Презентація на тему «Пряма і непряма мова» (варіант 1)

Пряма і непряма мова
Пігготувала учениця 11-І класу
Черкаської спеціалізованої школи №13
Білокінь Анастасія

1.Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови.
2.Заміна прямої мови непрямою.
3.Цитата як спосіб передачі чужої мови.
4.Діалог.

Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови
Пряма мова
Непряма мова
це точно відтворений чужий вислів із збереженням його лексичних, синтаксичних та інтонаційних особливостей.
це чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ
№
Схеми
Приклади речень
1
А: «П!?».
А за вербами причаїлася дрімота і шепоче: «Засни собі, засни...» (М.Стельмах).
2
«П!?», – а.
«Кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить»,–часто повторював про себе слова Кобзаря молодий Франко (Д.Павличко).
3
«П, – а, – п!?».
«Я б сонце засліпив,–розхвастався Ліхтар,–якби мене хтось підійняв до хмар!» (В.Симоненко).
4
«П, – а. – П!?».
«Чого ж ви стоїте? – перебив їх нараз гетьман.–Сідайте! Подай, будь ласка, три крісла ближче! (Б. Лепкий).
5
«П, – а: – П!?».
«Якби не було мрії, праця втратила б свою привабливість, – сказав В.Сухомлинський, а згодом додав: У мрії – краса праці» (З газети).
6
А: «П», – а.
«Усі на кутку кажуть: «З вашого Тараса, мабуть, щось добре вийде»,– промовив сусід» (С.Васильченко).

Заміна прямої мови на непрямою
- Коли пряма мова виражена розповідним реченням, то вона передається підрядним реченням із сполучником що: Я сказав йому повчально: «Географію завжди треба, сину, добре знати» —> Він сказав сину, що географію завжди треба добре знати.
- Коли пряма мова виражає спонукання, просьбу або наказ, тоді вона замінюється підрядним реченням зі сполучником щоб або простим реченням з неозначеною формою дієслова: «Робіть, як ми домовились,» — порадив Гаврило. —> Гаврило порадив, щоб робили, як вони домовились.
- Коли пряма мова виражена питальним реченням, то вона замінюється підрядним за допомогою сполучників хто, що, куди, де тощо: «Оце увесь ар'єргард?» — сумно спитав командир. —> Командир сумно спитав, чи оце увесь ар'єргард.

ЦИТАТА ЯК СПОСІБ ПЕРЕДАЧІ ЧУЖОЇ МОВИ
№
Особливості цитування
Приклади речень
1
Як пряма мова зі словами автора.
І.Франко наголошував: «Лиш боротись – значить жить».
2
Як частина речення.
За словами І.Кочерги, «береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких».
3
Наведено зы скороченням
Слова ці вишневі з Сосюриних уст: «Любіть Україну у сні й на яву...» (І.Драч).
4
Віршований текст(в лапки не береться)
І день іде, і ніч іде,І голову схопивши в руки,Дивуєшся, чому не йдеАпостол правди і науки?
5
Кілька цитат(коми між ними)
Народна мудрість повчає: «Стоїш високо – не будь гордим, стоїш низько – не гнись», «Будь чесним перед самим собою (З часопису).

т
Цитату можуть супроводжувати вставні слова, які вказують на джерело думки: «Все йде, все минає» , за твердженням Т. Шевченка.
Вказівку на джерело , яка стоїть безпосередньо після цитати , беруть у дужки : «Бути - значить виконувати обов'язок»

Діалог
Діало́г  — двосторонній обмін інформацією між двома людьми в вигляді питань та відповідей.
Слова кожної особи, яка бере участь у розмові, називаються репліками.
Основними ознаками діалогу є: намір, цілеспрямованість, правила ведення розмови.

п
Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед реплікою ставимо тире.
Якщо перед реплікою стоять слова автора, після них ставимо двокрапку. Якщо слова автора стоять після репліки, то після неї ставимо кому або знак оклику, чи знак питання, а потім — тире. Слова автора після репліки записуємо з малої літери.
Коли є діалог, то замість лапок ставиться тире. Кожна репліка починається з нового рядка, а розділові знаки в реченні ставляться такі само, як при прямій мові:
— Бабусю! — каже він. — Хотів я подивитися, чи дуже довгий світ.
— Гай-гай! Дивився б із воріт, а лізти високо малому не годиться.
6. Якщо репліки беруться в лапки і записуються підряд без слів автора, то між ними ставиться тире. «На добридень, ти моя голубонько!» — «На добридень, мій коханий друже!» — «Що сьогодні снилось тобі, любко?» — «Сон приснився, та дивненький дуже». — «Що ж за диво снилось тобі, мила?» — «Мені снились білії лелії..» — «Тішся, мила, бо лелія — квітка чистої та любої надії!».

Збережіть рідну мову!!!
Бас.