Презентація на тему «Платон Воронько»
Платон Воронько (1913 — 1988)
Платон Воронько — видатний український дитячий поет. На його віршах виростають цілі покоління української малечі. Ці вірші настільки улюблені, що іноді здається, мовби вони існували вічно — «Падав сніг на поріг», «Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде...», «Засмутилось кошеня: треба в школу йти щодня...» та багато-багато інших.
Народився 1 грудня 1913 р. в с. Чернеччина поблизу Охтирки на Сумщині
Платон Воронько
Навчався в Харківському автошляховому інституті та Московському Літінституті
Учасник Другої світової війни, командир підрозділу підривників партизанського з'єднання Ковпака
Лауреат Державної премії СРСР (1951), Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1972), літературної премії ім. Лесі Українки (1976)
Любов до дітей, бажання сказати їм своє поетичне слово покликало його в дитячу літературу.
Книга «Читаночка» стала помітним явищем в українській літературі.
І хоча відтоді минуло багато років, а перші її читачі стали дорослими, «Читаночка» й зараз не втратила своєї популярності.
Вірші П. Воронька періоду «Карпатського рейду», мають розповідний, подієвий сюжет, а за настроєм — глибоко ліричні. Їм притаманний гуманізм, який конкретизувався в утвердженні таких якостей, як доброта, милосердя, вірність і любов.
ДОНЯ ХОЧЕ СПАТИ
У моєї доні
Оченята сонні.
Рученьки мов з вати, —
Доня хоче спати.
Ніч прийшла тихенька.
Спи, моя гарненька.
Колисанки
Знаючи, як діти люблять природу, птахів, звірів, поет багато творів присвячує їхньому змалюванню.
ЛИПКА
Я, маленька липка,
Виросту велика,
Не ламай мене.
Я медовим цвітом
Зацвіту над світом, —
Бережи мене.
Тінь тобі я кину
У гарячу днину, —
Ти шануй мене.
Будемо з тобою
Ми рости обоє, —
Ти люби мене.
Виростеш за роки,
Підеш в світ широкий, —
Не забудь мене.
Рідна природа
Різні вади, що трапляються в житті хлопчиків та дівчаток, піддаються хоч незлобливій, але критиці. Найчастіше зброєю в боротьбі з хвастощами, лінощами, неробством та іншими вадами є жарт, сміх.
НІКОЛИ НЕ ХВАЛИСЬ
Хвалився кіт,
Що він у брід
Дніпро перебреде.
Та як пішов —
І не прийшов,
Нема кота ніде.
І ти ніколи не хвались,
Коли не можеш — не берись
Жартівливі вірші
Прикметна риса поезії П. Воронька — твереза реалістичність бачення світу. Якщо автор і вдавався часом до поетичних «прикрас», то це траплялося рідко, його рядки здебільшого дихали правдою реально побаченого й почутого. Він умів бачити й викривати моральне та суспільне зло…