Презентація на тему «Переробка відходів»

Переробка відходів
Розмаїтого Дмитра, 10-А клас

Переробка відходів
- здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних або біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення. Повторне використання або повернення в обіг відходів виробництва чи сміття.

Загальний опис
Утилізація – доцільне використання відходів або залишків виробництва для отримання корисної продукції. Напр., при збагаченні вугілля переробка відходів здійснюється шляхом їх обробки та приготування для відвантаження на виробництво будівельних та шлакових матеріалів: пористих наповнювачів бетону (аглопарит, керамзит), паливовмісної домішки для виробництва цегли та будівельної кераміки, випалення низькомарочних в'яжучих речовин (цементу).

Найпоширеніша вторинна, третинна, інші переробки різними масштабами таких матеріалів, як скло, папір, алюміній, асфальт, залізо, тканини та різних видів пластику. Також спрадавна використовують в сільському господарстві органічні господарські та побутові відходи.

Методи переробки відходів залежать від вмісту відходів і включають спалення, поховання у відведених місцях, скидання в море. Органічні відходи після переробки можна використовувати як добриво. Ядерні й токсичні відходи звичайно піддають похованню або топлять у морі, що однак далеко не цілком знімає небезпеку зараження.

Найперспективнішим шляхом подолання негативного впливу відходів на навколишнє середовище є перехід від полігонного захоронення до промислової переробки.
В Україні деякі види відходів успішно перероблюють малі підприємства. Ліцензування цього виду діяльності не передбачається.

Значення вторинної переробки відходів
По-перше, ресурси багатьох матеріалів на Землі обмежені та не можуть бути заповнені в терміни, порівнянні з часом існування людської цивілізації.
По-друге, потрапивши в навколишнє середовище, матеріали зазвичай стають забруднювачами.
По-третє, відходи та вироби, що закінчили свій життєвий цикл, часто (але не завжди) є дешевшим джерелом багатьох речовин і матеріалів, ніж природні джерела.

Історія вторинної переробки

В СРСР
В СРСР утилізації надавалося велике значення. Було розроблено уніфіковані пляшки для молока, пива, горілки, вина й інших безалкогольних напоїв, по всій країні існували пункти збору склотари. Для збору макулатури та брухту залучалися школярі та члени піонерської організації. Було налагоджено жорсткий облік дорогоцінних металів, які застосовуються в промисловості, зокрема в електроніці.

Вторинну сировину заготовляли чотири главки:
«Головвторсировина» (Міністерство легкої промисловості) — збір вторсировини в містах і робочих селищах;
«Центросоюз» — сільські місцевості;
«Главвторчормет» (Міністерство чорної металургії) — промислові підприємства, радгоспи й МТС;
«Главвторколірмет» (Міністерство кольорової металургії) — промислові підприємства, радгоспи й МТС.

В Україні
В Україні, де обсяг накопичених відходів сягає 15-20 млрд. м3, з них можна видобувати золото, срібло, платину, ванадій, титан, ртуть, цинк та ін.
Нові економічні відносини та демонополізація сфери послуг зумовили структурні зміни на підприємствах санітарного очищення, в результаті яких створено підприємства різних форм власності, конкурентна діяльність яких не завжди підкріплена нормативно-правовою базою.

Щоб вирішити весь комплекс питань, пов'язаних з небезпечними відходами, Мінприроди розробило проект «Програми переробки небезпечних відходів». Програмою визначена стратегія й основні напрями у сфері переробки токсичних відходів. Проблема розглядається на трьох рівнях — загальнодержавному, регіональному, місцевому (об'єктному).

До складу полігонів входять:
завод по знешкодженню й утилізації;
майданчик поховання;
гараж спецтранспорту.

Технології вторинної переробки
Безліч різних відходів може бути використано вдруге. Для кожного типу сировини є відповідна технологія переробки.
Для розділення відходів на різні матеріали використовують різні види сепарації, наприклад, для витягання металу — магнітна.

Уживані технології
Загальноприйнятий метод розміщення як небезпечних, так і твердих побутових відходів (ТПВ) — полігонне поховання. За оцінками фахівців, в європейських країнах щорічно утворюється 24 млн тонн небезпечних відходів, з них 75 % ховається.

Спалювання сміття
Спалювання ТПВ дозволяє значно знизити їхню обсяг і вагу; перетворити речовини (у тому числі й небезпечні) в інертні тверді; зруйнувати речовини, які б призводили до утворення біогазу при безпосередньому похованні на полігонах. Можлива утилізація енергії за рахунок спалювання органічних компонентів відходів.

До недоліків сміттєспалювання зазвичай відносять:
високі витрати порівняно до інших видів переробки ($280—750 на одну тонну відходів на рік);
проблеми експлуатації внаслідок змінного складу відходів і використання шлаків і золи;
не всі види відходів можна спалювати;
можливість розсіювання в навколишнє середовище речовин, що утворюються в процесі спалювання.

Як альтернатива спалюванню за температур 700–800 °С за кордоном сьогодні інтенсивно ведуться науково-технічні розробки зі створення процесів і агрегатів високотемпературної переробки (1350–1600 °С), як-от піроліз.

Останні розробки
Науковці з Нідерландів представили останні розробки в галузі оброблення відходів — поліпшену технологію, яка без попереднього сортування, в рамках однієї системи, розділяє й очищає всі відходи, які туди надходять, до первісної сировини. Система повністю переробляє всі види відходів (медичні, побутові, технічні) в закритому циклі, без залишку. Сировина повністю очищається від домішок (шкідливих речовин, барвників тощо), пакується та може бути використана вдруге. При цьому система екологічно нейтральна.

У Німеччині споруджено та протестовано TÜV (німецькою Службою технічного контролю та нагляду) завод, який успішно працює за даною технологією 10 років у тестовому режимі. На сьогодні уряд Нідерландів розглядає питання про будівництво на території своєї країни.

Види вторинної сировини
Макулатура:
Папір, Картон
Газети
TetraPak
Скло:
Склотара
Склобій
Металобрухт:
Чорний
Кольоровий
Дорогоцінний
Хімікати:
Кислоти
Луги
Органіка
Нафтопродукти:
Оливи
Бітум
Асфальт
Електроніка:
Вироби, Плати
Акумулятори, Ртутні лампи
Провід
Пластмаси:
ПЕТ, ПВХ
ПВД, АБС
ПС, ПНД
Гума:
Шини
Гума
Біологічні:
Харчові відходи
Жири
Асенізація
Деревина:
Сучки
Стружка
Листя
Будівельні:
Цегла
Бетон
Стічні води
Промислова
Побутові
Спеціальні

Переробка металів
Більшість металів доцільно переробляти вдруге. Непотрібні чи зіпсовані предмети, так званий брухт, здають на пункти приймання вторсировини для подальшого їх переплавлення. Особливо вигідною є переробка кольорових металів (міді, алюмінію, олова), поширених технічних сплавів (побєдит) і деяких чорних металів (чавун). Розробляються технології переробки залізовмісних відходів металообробної промисловості

Для того, щоб недопалки і фільтри сигарет перегнили, необхідно дванадцять років. Для того, щоб розклалася алюмінієва банка, буде потрібно від 200 до 500 років. Синтетичні підгузники і гігієнічні подушечки зникнуть безслідно тільки через 500-800 років. Залишки пінополістиролу наші нащадки не зможуть знайти тільки через п'ять тисячоліть, а для зникнення з поверхні землі скляної пляшки потрібно близько одного мільйона років.