування радіолокації нині відрізняються великою розмаїтістю. Деякі з найважливіших завдань радіолокації пов'язані з її застосуванням у військовій техніці; сюди належить огляд простору й виявлення літаків супротивника й наземних рухливих об'єктів, забезпечення даних керувати гарматним вогнем, і навіть даних керувати ракетами у польоті.

Радіолокатори - це «очі» сучасного аеронафтики. Безперервний контроль в зоні обслуговування дозволяє персоналу служби управління повітряним рухом виявляти літаки і керувати їх польотами в своїй зоні з метою забезпечити безпеку руху та посадки за будь-яких погодних умовах.

Радіолокація — чудовий спосіб на дослідження земної атмосфери і іоносфери, і навіть з вивчення метеорів. Нині радіолокаційні устрою йдуть на огляду космічного простору, виявлення й спостереження штучними супутниками Землі, соціальній та системах протиракетної оборони. Також радіолокація застосовується для астрономічних спостережень сусідніх космічних тіл сонячної системи: Місяця, Сонця, Венери, Марса і Юпітера. Області застосування радіолокації принаймні подальшого освоєння космічного простору, цілком імовірно, дедалі більше розширюватися.
За допомогою радіолокації вперше експериментально доведена (1980 рік) наявність у комети компактного ядра