Презентація на тему «Просторово-часові види мистецтва»

Просторово-часові види мистецтва
Підготував Бондаренко Микита

Просторово-часові види мистецтва
Просторово-часові види мистецтва
це ті види мистецтва,що поширюються
одночасно у часі і просторі,а також
сприймаються на зір и слух.
До них відносять:
Кіномистецтво
Театр
Танець
Цирк
Естрада
Тощо.

Кіномистецтво
Кіномисте́цтво — вид мистецтва, твори
якого створюються за допомогою
кінознімання реальних, спеціально
інсценованих, або відтворених засобами
анімації подій.
У кіномистецтві поєднуються естетичні
властивості театру, літератури,
образотворчного мистецтва та музики на
основі властивих лише йому виражальних
засобів, головне з яких фотографічна
природа кінозображення та монтаж.

Кіномистецтво
Кіномисте́цтво — вид мистецтва, твори
якого створюються за допомогою
кінознімання реальних, спеціально
інсценованих, або відтворених засобами
анімації подій.
У кіномистецтві поєднуються естетичні
властивості театру, літератури,
образотворчного мистецтва та музики на
основі властивих лише йому виражальних
засобів, головне з яких фотографічна
природа кінозображення та монтаж.

Кіномистецтво
Кіномисте́цтво — вид мистецтва, твори
якого створюються за допомогою
кінознімання реальних, спеціально
інсценованих, або відтворених засобами
анімації подій.
У кіномистецтві поєднуються естетичні
властивості театру, літератури,
образотворчного мистецтва та музики на
основі властивих лише йому виражальних
засобів, головне з яких фотографічна
природа кінозображення та монтаж.

Театр
Теа́тр — вид сценічного мистецтва, що
відображає життя в сценічній дії, яку
виконують актори перед глядачами, а також
установа, що здійснює сценічні вистави
певним колективом артистів і приміщення,
будинок, у якому відбуваються вистави. Театр
як мистецтво називають також театральним
мистецтвом, а науку, що вивчає теорію та
практику театрального мистецтва вивчає
театрознавство.

Театр
Театральне мистецтво є синтетичним за
своєю природою. Його твори містять у собі
практично всі інші мистецтва: літературу,
музику, образотворче мистецтво,
хореографіюін.; а також використають
численні досягнення найрізноманітніших
наук й областей техніки. Так, наприклад,
наукові розробки психології лягли в основу
акторської й режисерської творчості, так
само, як і дослідження в області
семіотики, історії, соціології, фізіології.

Театр
Театральне мистецтво є синтетичним за
своєю природою. Його твори містять у собі
практично всі інші мистецтва: літературу,
музику, образотворче мистецтво,
хореографіюін.; а також використають
численні досягнення найрізноманітніших
наук й областей техніки. Так, наприклад,
наукові розробки психології лягли в основу
акторської й режисерської творчості, так
само, як і дослідження в області
семіотики, історії, соціології, фізіології.

Театр
Театральне мистецтво є синтетичним за
своєю природою. Його твори містять у собі
практично всі інші мистецтва: літературу,
музику, образотворче мистецтво,
хореографіюін.; а також використають
численні досягнення найрізноманітніших
наук й областей техніки. Так, наприклад,
наукові розробки психології лягли в основу
акторської й режисерської творчості, так
само, як і дослідження в області
семіотики, історії, соціології, фізіології.

Театр
Театральне мистецтво є синтетичним за
своєю природою. Його твори містять у собі
практично всі інші мистецтва: літературу,
музику, образотворче мистецтво,
хореографіюін.; а також використають
численні досягнення найрізноманітніших
наук й областей техніки. Так, наприклад,
наукові розробки психології лягли в основу
акторської й режисерської творчості, так
само, як і дослідження в області
семіотики, історії, соціології, фізіології.

Театральна сцена

Театральна сцена

Танець
Та́нець — вид мистецтва, де художні
образи створюються засобами
пластичних рухів людського тіла. В танці
відображається емоційно-образний зміст
музичних творів. Танець існував та існує в
культурних традиціях всього людства й
людських спільнот.
Народний танець — яскраве вираження менталітету і творчості кожного народу, віддзеркалення традицій, хореографічної мови, пластичної виразності у співвідношенні з музикою.
Класичний танець є основою мистецтва балету, започаткованого наприкінці XVI століття, і вимагає спеціальної підготовки.
Естрадний танець має власну специфіку та підпорядкований завданням підтримки виступу певного естрадного співака.

Танець
Та́нець — вид мистецтва, де художні
образи створюються засобами
пластичних рухів людського тіла. В танці
відображається емоційно-образний зміст
музичних творів. Танець існував та існує в
культурних традиціях всього людства й
людських спільнот.
Народний танець — яскраве вираження менталітету і творчості кожного народу, віддзеркалення традицій, хореографічної мови, пластичної виразності у співвідношенні з музикою.
Класичний танець є основою мистецтва балету, започаткованого наприкінці XVI століття, і вимагає спеціальної підготовки.
Естрадний танець має власну специфіку та підпорядкований завданням підтримки виступу певного естрадного співака.

Танець
Та́нець — вид мистецтва, де художні
образи створюються засобами
пластичних рухів людського тіла. В танці
відображається емоційно-образний зміст
музичних творів. Танець існував та існує в
культурних традиціях всього людства й
людських спільнот.
Народний танець — яскраве вираження менталітету і творчості кожного народу, віддзеркалення традицій, хореографічної мови, пластичної виразності у співвідношенні з музикою.
Класичний танець є основою мистецтва балету, започаткованого наприкінці XVI століття, і вимагає спеціальної підготовки.
Естрадний танець має власну специфіку та підпорядкований завданням підтримки виступу певного естрадного співака.

Цирк
Цирк (лат. circus) — переважно кругла будівля з ареною (манежом) і трибунами для глядачів. У цирку відбуваються видовища (називані також цирком), супроводжувані музичною ексцентрикою, які демонструють силу і відвагу циркових артистів (силачів, акробатів, повітряних гімнастів, жонглерів, еквілібристів, ілюзіоністів, фокусників, вершників, велофігуристів, боротьби, муштрувальників свійських і приборкувачів диких тварин тощо).

Скачки в римському цирку. Картина Куна, 1913